Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/31594/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2025 р. Справа № 520/31594/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.03.25 по справі № 520/31594/24 за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області третя особа Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій протиправними та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії посадових осіб Головного Управління Держспоживслужби в Харківській області з проведення позапланової перевірки на підставі направлення №293 від 22.10.2024 та зі складання Акту від 05.11.2024 № 293. - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, прийняте у формі Припису до Акту від 05.11.2024 №

293. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії посадових осіб Головного Управління Держспоживслужби в Харківській області з проведення позапланової перевірки на підставі направлення №293 від 22.10.2024 та зі складання Акту від 05.11.2024 № 293 є протиправними, а рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, прийняте у формі Припису до Акту від 05.11.2024 № 293 є таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії посадових осіб Головного Управління Держспоживслужби в Харківській області з проведення позапланової перевірки на підставі направлення №293 від 22.10.2024 та зі складання акту від 05.11.2024 №

293. Скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, прийняте у формі Припису до Акту від 05.11.2024 №

293. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" сплачений судовий збір у сумі 6056 грн. 00 коп. Не погодившись з вказаним рішенням, ГУ Держпродспоживслужби подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідачем вжито заходів щодо повного, всебічного, об`єктивного розгляду заяв гр. ОСОБА_1 , зареєстрованих Головним управлінням, із дотриманням процедури отримання погоджень на проведення перевірки, відтак відсутні правові підстави вважати, що відповідачем допущено будь-яку протиправну бездіяльність. Вказує, що судом першої інстанції помилково зазначено, що гр. ОСОБА_1 як новий власник, повинен був укласти з АТ "Харківобленерго" відповідний договір. Однак, судом не прийнято до уваги, що гр. ОСОБА_1 звертався до позивача із листами з проханням укласти/приєднатися до Договору про розподіл шляхом надсилання на електронну адресу АТ "Харківобленерго" відповідної заяви та документів, проте такий договір не укладено. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, що нормами чинного законодавства не наділено Держпродспоживслужбу повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю), зокрема шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок, за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг та контроль прав споживачів відповідно до нормативно-правових актів НКРЕКП, оскільки обов`язок здійснення такого державного нагляду (контролю), зокрема шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок, покладено законом на інший центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Також зазначає, що передумовою споживання послуги з розподілу електричної енергії є обов`язкове укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, і лише після його укладання, власник житлового об`єкта нерухомого майна, набуває прав, обов`язків і статусу споживача. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення на проведення перевірки №293 від 22.10.2024, фахівцями Держпродспоживслужби у Харківській області, у період 23.10.2024 - 05.11.2024, проведена позапланова перевірка за зверненням гр. ОСОБА_1 від 16.09.2024 № О-757, від 18.09.2024 № О-764, від 19.09.2024 № О-766, від 23.09.2024 № О-770, від 27.09.2024 № О-796, з питань "зазначених у зверненні споживача" відповідно до вимог Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII. За результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) - проведеної позапланової перевірки, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, прийнято рішення у формі Припису до Акту перевірки № 293 від 05.11.2024, яким зобов`язано усунути порушення, зазначене у Акті перевірки, а саме: укласти/приєднати споживача ОСОБА_1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 на підставі попередньо наданих ним документів та про виконання Припису, повідомити ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області до 05.12.2024. Не погодившись з вказаним приписом, позивач оскаржив його до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності повноважень Держпродспоживслужби на здійснення перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та з питань додержання ліцензіатом вимог, ліцензійних умов в порядку Закону № 877, оскільки Законом України № 1540 саме НКРЕКП, як орган ліцензування, уповноважено на здійснення державного нагляду (контролю). Також зазначено, що під час перевірки, не встановлено фактів порушень нормативних актів, на підставі яких здійснюється регулювання у сфері житлово-комунальних послуг з боку АТ "Харківобленерго" та не встановлено яким чином порушено права гр. ОСОБА_1 як споживача послуг АТ "Харківобленерго". Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, однак вважає, що вказане рішення підлягає зміні з мотивів його прийняття, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, підставою проведення позапланової перевірки АТ "Харківобленерго" слугувало надходження на адресу Головного управління Держпродспоживслужби звернення від ОСОБА_1 від 16.09.2024 № О - 757, від 18.09.2024 № О - 764, від 19.09.2024 № О - 766, від 23.09.2024 № О - 770, від 27.09.2024 № О - 796, щодо припинення АТ "Харківобленерго" електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідо до зазначеного звернення вказано, що згідно договору купівлі-продажу від 16.09.2020 ОСОБА_1 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом значного часу він сплачував послуги з розподілу/постачання електроенергії за рахунком, який відкрито на іншу фізичну особу. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Підпунктом 6 п. 4 Положення, основними завданнями Держпродспоживслужби у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння) визначено, зокрема, право на проведення перевірок додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проведення контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону. Відповідно до п. 6 вказаного Положення, Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань, має право, зокрема: 8) здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону; 9) вимагати відповідно до закону від суб`єктів господарювання усунення виявлених порушень; 10) вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення, винних у таких порушеннях осіб, до відповідальності відповідно до закону Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII врегульовано відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Відповідно до ст. 2 вказаного закону, предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії. За визначенням наведеним у ст.1 Закону №2189, виконавцем комунальної послуги, є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а індивідуальним споживачем є - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Згідно з нормою п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2189, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу електричної енергії. Приписами п.1 ч.1 ст.7 вказаного закону встановлено, що індивідуальний споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а п.1 ч.2 ст.7 - його зобов`язано укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. Виконавець комунальної послуги, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону №2189, має право отримувати інформацію від споживача про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором та водночас, відповідно до п.2 ч.2 ст.8 він зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. Питання забезпечення державою захисту прав споживачів, врегульовано ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII. Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону №1023, захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди. Захист прав споживачів у сфері безпечності та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та якості харчових продуктів. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема житлово-комунальних послуг. Водночас, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до ст. 1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю), є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №877, встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, повязані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. При цьому, ч. 2 вказаної статті не містить застережень щодо непоширення дії Закону на правовідносини у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 10.10.2023 по справі №160/8898/22, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Отже, висновки суду першої інстанції про відсутність повноважень Держпродспоживслужби на здійснення перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням Закону №877 є помилковими. Верховний Суд в постанові №420/15960/24 від 22.05.2025 зазначив, що оскільки виконавець комунальної послуги належить до суб`єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, відтак на спірні правовідносини поширюється дія ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, у тому числі в частині способу здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів у вигляду позапланового заходу контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення й оформлення результатів. Колегія суддів зазначає, що Держпродспоживслужба має право проводити перевірки суб`єктів господарювання у порядку, встановленому Законом № 877, за наявності передбачених законом підстав та з дотриманням відповідних процедур. Разом з тим, притягнення суб`єкта господарювання до відповідальностів за порушення законодавства про захист прав споживачів можливе лише у разі надання комунальної послуги конкретному споживачу, який має відповідні договірні відносини з виконавцем такої послуги. Відповідно до ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", споживачем вважається фізична або юридична особа, яка отримує комунальні послуги на підставі договору. Судовим розглядом встановлено, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 26.10.2018 № 1268. На виконання пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) під час здійснення заходів з відокремлення створено електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут", а АТ "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу. Правонаступником у частині прав та обов`язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 залишається АТ "Харківобленерго", яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області. На виконання абз. 18 п. 13 розділу XVII Закону оператор системи розподілу АТ "Харківобленерго" передав ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальнику універсальних послуг, дані побутових та малих непобутових абонентів, які згідно з вимогами Закону мають право на отримання універсальних послуг. Так, на виконання вищевказаних вимог АТ "Харківобленерго" передано ПрАТ "Харківенергозбут" дані за адресою: АДРЕСА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_2 . Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону). Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії. Згідно п. 8. постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (в редакції, яка діяла станом на 01.01.2019) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб- сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальйих послуг. Колегія суддів зазначає, що за вищевказаною адресою споживалась електрична енергія, оскільки з ОСОБА_3 укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом споживання електричної енергії та оплатою рахунків за електричну енергію, в свою чергу з ОСОБА_1 відповідного договору не укладено. Також судовим розглядом встановлено, що за період з 16.09.2020 по 05.11.2024 за вищевказаною адресою рахунки на оплату за електричну енергію формувались та надсилались на ім`я ОСОБА_3 . Відповідно до визначень термінів наданих законодавцем у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги": 2) виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; 3) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; 6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою визначення особи споживачем є факт укладання відповідного договору про надання послуг - як безпосередньо, так і через уповноважену особу. Саме сполучник "та", яким поєднані частини визначення споживача в п. 6 ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", вказує на одночасний характер всіх трьох умов, а не альтернативний. Матеріалами справи підтверджено, що гр. ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , проте, навіть якщо він і користується об`єктом нерухомого майна, не є споживачем у правовідносинах з АТ "Харківобленерго" в розумінні ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", оскільки не уклав договір про надання послуг з розподілу електричної енергії. Крім того, відповідно до п.1.2.15 гл.1.2 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, "на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами", а відповідно до визначень термінів наведених у п.1.1.2 гл.1.1 розділу I, оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу; побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність). З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що в межах даних правовідносин, формально були підстави для проведення перевірки відповідачем, однак у зв`язку з відсутністю договірних відносин між фізичною особою та ОСР, вона не набуває статусу споживача, а отже виключає можливість у Головного управління Держпродспоживслужби вимагання у АТ "Харківобленерго" укладання/приєднання до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії гр. ОСОБА_1 , саме як споживача, оскільки останній на час проведення перевірки таким не був. Щодо доводів відповідача, що виникли "усні договірні відносини", зокрема, з тих підстав, що після набуття права власності на квартиру, гр. ОСОБА_1 , "протягом значного часу сплачував послуги з розподілу/постачання електроенергії за рахунком, який відкрито на іншу фізичну особу", то вказане колегія суддів вважає безпідставним, оскільки гр. ОСОБА_1 як новий власник повинен був укласти з АТ "Харківобленерго" відповідний договір. При цьому, посилання апелянта на не врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду по справі №815/3916/16 від 27.02.2020 та №160/8898/22 від 10.10.2023 є необгрунтованими, оскільки такі висновки стосуються іншого суб`єктивного складу сторін та змісту правовідносин, відтак не є релевантними. Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться. Згідно до ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, а його текст розміщено на офіційному сайті АТ "Харківобленерго" та в розумінні ч.1 ст.641 ЦК України, це є публічною пропозицією АТ "Харківобленерго" укласти Договір розподілу кожному хто звернеться, зокрема і гр. ОСОБА_1 .. Відповідно до п. 2.1 розділу II Кодексу систем розподілу, договір про надання послуг з розподілу електроенергії - домовленість сторін про доступ до системи розподілу, яка укладається між оператором системи розподілу (ОСР), що здійснює розподіл електроенергії на території ліцензованої діяльності, та користувачіем системи розподілу (Користувачем). Згідно з п. 1.2.15 глави 1.2 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Нормою пункту 2.1.3 глави 2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Відповідно до п.п.11.3.2, 11.3.3, 11.3.4. глави 11.3. розділу ХІ Кодексу систем розподілу, для укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії Користувач повинен подати ОСР письмову заяву (засобами поштового або електронного зв`язку) та документи, визначені цим Кодексом, за 20 робочих днів до бажаної дати початку отримання послуг з розподілу електричної енергії. Форма заяви на укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється ОСР. У заяві Заявник має вказати, зокрема:1) персоніфіковані та контактні дані Заявника; 2) адресу об`єкта(ів) Заявника;3) EIC-код(и) точки(ок) вимірювання обліку електричної енергії за об`єктом споживач; 4) предмет заяви; 5) обсяги замовленої послуги (дозволена потужність у кВт з урахуванням категорійності, визначена діючим договором про електропостачання, або потужність, забезпечена виконаним договором про приєднання) та період використання у різні періоди доби; 6) дату подання заяви;7) підпис. ОСР надає бланк заяви на запит Заявника, а також розміщує його на своєму власному вебсайті у доступному для перегляду та завантаження форматі. На вебсайті ОСР також розміщується зразок заповнення заяви на укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та перелік документів, які додаються до заяви. Так, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області у спірному приписі до акту перевірки № 293 від 05.11.2024 вказано, що ОСОБА_1 19.09.2024, 08.10.2024 звертався до АТ "Харківобленерго" з проханням укласти/приєднатися до Договору про розподіл шляхом надсилання на електронну адресу АТ "Харківобленерго" відповідної заяви та документів, однак АТ "Харківобленерго" таку можливість не забезпечило, чим порушило Правила роздрібного ринку електричної енергії. Проте, перевіряючим органом не враховано, що у зв`язку з тим, що форми заяв-приєднань до умов договору на розподіл, які розміщені на офіційному вебсайті ОСР, були змінені ОСОБА_1 , АТ "Харківобленерго" 25.10.2024 самостійно складено та направлено останньому належним чином оформлену заяву-приєднання для підписання та подальшого повернення на адресу ОСР. Аналогічні роз`яснення містить лист НКРЕКП №12964/20.2/7-24 від 13.11.2024, направленому гр. ОСОБА_1 на його численні звернення, в якому вказано: "оскільки ОСОБА_1 змінена форма заяви-приєднань до умов договору на розподіл, які розміщені на офіційному вебсайті ОСР, тому ОСР направило належним чином оформлену заяву-приєднання для підписання ОСОБА_1 та повернення на адресу ОСР. Після отримання підписаної заяви-приєднання, має бути укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, з урахуванням норм Цивільного кодексу України" Оскільки на момент проведення перевірки, процедура укладення договору перебувала на стадії реалізації, відтак висновки відповідача про порушення АТ "Харківобленерго" норм чинного законодавства є передчасними. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зміна судового рішення може полягати в доповнення або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, однак виходив з інших підстав та мотивів його ухвалення, у зв`язку з чим вказане рішення підлягає зміні шляхом доповнення та зміни його мотивувальної частини. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі № 520/31594/24 - змінити шляхом доповнення та зміни його мотивувальної частини, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених в даній постанові. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова В.А. Калиновський