Постанова 4807 № 336/10970/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №336/10970/24 Головуючий в 1 інст. Савеленко О.А. Провадження №33/807/725/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 4 липня 2025 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Гончарова В.І., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Гончарова В.І. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 8 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 26 жовтня 2024 року о 10 годині 10 хвилин в м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Гончаров В.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також у зв`язку із порушення норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого підлягає скасуванню В обґрунтування своїх доводів зазначив, що під час розгляду справи, суддею суду першої інстанції порушенні положення ст. 279 КУпАП, внаслідок чого не звернуто увагу на те, що в протоколі міститься твердження, що порушення ОСОБА_1 полягає в тому, що він відсторонений від керування автомобілем та п. 2.9а ПДР України, який він порушив, викладений зовсім в іншій редакції, ніж вказано в протоколі від 26 листопада 2024 року. Вказав, що з відеозапису події вбачається безпідставна зупинка ОСОБА_1 , який знаходився в тверезому стані, поводив себе адекватно. Далі, поліцейського зацікавила вартість автомобіля, а дізнавшись її, він почув запах алкоголю з рота ОСОБА_1 , в подальшому вирішив, що ОСОБА_1 знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, хоча на відеозаписі не вбачається жодної ознаки наркотичного сп`яніння, визначених Інструкцією №1452/735. Наголошує, що факт безпідставного направлення ОСОБА_1 підтверджує і сам поліцейський на відеозаписі події, доповідаючи невстановленій особі, що ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не було, а підставою направлення на медичний огляд стало передчуття поліцейського (час запису 00:41-00:43). Крім того, вказане направлення оформлювалося в патрульному автомобіля під час його руху, що зафіксовано відеозаписом, а час направлення не співпадає із вказаним часу у висновку № 9323 від 26 жовтня 2024 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 8 квітня 2025 року. Постанову суду скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та апелянту слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, який ним пропущений з поважних причин з наступних підстав. У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. З матеріалів справи вбачається, що адвокат Гончаров В.І. звертався до до апеляційного суду в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 8 квітня 2025 р. (а.с. 77-79), яка постановою судді Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2025 р. повернута апелянту (а.с. 88-90) з причин невиконання захисником вимог ст. 271 КУпАП, що в свою чергу не є перешкодою для повторного звернення до суду апеляційної інстанції з дотриманням вимог КУпАП. Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 8 квітня 2025 року. У судовому засіданні апеляційного суду, адвокат Гончаров В.І. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Звернув увагу, що в медичному висновку не кількісний показник морфіну, який був виявлений у ОСОБА_1 . ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції безпідставно вказали про наявність у нього запаху алкоголю, а лікарю він пояснював, що прийняв знеболювальне «Пенталгин С». Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Гончарова В.І., перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП. при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконанні судом першої інстанції. Незалежно від невизнання ОСОБА_1 в суді першої інстанції своєї вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, суд правильно, обґрунтовуючи наявність в діях останнього складу правопорушення, виходив з фактичних даних (доказів), які доводять його винуватість. Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 159225 та встановлених судом підтверджується: - направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 жовтня 2024 р., згідно якого у ОСОБА_1 поліцейським виявлені ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 3); - даними Висновку № 9323 від 26 жовтня 2024 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно яких ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння «морфін» (а.с.4); - відеозаписом події щодо дійсності проходження ОСОБА_1 медичного огляду в медичному закладі. Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Частиною 1 ст. 130 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Працівниками поліції, з огляду на наявність обґрунтованих підозр щодо перебування водія у стані наркотичного сп`яніння та доставку його до медичного закладу, вказані вимоги закону дотримані. Відповідаючи на доводи сторони захисту про те, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння складений з порушенням вимог Інструкції, оскільки в ньому не вказано виявлений кількісний показник морфіну, суддя апеляційного суду виходить із наступного. Так, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проводився в закладі охорони здоров`я у присутності поліцейського УПП в Запорізькій області старшого лейтенанта Тимошина П.О. не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення. Висновок від 26 жовтня 2024 р. за № 9323 складений за формою, яка передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. У вказаному висновку від 26 жовтня 2024 р. за № 9323 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння «морфін» (а.с. 4). Крім того, під час апеляційного перегляду справи, стороною захисту надані документи, зокрема: - копію акту медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_1 № 9323 від 26 жовтня 2024 р., в якому зазначено, що при огляді ОСОБА_2 були встановлені ознаки, які вказували на стан наркотичного сп`яніння, зокрема: поведінка напружена, замкнута; вегетативно-судинні реакції обличчя блідні шкірні покриви, зіниці: незмінені, реакція на світло: жива; рухова сфера міміка:млява, поза Ромберга не стійкий, пальцева-носова проба: виконує з помилками тощо, які, як встановлено лікарем, призвели до висновку за результатами огляду - наркотичне сп`яніння; - копію результату імунохроматографічного дослідження № 3311, 3312 від 26 жовтня 2024 р., з якого вбачається, що дослідження проведено тест-системою Wondfo, за наслідком дослідження встановлено позитивний результат (морфін). Отже, у судді апеляційного суду відсутні сумніви щодо правильності складеного висновку лікаря № 9323 від 26 жовтня 2024 р. про перебування ОСОБА_1 у наркотичному сп`янінні, який заснований не лише на результатах експрес-тесту, а і на клінічних даних медичного огляду водія. При цьому, ОСОБА_1 чи його адвокат не були позбавлені права оскаржити в установленому законом порядку висновок лікаря щодо результатів його медичного огляду, однак останні таким правом не скористалися. Отже, будь-яких об`єктивних даних піддавати сумніву висновок щодо результатів медичного огляду відносно ОСОБА_1 апелянтами не надано, а судом не встановлено. Посилання апелянта те, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений з порушеннями не знайшло свого підтвердження. Протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, зокрема в ньому зазначено місце складання, місце і дата вчинення правопорушення, суть правопорушення, анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її підпис. Отже, враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Таким чином, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд першої інстанції при розгляді справи в повному обсязі перевірив докази, наявні в матеріалах справи, які відповідають вимогам КУпАП та узгоджуються між собою. Згідно вимог ст. 252 КУпАП, суд в постанові надав зазначеним доказам належну оцінку, та на підставі цих доказів, які є допустимими, оскільки відповідають вимогам ст. 266 КУпАП правильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. За таких обставин постанова судді є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Гончарова Василя Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 8 квітня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 336/10970/24