Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/12476/24
від 02.07.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" липня 2025 р. Справа№ 910/12476/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Руденко М.А. Барсук М.А. секретар судового засідання Медведєва К.І. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/12476/24 (суддя Літвінова М.Є.) за позовом Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 93 685 716,93 грн ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач) про стягнення 93 685 716, 93 грн, з яких: 92 658 874,32 грн в повернення безпідставно набуті кошти разом з нарахованими 555 953, 25 грн інфляційних та 3 % річних у розмірі 470 889,36 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що між Акціонерним товариством «Енергетична компанія України» (далі - СВБ) та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ОСП, АР) був укладений Договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2022 № 2309-01024. Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи (п. 1.1 ). Відповідно до п. 1.3 Договору за цим Договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку). Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.п. 1.4, 1.5 Договору). Згідно з п. 2.1 Договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п. 2.2. Договору). Пунктом 5.1 Договору встановлено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору. СВБ, що є електропостачальником, повинна відкрити в одному з уповноважених банків поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - поточний рахунок ЕП). Учасник ринку повинен укласти будь-які необхідні угоди з його розрахунковим банком для здійснення платежів у відповідності до процедур та графіків, визначених Правилами ринку. СВБ, у якої виникли зобов`язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП, зазначений у реквізитах цього Договору (п. п. 5.2, 5.3 Договору). Згідно з п. 5.6 Договору подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку. Позивач вказував, що відповідач протягом періоду з березня 2024 - по травень 2024 через систему управління ринком виставив декадні рахунки (інвойси) за небаланси електричної енергії, згідно з якими позивач зобов`язаний був сплатити за придбану електроенергію з метою врегулювання небалансів, а саме: - Рахунок-фактура (INVOICE) №1403202400410 від 14.03.2024 на суму 18 658 405, 92 грн за розрахунковий період 01.03.2024 -10.03.2024; - Рахунок-фактура (INVOICE) №2603202400163 від 26.03.2024 на суму 69 853 752,70 грн за розрахунковий період 11.03.2024 - 20.03.2024; - Рахунок-фактура (INVOICE) № 0404202400407 від 04.04.2024 на суму 3 008 719, 22 грн за розрахунковий період 21.03.2024 - 31.03.2024; - Рахунок-фактура (INVOICE) № 1604202400186 від 16.04.2024 на суму 4 951 01, 17 грн за розрахунковий період 01.04.2024 -10.04.2024; - Рахунок-фактура (INVOICE) № 2504202400406 від 25.04.2024 на суму 40 228621,34 грн за розрахунковий період 11.04.2024 - 20.04.2024; - Рахунок-фактура (INVOICE) № 0605202400393 від 06.05.2024 на суму 23 164 623, 52 грн за розрахунковий період 21.04.2024 - 30.04.2024; - Рахунок-фактура (INVOICE) № 0605202400393 від 06.05.2024 на суму 23 164 623, 52 грн за розрахунковий період 21.04.2024 - 30.04.2024; - Рахунок-фактура (INVOICE) № 1605202400390 від 16.05.2024 на суму 30 039 183,42 грн за розрахунковий період 01.05.2024 - 10.05.2024; - Рахунок-фактура (INVOICE) № 2405202400398 від 24.05.2024 на суму 43 281 144,74 грн за розрахунковий період 11.05.2024 - 20.05.2024. Як вказував позивач, пізніше, у зв`язку з корегуванням фактичних сертифікованих даних комерційного обліку «Укренерго» були сформовані акти-коригування (врегулювання) (Акт від 14.06.2024, Акт від 28.06.2024, Акт від 27.06.2024). Відповідно до цих Актів установлено сплату позивачем коштів у більшому розмірі, ніж вимагалося для врегулювання небалансів. Таким чином, за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 сума надмірно сплачених коштів склала 26 610 429,73 грн.; за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 сума надмірно сплачених коштів склала 38 734 372, 65 грн., за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 сума надмірно сплачених коштів склала 27 314 071, 94 грн. За доводами позивача, сума надмірно сплачених ним коштів, яка на даний час знаходиться на рахунку відповідача, складає 92 658 874, 32 грн. 12.07.2024 Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» надіслало відповідачу вимогу від 12.07.2024 про повернення надміру сплачених коштів. Відповідач надав відповідь на вимогу за вих. № 01/46183 від 25.07.2024, в якій повідомив позивача, що планується виставлення рахунків врегулювання згідно з процесом врегулювання, передбаченого Додатком 10 Правил ринку. Позивач просить суд стягнути суму коштів з відповідача в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України та інфляційне збільшення у розмірі 555 953, 25 грн та 3 % річних у розмірі 470 889, 36 грн. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказував, що сплачені відповідачем кошти у період з 18.03.2024 до 28.05.2024 у розмірі 233 185 552, 03 грн, які були здійснені відповідно до Правил ринку та на виконання Договору, в оплату електричної енергії для врегулювання небалансів, не можуть бути кваліфіковані як безпідставно набуті. За твердженнями відповідача, сплачені позивачем суми не перевищували вартість отриманої ним електричної енергії, вказану в актах, підписаних самим позивачем; уже після оплати позивачем щодекадних рахунків і надходження оновлених даних комерційного обліку складено акти - корегування (врегулювання), що передбачали зміну вартості електричної енергії для врегулювання небалансів. Як стверджував відповідач, відхилення оновлених даних комерційного обліку від їх попередньої версії (врахованої у щодекадних рахунках) не означає помилки адміністратора розрахунків чи безпідставного формування платіжного документа, адже дані у щодекадних рахунках не визначаються адміністратором розрахунків довільно, а відповідають реальним та актуальним на відповідний момент даним комерційного обліку електричної енергії, які відображаються в системі управління ринком (MMS) на час формування рахунка і доступні позивачу. Крім того, відповідач вказував, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/12476/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача і виснував, що 233 185 552,03 грн були сплачені позивачем на виконання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, тож їх набуття відповідачем не носить характер безпідставно набутих, а тому відсутні підстави для застосування ст. 1212 ЦК України та примусового стягнення їх з відповідача Не погодившись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 по справі № 910/12476/24 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не з`ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права. За доводами скаржника, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п. 7.3.1 Правил ринку (в редакції яка діяла на момент здійснення оплат) АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду. Згідно з п.7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа. Тобто, за доводами скаржника, вказані норми передбачені виключно для здійснення розрахунків за декадними платіжними документами. Апелянт вказував, що перерахування коштів позивачем відбувалось на підставі щодекадних виставлених відповідачем рахунків, які є обов`язковими для оплати позивачем. За доводами скаржника, після того як відповідач формує оновлені дані комерційного обліку ним же, відповідно до Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку) надсилається Акт - корегування для здійснення оплати (або на користь відповідача позивач здійснює доплату до раніше сплачених коштів на підставі щодекадних рахунків або на користь позивача повернення надмірно сплачених коштів за щодекадними рахунками). Інших документів Правилами врегулювання не передбачено, тож відповідач на підставі Актів - корегування зобов`язаний був повернути кошти відповідно до Правил врегулювання позивачу. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» у судовій справі № 910/12476/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/12476/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.05.2025. 25.04.2025 від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У судовому засіданні 21.05.2025 оголошено перерву до 02.07.2025. 27.06.2025 від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення. За змістом цих пояснень, відповідач після прийняття оскаржуваного ним судового рішення, з урахуванням вимог Правил ринку завершив процес врегулювання (коригування) щодо обсягів та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої у березні-травні 2024 року, та повернув позивачу, про що подав копії платіжних інструментів, 92 658 874, 32 грн 01.07.2025 від Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення. У судове засідання 02.07.2025 з`явились представники позивача та відповідача. Дослідивши доводи апелянта, заслухавши доводи представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд першої інстанції вірно установив, що на момент розгляду ним спору на рахунку відповідача перебувало 92 658 874,32 грн. Наявність цих коштів без зустрічного надання товару чи послуг становить безпідставне збагачення однієї особи (отримувача коштів) за рахунок іншої особи (платника) Цивільний правопорядок установлює правило, за яким ніхто не може отримати вигоди за рахунок іншого. Тому з дня формування коригувальних актів відповідач повинен був повернути кошти позивачу . Висновки суду про те, що наявність між сторонами договірних відносин виключає застосування положень ст.. 1212 ЦК України, є помилковим, адже положення глави 83 ЦК України застосовується також і до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні ( п. 3 ч.3 ст. 1212 ЦК України). Разом з тим, відповідач після прийняття судом першої інстанції рішення повернув Акціонерному товариству «Енергетична компанія України» 92 658 874,32 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 19.03.2025 №1106202400170 на суму 45 116 963,33 грн (щодо березня 2024 р.); рахунком-фактурою від 26.03.2025 №2506202400174 на суму 83 900 292,92 грн (щодо квітня 2024 р.); рахунком-фактурою від 26.03.2025 №2806202400165 на суму 90 455 824,22 грн (щодо травня 2024 р.). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 95)). З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Враховуючи, що відповідачем повернуто Акціонерному товариству «Енергетична компанія України» безпідставно утримувані ним коштів, провадження у справі № 910/12476/24 за позовом Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині стягнення 92 658 874,32 грн основного боргу належить закрити. Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 555 953, 25 грн та 3 % річних у розмірі 470 889, 36 грн, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 2 статті 1214 ЦК України у разі безпідставного збереження грошей нараховуються проценти за користуванні ними (стаття 536 ЦК України). Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст. 536 названого Кодексу. Проценти, зазначені у статті 536 ЦК України - це плата за користування чужими коштами, в тому числі за користування товарним кредитом (частина 5 статті 694 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Отже позивач має право на нарахування відповідачу відсотків за користування чужими грошовими коштами, а не інфляційних втрат та 3% річних, у зв`язку з чим колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаних позовних вимог. Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на встановлене, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції невірно встановив обставини справи невірно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі скасуванню. Розподіл судових витрат В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги суд апеляційної інстанції покладає на позивача. За змістом частини 4 статті 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі суд, зокрема, вирішує питання про повернення судового збору з бюджету. Пунктом 5 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Колегія суддів звертає увагу позивача, що останній не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про повернення йому сплаченої суми судового збору в частині закриття провадження в даній справі у розмірі 838 547,25 грн (з врахуванням коефіцієнту 0,8 та пропорційно до позовних вимог, провадження за якими закрито). Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/12476/24 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/12476/24 скасувати та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «
1. Провадження у справі № 910/12476/24 за позовом Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині стягнення 92 658 874,32 грн основного боргу закрити.
2. В решті позовних вимог - відмовити.».
3. Судові витрати, понесені Акціонерним товариством «Енергетична компанія України» під час апеляційного перегляду справи, покладаються на скаржника.
4. Матеріали справи № 910/12476/24 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 22.07.2025. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді М.А. Руденко М.А. Барсук