Постанова Закарпатський апеляційний суд № 299/2431/21

Справа № 299/2431/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28.03.2024 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/437/21, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24.05.2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 389718 від 09.05.2021 та постанови судді від 24.05.2021 вбачається, що ОСОБА_1 09.05.2021 о 00 год 35 хв по вул. Дружби в с. Теково Берегівського району, керував транспортним засобом-автомобілем марки «Мерседес 210», номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, що стверджується актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 54 від 09.05.2021. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 24.05.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження в справі у зв`язку відсутністю у його діях складу цього правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом винесено постанову без належного з`ясування фактичних обставин справи, внаслідок чого прийнято незаконне рішення, а судовий розгляд справи проведено поверхово, в тому числі у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки в матеріалах справи відсутність будь-які дані про його належне сповіщення про час і місце розгляду справи. Автомобілем за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених судом першої інстанції, не керував, а лише 09.05.2021 о 00 год 35 хв повернувся до автомобіля за гаманцем, де до нього підійшли працівник поліції та запропонували пройти медичний огляд на стан сп`яніння. Транспортний засіб перебував у несправному стані, а тому керувати ним він фактично не міг. Також вказує на порушення працівником поліції ст. 268 КУпАП, оскільки жодних прав йому при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не -2- роз`яснювалось, в тому числі щодо права на залучення захисника. Одночасно ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 24.05.2021, оскільки справу розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а копію оскаржуваної постанови він отримав тільки 12.06.2021. Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Корпош І. В. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися. Останні рухом справи не цікавилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Корпоша І. В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги та клопотання, апеляційний суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Із оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не приймав участі у розгляді справи, а даних про отримання копії оскаржуваної постанови, крім тих, на які вказується в апеляційній скарзі, матеріали справи не містять. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову, а тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, визнаються поважними, у зв`язку із чим, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а строк поновленню. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. -3- Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до пункту 4 розділу І вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.. Згідно пункту 12 розділу ІІ вказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом установлено, що ОСОБА_1 09.05.2021 о 00 год 35 хв по вул. Дружби в с. Теково Берегівського району, керував транспортним засобом марки «Мерседес 210» номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, що стверджується актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 54 від 09.05.2021. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів. -4- Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 389718 від 09.05.2021, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми; висновком лікаря № 54 від 09.05.2021 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 924521 від 09.05.2021, відповідно до якої на ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за те, що він 09.05.2021 о 00 год 30 хв, кервав транспортним засобом марки «Мерседес 210» номерний знак НОМЕР_1 , з неосвітленим заднім номерним знаком. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський інспектор СРПП ВП №1 Берегівського РВП в Закарпатській області Ковчі А. Л. був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому суд приходить до висновку, що вказаний поліцейський при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження і такі відхиляються. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину. Також, всупереч доводів апеляційної скарги, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 389718 від 09.05.2021 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим скористався ОСОБА_1 , відмовившись від надання пояснень по суті правопорушення. У протоколі містяться підписи поліцейського, який склав протокол, підпис ОСОБА_1 , а також додані до протоколу додатки. Отже, протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог, установлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Апеляційний суд констатує, що у випадку керування особою транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не є обов`язковим -5- зазначення ознак наркотичного сп`яніння, з якими особа керувала транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, яке в свою чергу підтверджено висновком медичного закладу. Доводи апеляційної скарги про те, що всупереч вимог ст. 268 КУпАП, суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , без наявності даних щодо його належного сповіщення про час і місце розгляду справи, апеляційний суд уважає також такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції викладених у судовому рішенні та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, а також не свідчать про порушення права ОСОБА_1 на захист. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що факт розгляду справи без участі правопорушника не являється підставою для скасування чи зміни судового рішення у справах про адміністративні правопорушення даної категорії, до того ж факт розгляду справи без участі ОСОБА_1 враховано апеляційним судом як одну з підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не являється суб`єктом даного правопорушення, оскільки за встановлених у протоколі обставин не керував транспортним засобом, а знаходився поруч, апеляційний суд відхиляє як такі, що не підтверджені будь-якими доказами й спростовані доказами, які наявні в матеріалах справи. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує і те, що наявною у справі постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 924521 від 09.05.2021, ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за те, що він 09.05.2021 о 00 год 30 хв, кервав транспортним засобом марки «Мерседес 210» номерний знак НОМЕР_1 , з неосвітленим заднім номерним знаком. У зв`язку з наведеним та за наявності не скасованої у встановленому законом порядку постанови про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за фактом керування ним транспортним засобом 09.05.2021 о 00 год 35 хв, з порушенням Правил дорожнього руху України, суд апеляційної інстанції визнає встановленим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин встановлених судом першої інстанції при визнанні винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 ,також не спростовують доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. -6- Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу, не вбачається. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 24.05.2021. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 24.05.2021 щодо нього,-без змін. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя