Постанова Харківський апеляційний суд № 646/1024/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2025 року м. Харків справа № 646/1024/24 провадження № 22-ц/818/518/25 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Пилипчук Н.П. суддів: Тичкової О.Ю., Мальованого Ю.М. розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2024 року, постановлене суддею Шиховцовою А.О., в с т а н о в и в: У січні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39 653,46 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.01.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір №5411331 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022 та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно з умовами кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 000 грн строком користування 30 днів. 18.02.2022 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2000,00 грн, з яких 855,00 грн - оплата процентів, 1145,00 грн - оплата тіла кредиту. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 20.03.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 20.03.2022 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль. У зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ "Авентус Україна" було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 по 30.04.2022 за всіма кредитними договорами. У період з 01.05.2022 по 18.06.2022 здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. Проте, 12.07.2022 за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 14478,72 грн. та надання можливості виконання боргових зобов`язань сроком до 20.07.2022 задля того, щоб споживач в такий складний час зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов`язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено в особистий кабінет споживача. Однак наданою можливістю споживач не скористався. 20.07.2022 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль. Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 29 травня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 29-05/2023-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту kolotilo1111@gmail.com зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу №29-05/2023-Ф від 29.05.2023 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі 39653,46 грн, з яких сума кредиту - 13855,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 25798,46 грн. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2024 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ ФК «Фінтраст Україна», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до реквізитів Договору № 5411331 про надання споживчого кредиту від 20.01.2022 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M620508». Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Після укладання кредитного договору, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15000.00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору, здійснено шляхом перерахування на банківську картку, яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору. Зазначає, що відступлення прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами було здійснено шляхом укладення Договору факторингу про відступлення ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» належне йому право вимоги, про що було повідомлено відповідача належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства (докази наявні в матеріалах справи). Зазначене підтверджується наявними платіжними інструкціями, що додаються до апеляційної скарги. відповідачем не спростовувався факт отримання грошових коштів, що підтверджується твердженнями викладеними в відзиві представника відповідача. На підставі зазначеного, встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором № 5411331 про надання споживчого кредиту від 20.01.2022 р., у зв`язку з чим, вимоги позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», до якого за договором факторингу № 29-05/2023-Ф від 29.05.2023 року перейшло право грошової вимоги, до ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають стягненню у сумі 13855.00 грн. За даними розрахунку заборгованості, що відображені у картці обліку зазначено, що у період з дати укладання Договору, а саме з 20.01.2022 року по 18.02.2022 року, утворилась заборгованість за процентами у межах погодженого строку надання кредиту у розмірі 855,00 грн. (28.50 грн. х 30днів). 18.02.2022 року Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2000.00 грн. з яких 855.00 грн. оплата процентів, 1145.00 грн. оплата тіла кредиту. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 20.03.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. У період з 19.02.2022 року по 24.02.2022 року відбулось нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 1579,50 грн. (263.25 грн. х 6 днів). 20.03.2022 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахування процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим кредитором на підставі п.4.3 договору кредитний договір було пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль (до 18.06.2022 року). Надалі відповідач плати за кредитним договором не здійснював. У період з 01.05.2022 року по 18.06.2022 року первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошима за стандартною процентною ставкою у сумі 12899.25 грн. (263.25 грн. х 49 днів). Станом на 18.06.2022 року сума заборгованості відповідача склала 28333.72 грн.: тіло кредиту 13855.00.00 грн., проценти за користування грошовими коштами 14478.72 грн. 12.07.2022 за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 14478.72 грн. та надання можливості виконання боргових зобов`язань задля того, щоб споживач в такий складний час зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов`язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено в особистий кабінет Споживача. Однак наданою можливістю споживач не скористався. У період з 13.07.2022 року по 18.10.2022 року первісним кредитором нараховано проценти за користування грошовими коштами 25798.46 грн. Відповідно до картки обліку договору станом на 18.10.2022 року відповідач має заборгованість по тілу кредиту в розмірі 13855.00 грн., за процентами - 25798.46 грн., що в загальному розмірі складає 39653.46 грн. Також необхідно зазначити, що наданий Апелянтом/Позивачем до суду першої інстанції поденний розрахунок заборгованості (картка обліку) є належним та допустимим доказом заборгованості. Окрім зазначеного, слід врахувати висновок Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р.: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу (відповідно до зазначеної позиції Верховного Суду), що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). В даному випадку часткова оплата Відповідачем процентів за користування кредитом, є підтвердженням волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов Договору, серед іншого, зазначених п. 1.2 та п. 1.5.2. Договору. Враховуючи зазначене, оплата відповідачем процентів за користування грошовими коштами є свідомим та вільним вибором відповідача, серед можливості оплати процентів або здійснення часткового дострокового повернення кредиту. Тобто, оплата відповідачем суми нарахованих процентів за кристування грошовими коштами на рахунок кредитора є підтвердженням факту отримання боржником від первісного кредитора грошових коштів у сумі, що визначена п. 1.3. Договору. Враховуючи вищенаведене, факт укладення правочину та отримання відповідачем коштів у сумі 13855.00 грн. не може бути спростований. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» умов кредитного договору щодо здійснення безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальнику, вказаний ним. Також, матеріали справи не містять даних, що підтверджують належність електронного платіжного засобу, зокрема номер платіжної картки НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 . Крім того, позивачем не надано належних та достатніх доказів обставин здійснення повної оплати за договором факторингу на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» своїх зобов`язань за договором факторингу № 29-05/2023-Ф від 29.05.2023 та відповідно переходу до нього права вимоги, зокрема до ОСОБА_1 . Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5411331 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту - 15 000,00 грн, строк кредиту - 30 днів. За пунктом 1.5 цього договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день, знижена процентна ставка - 0,19% в день. Як вбачається з пункту 1.7 орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою - 24079,41% річних; за зниженою ставкою - 96,30% річних. Із пункту 1.8 договору вбачається, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою -23 550,00 грн; за зниженою ставкою - 15 855,00 грн. Як зазначено в пункті 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «М620508», він містить податковий номер, адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону відповідача. Як вбачається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту №5411331 від 20.01.2022, дата видачі кредиту/дата платежу 20.01.2022-19.02.2022; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 15 000,00 грн; проценти за користування кредитом - 855,00 грн; загальна вартість кредиту - 15855,00 грн. Якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, у зв`язку з чим будуть мати наступні значення: сума платежу за розрахунковий період - 23550,00 грн, проценти за користування кредиту - 8550,00 грн, реальна річна процентна ставка - 24079,41% річних, загальна вартість кредиту -23550,00 грн. Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, який підписаний тим самим шляхом, що й договір. З повідомлення АТ «ПУМБ» № КНО-20.4/73 від 31.05.2023 вбачається успішність операції, зокрема, щодо транзакції 017160845645 - сума 15 00,00 грн, дата прийняття -20.01.2022 19:33 год., номер картки - НОМЕР_1 . 29 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 29.05/23-Ф, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору. За пунктом 1.2 цього договору перехід від клієнта до фактору прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор має кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактору прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Як вбачається з пунктів 3.3, 3.4 цього договору ціна продажу за договором становить 1 646 033,47 грн. Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу протягом 5 робочих днів з моменту передачі за актом прийому-передачі реєстру боржників шляхом безготівкового перерахування грошових коштів. Згідно акту прийому-передачі за договором факторингу №29.05/23-Ф від 29.05.2023 клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги по боржниках в кількості 15232. Акт підписано та скріплено печатками обох сторін. Із витягу з реєстру боржників від 29 травня 2023 року вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відступлено право вимоги за кредитним договором №5411331, укладеного з ОСОБА_1 . Сума заборгованості за основною сумою боргу складає 13 855,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 25798,46 грн, сума заборгованості разом - 39653,46 грн. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену останнім при укладенні кредитного договору. За розрахунком заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 39653,46 грн, з яких тіло кредиту - 13855,00 грн, нараховані проценти - 25798,46 грн. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Згідно з частиною першоюстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. На підставі частини 1статті 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі. За змістом частини 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частиною 2статті 207ЦК Українивизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом частини першоїстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі частини 1 та 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом частини 1, 2статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини 3статті 11 Закону України «Про електронну комерцію`електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно частини 1-4статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування`передбачено,що договірпро споживчийкредит,договори пронадання додатковихта супутніхпослуг кредитодавцемі третімиособами тазміни доних укладаютьсяу письмовійформі (упаперовому абоелектронному виглядіз накладеннямелектронних підписів,електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Відповідно до частини 7статті 11 Закону України "Про електронну комерцію`електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Частиною 1статті 12 Закону України "Про електронну комерцію"визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис",за умовивикористання засобуелектронного цифровогопідпису усімасторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи, договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «М620508», він містить податковий номер, адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону відповідача. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18)). Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). На підставі частини 1, 2статті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Отже, виходячи із положень ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу допускається відступлення як наявної, так і майбутньої вимоги. Наявна вимога це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, або право грошової вимоги, можливість здійснення якої залежить від настання певної умови чи спливу строку платежу (так звана недозріла вимога). Майбутня вимога це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому, тобто яка з`явиться з тих чи інших договорів, що будуть укладені між клієнтом і боржником після договору факторингу. 29 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 29.05/23-Ф, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору. За пунктом 1.2 цього договору перехід від клієнта до фактору прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор має кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактору прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. На підставі витягу з реєстру боржників від 29 травня 2023 року (додаток №1 до договору факторингу від 29 травня 2023 року №29.05/23-Ф право вимоги за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту від 20 січня 2022 року №5411331 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовая компанія «Фінтраст України» за кредитом в сумі 13822 грн, відсотками в сумі 25798,46 грн. За змістом частини 1, 3 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Заслуговують на увагу посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовая компанія «Фінтраст України» в апеляційній скарзі на доведеність надання Товариством зобмеженою відповідальністю «Авентус Україна» кредитних коштів за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту від 20 січня 2022 року №5411331, наявності права вимоги виконання зобов`язання у первісного кредитора. На підставі пункту 2.1 договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту від 20 січня 2022 року №5411331 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій форму шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Згідно із пунктом 2.4 договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно пункту 2.1 договору. За повідомлення керівника Процесингового центру АТ «ПУМБ» від 31.05 2023 року №КНО-4/73 20 січня 2022 року успішно виконано операцію з переказу коштів в сумі 15000 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 . Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для захисту права Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовая компанія «Фінтраст Україна» з виконання ОСОБА_1 зобов`язання з повернення отриманої суми кредиту. Крім того, позивач, пред`явивши вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримано в кредит), стягнути заборгованість за процентами у сумі 25 798 грн. За змістом пункту 1.5.1 договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту від 20 січня 2022 року №5411331 стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору. Пунктом 4.1. договору передбачено строк кредиту 30 днів. Відповідно до п.3.1 договору № 5411331 від 20.01.2022 року, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та або у році. Відповідно до п. 4.2. договору, порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача (далі - пролонгація). Між тим, належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору № 5411331 від 20.01.2022 року матеріали справи не містять, оскільки матеріали справи не містять доказів про продовження строку користування кредитом через ініціативу позичальника. Враховуючи наведене, колегія судів вважає недоведеним позивачем факту продовження строку кредитування понад 30 днів, який було визначено у пункті 1.4 кредитного договору № 5411331 від 20.01.2022 року. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що відсутні підстави для нарахування відсотків за користування кредитом за межами строку кредитування (згідно розрахунку заборгованості) - відсутні. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 отримання кредитних кошті не заперечує, лише не погоджується з розрахунком нарахованих відсотків та з цього приводу посилається на те, що згідно положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022, боржник звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне. Посилання відповідача на те, що згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», позичальник звільняється від відповідальності по ст. 625 ЦК України, тому відсотки за користування кредитом нараховані позивачем безпідставно, колегією суддів не приймаються, виходячи з наступного. Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. Отже, доводи відповідача про те, що позичальник звільняється від сплати відсотків за користування коштами банку на весь час дії воєнного стану в Україні, апеляційний суд відхиляє, оскільки 15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Як встановлено з матеріалів справи, банком нараховувалися лише відсотки за користування кредитними коштами відповідно до укладеного договору. Колегія суддів зауважує, що проценти за кредитним договором є платою за користування кредитом, а не штрафними санкціями. У свою чергу, на час дії воєнного стану законодавство України не передбачає скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Отже, колегія суддів, вважає обґрунтованим розмір заборгованості за кредитним договором № 5411331 від 20.01.2022 року у сумі 28236,49 грн., з яких 13855 грн - заборгованість за кредитом, 14381,49 грн - заборгованість за відсотками за період з 20.01.2022 по 20.02.2022, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна». З огляду на наведене підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовая компанія «Фінтраст України» заборгованість в розмірі 28236,49 грн, з яких тіло кредиту - 13855,00 грн, нараховані відсотки - 14381,49 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову пропорційно задоволених позовних вимог (71,2%) 1724,74 грн. та апеляційної скарги 2587,12 грн., а всього 4311,86 грн. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту. Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18). На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг). Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Вартість виконаних робіт згідно звіту про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10.07.2023 року в суді першої інстанції становить 10 000 грн. Вартість виконаних робіт згідно звіту про надання правової допомоги згідно договору № 28/03-2024 від 28.03.2024 року в суді апеляційної інстанції становить 4 000 грн. Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, доводи у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - задовольнити частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 3411331, у розмірі 28236,49 грн, з яких тіло кредиту - 13855,00 грн, нараховані проценти - 14381,49 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 4311,86 грн. судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.Ю. Тичкова Ю.М. Мальований