Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/7949/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/7949/23 Головуючий в 1 інст. Дмитрієва М.М. Провадження №33/807/581/24 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 червня 2024 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сагайдака Д.С. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 13 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 3 вересня 2023 року, о 00 годині 50 хвилин, у м. Запоріжжі, Оріхівське Шосе, буд. 14 а водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога №7632 від 03.09.2023 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передання транспортного засобу тверезому водію. Про повторність попереджений. Чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Сагайдак Д.С. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною через недоведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Зауважує, що ОСОБА_1 повністю заперечує свою провину, оскільки не порушував жодної норми чинного законодавства, зокрема вимог п.2.9 а ПДР України, а складені матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП вважає надуманими та безпідставними. Наведені доводи обґрунтовує тим, що у зазначений в протоколі день та час перебував в автомобілі, однак не керував транспортним засобом, тим паче в стані наркотичного сп`яніння. Посилається на те, що під час складання протоколу працівниками поліції йому не було роз`яснення його процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема права на професійну правничу допомогу. Зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підставі якого суд мав би можливість зробити висновок про наявність факту зупинки транспортного засобу, доведення до відома громадянина про нормативно-правові акти, на підставі яких вона здійснена, а також повідомлення про законну причину застосування такого превентивного поліцейського заходу. Крім того, до матеріалів справи не долучено жодного доказу про порушення водієм транспортного засобу ПДР України чи інших норм законодавства, які б могли бути законною підставою для зупинки автомобіля. Отже вважає, що обставини, визначені законом, які б надавали працівнику поліції право зупинити транспортний засіб та вимагати від будь-якого водія пройти огляд на стан сп`яніння були відсутні. Звертає увагу суду, що відеозапис, який долучений до матеріалів справи, в порушення вимог Інструкції не є безперервним, оскільки складається з двох окремих файлів і має кілька окремих корегованих частин, які постійно перериваються. При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення не відображена інформації про застосування приладів відео фіксації, якими здійснений відеозапис, що міститься на оптичному диску. На підставі наведеного, сторона захисту вважає, що аналіз матеріалів даної справи та фактичних обставин наводить на обґрунтований висновок про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим провадження у цій справі підлягає закриттю. Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску. Клопотання обґрунтовує тим, що під час прийняття оскаржуваної постанови ні ОСОБА_1 ні його захисник присутніми не були. Постанова суду була надіслана до ЄРСР та оприлюднена 27 травня 2024 року, через що апелянтом пропущений строк на апеляційне оскарження даної постанови. Отже, вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 13 травня 2024 року, постанову суду скасувати, провадження в справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. Так, матеріали провадження не містять відомостей на спростування тверджень апелянта. з приводу розгляду справи судом за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Отримання повного тексту оскаржуваної постанови 27 травня 2024 року. Суд апеляційний інстанції враховуючи вказане, дійшов до висновку, що апелянт за таких обставин пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а відтак цей строк підлягає поновленню. Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 та його захисника адвоката Сагайдака Д.С. про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, а також наявність письмової заяви від адвоката Сагайдака В.С. про розгляд справи за їх відсутності, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КК України. Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконанні судом першої інстанції. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №047117 від 3 вересня 2023 року підтверджується: - направленням від 3 вересня 2023 року на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗ НПД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; - даними Висновку № 7632 від 3 вересня 2024 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (матамфетамін, амфетамін, марихуана). З даним результатом ОСОБА_1 погодився, про що поставив власний підпис; - відеозаписом події. Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Частиною 1 ст. 130 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Працівниками поліції, з огляду на наявність обґрунтованих підозр щодо перебування водія у стані наркотичного сп`яніння та доставку його до медичного закладу, вказані вимоги закону дотримані. Доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 у зазначений в протоколі день та час перебував в автомобілі, однак не керував транспортним засобом, апеляційний суд проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає необґрунтованими. Так, відеозаписом події, долученим до справи, зафіксовано рух під час комендантської години транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 на блок-посту, який за вимогою працівника поліції здійснює паркування вправо. За кермом автомобіля перебуває ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції «як ви керуєте з кульгавою ногою», відповідає «так і керую». Жодних заперечень щодо керування транспортним засобом від ОСОБА_1 не надходить. Працівники поліції перевірили документи та провели візуальний огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння, після його ОСОБА_1 було повідомлено про виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння. Слідує пропозиція пройти медичний огляд у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 погоджується. Далі, зафіксовано проходження ОСОБА_1 медичного огляду в спеціалізованому медичному закладі, в результаті якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (матамфетамін, амфетамін, марихуана). Зафіксовано складання та підписання протоколу. Отже, на переконання судді апеляційного суду, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний час та у зазначеному місці не викликає сумніву, а позиція сторони захисту спрямована на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Доводи сторони захисту щодо не роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності при складенні протоколу про адміністративне правопорушення слід відхилити, оскільки ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України були роз`яснені, про що міститься його підпис у відповідній графі протоколу. Твердження автора скарги щодо безпідставної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді, оскільки з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 ПДР та не впливає на причину зупинки. Крім того, положеннями п. 20 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого Постановою КМУ №1455 від 29.12.2021 року передбачено зупинку транспортних засобів на блок-постах, де і був зупинений водій ОСОБА_1 . Твердження апелянта про недопустимість наявного у справі відеозапису через те, що він має перерви є безпідставним, оскільки наявним у справі відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення, а саме: рух автомобіля, його зупинку, проходження водієм огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, де встановлено перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В: Поновити адвокату Сагайдаку Денису Сергійовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2024 року. Апеляційну скаргу адвоката Сагайдака Дениса Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 333/7949/23