Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/31576/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31576/24 Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В., повний текст судового рішення складено 10.02.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення, - В С Т А Н О В И В: 09.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, в якому просила суд: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 23.08.2022 по 31.12.2022 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Військово-медичний клінічний центр Південного регіону здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 23.08.2022 по 31.12.2022 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 2481 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Військово-медичний клінічний центр Південного регіону здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2024 по 16.08.2024 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 у розмірі 92% місячного грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Військово-медичний клінічний центр Південного регіону здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2024 по 16.08.2024 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 у розмірі 92% місячного грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 - 3028 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що протягом 2022-2024 років, при розрахунку розміру грошового забезпечення, посадовий оклад та оклад за військовим званням були протиправно обчисленні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт, оскільки, враховуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, пункту 4 Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 відновив попередню редакцію (станом на 30.07.2018), відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу можуть визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. За наведених обставин позивач вважала, що грошове забезпечення, яке нараховувалося та виплачувалося на підставі Постанови КМУ №704 від 30.08.2017, мало бути перераховане в сторону збільшення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024, а не на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, частково задоволений позов ОСОБА_1 : - визнані протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 23.08.2022 по 31.12.2022 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022; - зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , Військово-медичний клінічний центр Південного регіону здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 23.08.2022 по 31.12.2022 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; - визнані протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023; - зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , Військово-медичний клінічний центр Південного регіону здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; - в решті позовних вимог відмовити. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі №420/31576/24 у частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти у цій частині нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема п.4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 в редакції яка діє з 20.05.2023, оскільки суд першої інстанції залишив поза увагою факт наявності колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України №1774-VІІІ від 06.12.2016 та п.4 Постанови №704 від 30.08.2017, на яку посилався апелянт в позовній заяві. У відзиві на апеляційну скаргу, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону просить апеляційні скаргу скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. При йому, в частині, яка стосується висновків суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги щодо вимог у задоволені яких було відмовлено, відповідача посилається на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції. Військова частина НОМЕР_1 своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 23.08.2022 по 16.08.2024. Військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансовому забезпечення у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2024 №220 ОСОБА_1 була виключена зі списків особового складу та знята з усіх видів забезпечення. 19.08.2024 через електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено адвокатський запит №147 до командира військової частини НОМЕР_1 . Листом від 03.10.2024 військовою частиною НОМЕР_1 частково надано документи на запит. 19.08.2024 через електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено адвокатський запит №150 до начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. Відповідь не надано. З листа військової частини НОМЕР_1 , карток особового рахунку та довідки про розмір грошового забезпечення вбачається, що грошове забезпечення розраховано, виходячи з 1762,00 грн. Апеляційний суд зазначає, що за приписами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Предметом апеляційного оскарження в цій справі є позовні вимоги заявлені за період з 20.05.2023 до 16.08.2024. Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, заявлених за період з 20.05.2023 до 16.08.2024, суд першої інстанції виходив з того, що у вказані період, відповідачі нараховували та виплачували позивачу грошове забезпечення та провели остаточний розрахунок в частині нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно, у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481, якою внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Згідно частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі постанова КМУ №704), якою, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 2 постанови УМУ №704 встановлено, що грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 4 постанови №704 (в редакції, чинній на момент її прийняття) було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Разом з тим, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб №103, пунктом 6 якої внесені зміни до ряду постанов, в тому числі і до постанови №704. Так, постановою КМУ від 21.02.2018 №103 пункт 4 постанови №704 було викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» №2246-VIII від 07.12.2017 станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатної особи складав 1762,00 грн. Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» №2629-VIII від 23.11.2018 було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, тобто той пункт, яким в тому числі викладено в новій редакції пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 (https://reestr.court.gov.ua/ Review/87361222). З огляду на вказане, з дати набрання вказаним судовим рішенням законної сили, з 29.01.2020, була відновлена дія пункту 4 постанови №704 у первісній редакції. Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VІІІ від 06.12.2016 мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Як правильно зазначив суд першої інстанції, під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VІІІ від 06.12.2016 та п.4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою КМУ від 21.02.2018 №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VІІІ від 06.12.2016 не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою КМУ від 21.02.2018 №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Також, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, суд першої інстанції врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VІІІ від 06.12.2016, відповідно до яких: « 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.». Враховуючи наведену, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо залишення судом першої інстанції поза увагою факт наявності колізії між нормами п. 3 розділу ІІ Закону України №1774-VІІІ від 06.12.2016 та п.4 Постанови №704 від 30.08.2017, на яку посилався апелянт в позовній заяві. Перевіряючи висновки суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з 20.05.2023 до 16.08.2024 у задоволені яких було відмовлено, апеляційний суд зазначає таке. 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якою внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, згідно з якими абз.1 п.4 викладений в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Отже, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 12.05.2023 №481, пункт 4 постанови №704, у спірний період (з 20.05.2023 до 16.08.2024) передбачає обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн, а тому, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що грошове забезпечення апелянта має обчислюватися із використанням розрахункової величини 1762,00 грн. Правила виплати грошового забезпечення військовослужбовцям деталізовані приписами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 07.06.2018 №260 (надалі - Порядок №260). Оскільки за приписами Порядку №260: - грошова допомоги для оздоровлення (розділ XXIII) виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення; - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (розділ XXIV) виплачується у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення; - грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки (розділ XXXI), розраховується виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою; - одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби (розділ XXXII) обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення. Оскільки наведені вище виплати, були здійснені у період з 20.05.2023 до 16.08.2024, в якій відповідача нараховували та виплачували грошове забезпечення у відповідності до норм чинного законодавства - постанови №704 в редакції постанови КМУ від 12.05.2023 №481, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, заявлених в період з 20.05.2023 до 16.08.2024. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька