Постанова 4824 № 361/2647/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2025 року м. Київ Справа №361/2647/22 Апеляційне провадження №22-ц/824/10045/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Рябошапки М.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Радзівіл А.Г. 24 березня 2025 року в м. Бровари, повний текст рішення складений 25 березня 2025 у м. Бровари, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович, Волочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) про визнання шлюбу недійсним (неукладеним), В С Т А Н О В И В У червні 2022 року позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: визнати недійсним (неукладеним) шлюб, зареєстрований 28 січня 2010 року Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області, актовий запис № 1 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; анулювати актовий запис № 1 від 28 січня 2010 року, складений Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області про шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свій позов обґрунтовувала тим, що вона є єдиною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи, що за життя її батько не складав заповіту, вона є спадкоємицею першої черги за законом, щодо майна, яке залишилось після нього, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі факту смерті її батька, вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора О.А. 13 грудня 2021 року згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, було внесено відповідний реєстраційний запис. Однак 11 січня 2022 року вона дізналася від нотаріуса, що ОСОБА_2 також подала заяву про прийняття спадщини, як начебто дружина її померлого батька. Позивачу відомо, що її батько ніколи не був одружений із цією особою, ніколи з нею не проживав, оскільки проживав тільки з позивачем та мав суттєві вади здоров`я і потребував її постійного догляду. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 01 червня 2022 року вбачається, що 28 січня 2010 року Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області було складено актовий запис № 1 про укладення шлюбу її батька із ОСОБА_2 . Актові записи цієї сільської ради зберігаються у Волочиському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Хмельницький). Проте на цю дату її батько навіть не перебував у Рябіївській сільській раді Волочиського району Хмельницької області, оскільки страждав на важку форму цукрового діабету, не міг самостійно пересуватись через надлишкову вагу та загальний незадовільний стан здоров'я і знаходився безпосередньо під її постійним наглядом в м. Бровари Київської області, тому він фізично не міг укладати якихось шлюбів та безпосередньо перебувати в органах реєстрації актів цивільного стану на той час. З відповідачкою її батько не жив, спільного господарства вони не вели. Позивач вважає, що її права як спадкоємиці після смерті батька щодо його майна, набутого за життя є порушеними, оскільки відповідач без достатньої правової підстави наразі приймає участь у спадкуванні за законом. Вона вважає, що відповідач шляхом підроблення підпису її батька у змові із органами реєстрації шлюбу уклала шлюб із її батьком без його волі та навіть відома з метою саме отримання частки у його майні після смерті, тому у неї є підстави звернутися до суду із заявою про визнання його недійсним. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович, Волочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) про визнання шлюбу недійсним (неукладеним) - відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що судом не встановлені обставини та відсутні підстави передбачені ст. ст. 22, 24-26, 38 СК України для визнання шлюбу недійсним зареєстрованого 28 січня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області, актовий запис №

1. Таким чином суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, як необґрунтованого, не доведеного, не підтвердженого доказами. Не погодилась із зазначеним судовим рішенням позивач, її представником подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийнято із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невірним тлумаченням норм діючого законодавства, з порушенням права позивача на справедливий суд. Представник позивача вказує на те, що покази свідків відповідача не містять переконливих доказів укладення шлюбу, а лише підтверджують начебто проживання померлого ОСОБА_3 та відповідача однією сім`єю, що не відповідає предмету спору. Жоден із свідків зі сторони відповідача не був присутній під час реєстрації шлюбу. Також відповідач в судовому засіданні не змогла відповісти на запитання з якою метою було укладено шлюб. Однак, суд першої інстанції вказані обставини проігнорував. Представник зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову вказав на те, що судом не встановлені обставини та відсутні підстави передбачені ст. ст. 22, 24-26, 38 СК України для визнання шлюбу недійсним зареєстрованого 28 січня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області, актовий запис №

1. Проте, такий висновок суду першої інстанції є хибним та таким, що прямо суперечить змісту спору, оскільки предметом спору є визнання шлюбу неукладеним, в не фіктивним. Це різні правові підстави визнання шлюбу недійсним. При доведені позовних вимог позивач спиралась на ч.1 ст. 48 СК України. Позивачем доводились факти не укладення шлюбу, а не його фіктивного укладення без мети відповідних правових наслідків створення сім`ї. Тобто суд застосував до вирішення спору невідповідні йому правові обґрунтування. На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Морозов О.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили про її задоволення. Інші учасники справи, в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача - адвоката Бойко Л.В., якою здійснювалось представництво інтересів ОСОБА_4 , надійшла заява, в якій повідомляється про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вступу її правонаступників. На підтвердження обставин смерті відповідача ОСОБА_2 надано копію свідоцтва про смерть виданого Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської Центрального між регіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) 29 квітня 2025 року. В силу ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви. А отже адвокат діючи в порядку визначеному процесуальним законом здійснила повідомлення про припинення представництва, у зв`язку зі смертю особи. Разом з тим, згідно з ч.1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. В порядку визначеному частиною 3 цієї статті, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. Відповідно до п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. З наведеного вище вбачається, що смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції, яке було ухвалено 24 березня 2025 року. Предметом спору у даній справі є недійсність (неукладеність) шлюбу, тобто спірні правовідносини є немайновими, тісно пов`язаними з особою відповідача, а тому не передбачають правонаступництва. А тому апеляційний суд не вбачав підстав для закриття провадження у справі, про що було постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 25 червня 2025 року. Волочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) звернувся до суду із заявою про участь в режимі відеоконференції, яка була задоволена ухвалою судді-доповідача від 09 червня 2025 року. Проте у визначену дату та час проведення відеоконференції виявилось неможливим з технічних причин. Тому колегія суддів керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, які з`явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстроване Броварським міським відділом РАЦС Київської області, актовий запис №657, свідоцтвом про одруження, зареєстрованим виконкомом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис №37. /т.1 а.с.5/ 08 червня 1985 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , зареєстрований шлюб Бирлівською сільською радою народних депутатів Драбівського району Черкаської області, актовий запис №12, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . /т.1 а.с.38/ 18 травня 1993 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шлюб розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , зареєстрованим відділом загсу Броварського міськвиконкому Київської області, актовий запис №174. /т.1 а.с.39/ За даними Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області, наведеними у листі від 24 лютого 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був виданий 24 грудня 1996 року паспорт серії НОМЕР_4 Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області. /т.1 а.с.137-138/ 28 січня 2010 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований Рябіївською сільською радою, актовий запис №1, що підтверджується копією відповідного актового запису та свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_5 . В актовому записі наявні паспорті дані, а саме ОСОБА_3 паспорт серії НОМЕР_4 виданий 24 грудня 1996 року Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області. /т.1 а.с.28,40/ Згідно довідки №107 від 23 серпня 2022 року, виданої ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант», ОСОБА_3 працював сторожем з 09 липня 2020 року по 06 грудня 2021 року. /т.1 а.с.77/ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_6 , зареєстрованим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2100. /т.1 а.с.6,41/ Згідно довідки про причину смерті форми № 106/о №847, причиною смерті ОСОБА_3 - серцева недостатність. Хронічна ішемічна хвороба серця. /т.1 а.с.42/ Похованням ОСОБА_3 займалась ОСОБА_2 , що підтверджується договором №392/21 про надання ритуальних послуг від 07 грудня 2021 року, товарним чеком №392/21 від 07 грудня 2021 року, актом №392/21 приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання ритуальних послуг № 392/21 від 07 грудня 2021 року, свідоцтвом про поховання від 08 грудня 2021 року. /т.1 а.с.43-46/ За життя ОСОБА_3 не складав заповіту. 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора О.А./т.1 а.с.6 на звороті/ Ухвалами суду першої інстанції від 01 травня 2023 року та від 20 березня 2024 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертів були поставлені питання: Чи виконаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис, що міститься в п. 10 розділу «Наречений», рядку «підписи осіб, що зареєстрували шлюб» актового запису про шлюб №1 від 28 січня 2010 року, який наданий Волочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Хмельницький) згідно листа від 04 серпня 2022 року № 790/23.3-33 самим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншою особою? /т.1 а.с.188-189. Т.2 а.с.47-49/ Експертною установою були надані повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19-24/38391-ПЧ від 15 серпня 2024 року, у зв`язку тим, що запитувані в клопотанні експерта матеріали не надходили. /т.1 а.с.245-247, т.2 а.с.68-70/ Судом першої інстанції допитаний ряд свідків, поясненнях яких детально наведені судом першої інстанції в описовій частині рішення, з який вбачається, що переважна більшості свідки підтвердили обставини проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . В ч. 1 ст. 1 СК України визначено засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Згідно з ч. 1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (ч. 1 ст. 24 СК України). Відповідно до ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України. Сімейний союз жінки та чоловіка після реєстрації шлюбу породжує певні правовідносини між подружжям, породжує взаємні права і обов`язки. Виникають особисті немайнові та майнові відносини, наявність певних прав і обов`язків подружжя для забезпечення і реалізації прав членів сім`ї. Згідно зі ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю. Відповідно до ст. 48 СК України шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану скасовується за рішенням суду за заявою заінтересованої особи. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. З наведених обставин вбачається, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був зареєстрований в установленому законом порядку. Зазначення в актовому записі даних ОСОБА_3 , в тому числі паспортних даних та наявність підпису, вказує на те, що саме ця особа зареєструвала шлюб. Даних про те, що шлюб не був укладений ОСОБА_3 , а саме що наявний в актовому записі підпис йому не належить, а також даних що на час реєстрації шлюбу він не перебував у місці реєстрації шлюбу, в ході розгляду справи здобуто не було. А отже посилання позивача на неукладеність шлюбу ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи належними та допустимими доказами. Обставини проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 протягом тривалого часу були встановлені судом на підставі показів свідків. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що покази свідків відповідача не містять переконливих доказів укладення шлюбу, відхиляються апеляційним судом, оскільки обставини укладення шлюбу підтверджуються актовим записам та виданим на його підставі свідоцтвом, що не може бути спростовано показами свідків. Твердження позивача про те, що суд першої інстанції встановивши обставини спільного проживання вийшов за межі предмету розгляду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при зверненні до суду з позовом позивач також вказувала на обставини відсутності спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . А тому суд першої інстанції здійснив повне та всебічне з`ясування обставин справи, на які посилались учасники справи. Посилання на відсутність спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були розцінені судом першої інстанції як підстава фіктивності, що також відповідає нормам чинного законодавства. У зв`язку з цим апеляційний суд не вбачає і неправильного застосування норм матеріального права, як на те вказує позивач в доводах апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання шлюбу недійсним зареєстрованого 28 січня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області, актовий запис №

1. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені ст.376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи апеляційним судом компенсації не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: С.М. Верланов Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 21 липня 2025 року.