Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1454/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/1454/25 пров. № А/857/13845/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Носа С.П., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року про зупинення провадження у справі №300/1454/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, суддя(і) у І інстанції Могила А.Б., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складення повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: 04 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся у Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії; зобов`язати пенсійний орган здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених вказаною постановою, з урахуванням раніше проведених виплат. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що вважає незаконним обмеження своєї пенсії та стверджує, що Головне управління зобов`язане виплачувати пенсію позивачу без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Відтак такі дії пенсійного органу є протиправними. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залучення Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відмовлено. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зупинення провадження задоволено та провадження у справі №300/1454/25 зупинено. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав передбачених пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25. Не погодившись з прийнятою ухвалою в частині зупинення провадження у справі №300/1454/25, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій висловив прохання скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт свою апеляційну скаргу мотивує тим, що вважає вказану ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що зупиняючи провадження по справі, суд першої інстанції не встановив наявність об`єктивної неможливості вирішення цієї справи до набрання чинності судовим рішенням в адміністративній справі №320/2229/25 і виникнення підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, для зупинення провадження у цій справі. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати з таких підстав. У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/2229/25 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі врегульовано статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зазначена норма передбачає обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов`язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у цій справі. Отже, підставою для зупинення провадження у справі відповідно до вказаної норми процесуального права є саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Разом з цим об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи. Також необхідно зазначити, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, допускається лише тоді, коли рішення у іншій справі не набрало законної сили і продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в такій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі №300/1454/25 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25 дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи, оскільки формування правових висновків у справі №320/2229/25 може вплинути на наслідки розгляду такої. Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 №320/2229/25 відкрито провадження у справі про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 слугувала підставою для спірного обмеження пенсії позивача у цій справі. Водночас, відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною 2 статі 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, враховуючи закріплені Кодексом адміністративного судочинства України правила щодо втрати чинності нормативно-правовим актом (або його окремої частини) лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, апеляційний суд вважає, що рішення у справі №320/2229/25 не впливає на спірні правовідносини, які виникли у цій справі. Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у адміністративній справі №300/1454/25 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25, викладений в оскаржуваній ухвалі, не відповідає приписам норм процесуального права, оскільки апеляційним судом не встановлено необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини 1 статі 236 Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25. Згідно зі статтею 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Щодо відмови судом першої інстанції у залученні до справи третьої особи, то в цій частині ухвала не була оскаржена апелянтом, а отже апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині. Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року в частині зупинення провадження скасувати, а справу №300/1454/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В решта частині оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. П. Нос судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин