Постанова 4850 № 200/600/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2025 року справа №200/600/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 200/600/25 (головуючий суддя у І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.09.2024 № 054450004934 про відмову позивачу у призначенні пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.09.2024, зарахувавши до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на пенсію у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період його роботи з 01.03.2022 по 31.05.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», з 01.07.2024 по 06.09.2024 майстром гірничим з повним робочим днем під землею у ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» та період навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1996 по 09.06.1999. В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.09.2024 № 054450004934 йому відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах в зв`язку із недостатністю пільгового стажу. Відповідачем протиправно не враховані спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу через відсутність інформації про сплату страхових внесків, а також період навчання в зв`язку з тим, що технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів. Рішення відповідача є протиправним. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року позов задоволено частково. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.09.2024 № 054450004934 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на пенсію у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період його роботи з 01.03.2022 по 31.05.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», з 01.07.2024 по 06.09.2024 майстром гірничим з повним робочим днем під землею у ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» та період навчання з 01.09.1996 по 09.06.1999 в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 гривень 96 копійок. Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Період роботи позивача з 01.03.2022 по 25.04.2022 не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею, оскільки згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків. Період роботи з 26.04.2022 по 31.05.2022 зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 ОСОБА_1 . Період роботи з 01.07.2024 по 06.09.2024 не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії були відсутні Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 ОСОБА_1 . Період навчання з 01.09.1996 по 09.06.1999 у Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова зараховано до страхового стажу позивача. Оскільки, технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, то правові підстави для зарахування періоду навчання з 01.09.1996 по 09.06.1999 у Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова до пільгового стажу позивача відсутні. У зв`язку з тим, що у позивача був відсутній необхідний пільговий стаж роботи відповідно до частини 3 ст. 114 Закону № 1058, Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області 13.09.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу. Позивачем рішення суду не оскаржується. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на зазначене, суд надає оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , 07.09.2024 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах. Рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області, від 13.09.2024 № 054450004934 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на відсутність пільгового підземного стажу. До пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею не враховано періоди роботи позивача: з 01.03.2022 по 31.05.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», оскільки згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків; з 01.07.2024 по 06.09.2024 майстром гірничим з повним робочим днем під землею у ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», оскільки на дату звернення за призначенням пенсії були відсутні Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 ОСОБА_1 ; період навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова за спеціальністю «експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1996 по 09.06.1999, оскільки технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів. Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 та диплома від 09.06.1999 НОМЕР_1 позивач працював, зокрема: - з 01.03.2022 по 31.05.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»; - з 01.07.2024 по 06.09.2024 майстром гірничим з повним робочим днем під землею у ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля»; - з 01.09.1996 по 09.06.1999 навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова за спеціальністю «експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв». Згідно форми ОК-5 Пенсійного фонду України, в період з 01.03.2022 по 31.05.2022 та з 01.09.1996 по 09.06.1999 ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата, але не сплачувались страхові внески. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладений саме на роботодавця, який здійснював нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати. Також суд першої інстанції зазначив, що технікум, у якому позивач навчався у спірний період, відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, отже позивач має право на зарахування спірного періоду навчання до пільгового стажу. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі- Закон № 1058). Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. За приписами абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно з частиною 12 статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина 3 статті 24 Закону № 1058). Статтею 106 Закону України № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. У відповідності до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Згідно із частинами 11 та 12 статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. З огляду на положення частин 1 та 2 статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов`язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме: 1) особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; 2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Як вказано у частині 2 статті 24 Закону № 1058-IV, даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану. Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , позивач працював, зокрема, - з 01.03.2022 по 31.05.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1; - з 01.07.2024 по 06.09.2024 майстром гірничим з повним робочим днем під землею у ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля; За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам, відсутність відомостей про сплату ним страхових внесків, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи та не може бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати за вказані спірні періоди. З огляду на викладене, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового підземного стажу позивача з повним робочим днем під землею, який дає право на пенсію у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період його роботи з 01.03.2022 по 31.05.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» та з 01.07.2024 по 06.09.2024 майстром гірничим з повним робочим днем під землею у ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля». Щодо зарахування до пільгового стажу позивача на підземних роботах періоду навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова за спеціальністю «експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», суд зазначає наступне. На підставі статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови). Як визначено пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, які складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках: 1) відсутність трудової книжки; 2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17. Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Згідно з трудовою книжкою позивача та дипломом, позивач у період з 01.09.1996 по 09.06.1999 навчався в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова за спеціальністю «експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» Вищевказаний період навчання позивача не зарахований до його пільгового стажу на підземних роботах. Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Статтею 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. За положеннями частин 1 та 2 статті 3 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя. Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі. За змістом частини 1 статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю, професійне училище соціальної реабілітації, вище професійне училище, професійний ліцей, професійний ліцей відповідного профілю, професійно-художнє училище, художнє професійно-технічне училище, вище художнє професійно-технічне училище, училище-агрофірма, вище училище-агрофірма, училище-завод, центр професійної (професійно-технічної) освіти, центр професійної освіти, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, навчальний центр, інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання. Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Таким чином технікум, у якому позивач навчався у спірний період, відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти. При цьому, необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю. Трудовою книжкою позивача підтверджується, що він після закінчення навчання у технікумі (09.06.1999) працевлаштувався 08.07.1999 за спеціальністю на шахту на роботу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вищевказаний стаж роботи, на яку позивач влаштувався після навчання зараховано відповідачем до пільгового стажу на підземних роботах. Отже, суд першої інстанції правильно зазначив, що спірні періоди навчання позивача та наступне його зарахування на роботу за набутою професією відповідає вищезазначеним умовам законодавства, тому мають бути також зараховані до пільгового стажу на підземних роботах. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог. Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 200/600/25 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 200/600/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 28 липня 2025 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 28 липня 2025 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв