Постанова 4855 № 320/27376/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/27376/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Войтович І. І. ПОСТАНОВА Іменем України 08 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В., за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати незаконним та скасувати наказ заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області № 801-п від 10.05.2023 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )»; - визнати незаконними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Київській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ; - визнати незаконними та скасувати наступні податкові повідомлення - рішення: від 14.07.2023 № 12618/10-36-24-06/3314414147; від 14.07.2023 №12624/10-36-24-06/3314414147; від 14.07.2023 №12626/10-36-24-06/3314414147; від 14.07.2023 №12625/10-36-24-06/3314414147; від 14.07.2023 № 12627/10-36-24-06/ НОМЕР_1 . - визнати незаконними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо переведення фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на загальну систему оподаткування та у зв`язку з цим щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 12.04.2019 №61 про анулювання реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 платником єдиного податку; - визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 14.07.2023 № 12618/10-36-24-06/3314414147, № 18624/10-36-24-06/3314414147, № 12626/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , № 12625/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , № 12627/10-36-24-06/ НОМЕР_1 ; - в іншій частині адміністративного позову - відмовлено; - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області витрати по сплаті судового збору у сумі 13 420 грн; Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані рішення є правомірними, а тому підстави для їх скасування відсутні. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у період з 01.04.2018 фізична особа - платник-податків ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та була платником єдиного податку 2-ої групи. Рішенням Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 12.04.2019 №61 анульовано реєстрацію фізичної особи ОСОБА_1 платником єдиного податку 31.03.2019. На підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пункту 82 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК), та у зв`язку із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису № 2003390060001022167 від 11.08.2021 про держави реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-платника податків, наказу від 10.05.2023 №801-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , виданого ГУ ДПС у Київській області. ОСОБА_2 - головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Київській області та ОСОБА_3 - головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Київській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (скорочено - фізична особа-платник податків ОСОБА_1 ) вимог податкового. валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 07.03.2018 по 11.08.2021. Копію наказу ГУ ДПС у Київській області №801-п від 10.05.2023 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки вручено ОСОБА_1 11.05.2023 особисто під підпис. Направлення про проведення позапланової виїзної перевірки від 10.05.2023 № 3099 та №3100 пред?явлено для ознайомлення ОСОБА_1 11.05.2023 особисто під підпис. Документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 проводилася за адресами: АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_1 від 11.05.2023 (вх. ГУ від 12.05.2023 №27903/6). Перевірка проводилась в приміщенні Головного управління ДПС у Київській області з 11.05.2023 по 17.05.2023. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 24.05.2023 № 10251/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , згідно висновків якого за позивачем встановлені наступні порушення : - пункту 44.1 статті 44 ПК, а саме фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 надано для проведення документальної позапланової виїзної перевірки первинні документи не в повному обсязі; - пп. 49.18.5 п.49.18 ст.49 п.177.11 ст.177 ПК, а саме податкові декларації про майновий стан і доходи за 2018 та за 2019 рік до контролюючого органу не подано, а декларації про майновий стан і доходи 2020 рік та 2021 рік подано несвоєчасно; - пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 ПК, в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.04.2019 по 11.08.2021 на загальну суму 4 615 552,34 грн., в т.ч. за 2019 рік у розмірі 1 223 590,19 грн., за 2020 рік у розмірі 2 109 414,83 грн. та за 2021 рік у розмірі 1 282 547 грн., та що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 830 799,42 грн., в т. ч. за 2019 рік у розмірі 220 246,23 грн., за 2020 рік у розмірі 379 694,67 грн. та за 2021 рік у розмірі 230 858,52 грн.; - пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК, в частині заниження чистого оподатковуваного Доходу від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.04.2019 по 11.08.2021 на загальну суму 4 615 552,34 грн., що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 69 233,30 грн.; - п. 181.1 ст. 181, п. 183.1 ст. 183. п. 187.1 ст. 187 ПК, а саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 занижено податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 915 304,00 грн. На підставі висновків акту позапланової перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: - від 14.07.2023 № 12618/10-36-24-06/ НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 680, 00 грн.; - від 14.07.2023 № 18624/10-36-24-06/ НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 1020,00 грн.; - від 14.07.2023 № 12626/10-36-24-06/ НОМЕР_1 про збільшення сум грошового зобов?язання по військовому збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 69 233,30 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 835,39 грн.; - від 14.07.2023 № 12625/10-36-24-06/ НОМЕР_1 про збільшення сум грошового зобов?язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 830 799,42 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 22 024,62 грн; - від 14.07.2023 № 12627/10-36-24-06/3314414147 про збільшення сум грошового зобов?язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 915 304,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23 324,40 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що дії контролюючого органу щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача не можуть бути визнані протиправними, оскільки самі по собі дії не є юридично значимими та не мають безпосереднього впливу на стан суб`єктивних прав та обов`язків суб`єкта господарювання, вони не встановлюють ніяких вимог чи обов`язкових правил поведінки для платника податків; оскільки перевірка господарської діяльності позивача проведена, тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, суд не зможе захистити порушене право, так як це не є підставою для спростування даних акту перевірки. У свою чергу, суд вказав, що рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку прийняте не на підставі акта за наслідками проведеної перевірки за фактом наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, відтак контролюючий орган при його прийнятті діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, через що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України. Пунктом 291.2 статті 291 ПК визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Пунктом 291.3 статті 291 ПК передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК до другої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відповідно до абзацу 3 підпункту 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. Згідно пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Абзац третій пункту 59.1 статті 59 ПК визначає суму у сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн). Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. З аналізу вищезазначених правових норм висновується, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №826/7216/17, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а та від 14.07.2021 у справі №808/224/18. Отже, обов`язковою передумовою прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті. Наведене спростовує доводи скаржника про можливість прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку без проведення перевірки. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України). Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Із системного аналізу наведених норм висновується, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків. Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 19.03.2019 року у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 року у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 року у справі №813/87/16 та від 04.05.2023 року у справі №320/1040/19. Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 року у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 року у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 року у справі №813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Окрім того, нормами ПК передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Як вбачається із матеріалів справи, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач в акті перевірки послався на наявність рішення ГУ ДПС у Київській області від 12.04.2019 № 61 про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку. Натомість, звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач наполягав на тому, що про вказане рішення йому не відомо, про його прийняття його не повідомлялось, а також і не направлялась його копія. Також позивач вказує, що йому не відомо про те, що контролюючим органом проводилось документальну чи будь-яку іншу перевірку позивача та встановлено наявність податкового боргу як підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку. З метою встановлення обставин прийняття рішення ГУ ДПС у Київській області від 12.04.2019 № 61 судом першої інстанції, а так само додатково і судом апеляційної інстанції були витребувані у відповідача докази, зокрема: рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку від 12.04.2019 №61, а також документи, на підставі яких його прийнято; докази направлення та отримання позивачем цього рішення. Проте, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідач не надав витребуваних документів, включаючи саме рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку від 12.04.2019 №61. При цьому, надані відповідачем до суду першої інстанції відомості щодо втрати справ з документами Головного управління ДПС у Київській області внаслідок військового вторгнення та окупації збройними силами російської федерації смт. Бородянка (т. 8 а.с. 101-107) не стосуються витребуваних документів, а також охоплюють період з 01.09.2019 по 23.02.2022, тобто після прийняття витребуваного рішення ГУ ДПС у Київській області від 12.04.2019 №

61. Відповідно до частини дев`ятої статті 80 КАС у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. Зважаючи на викладене, зважаючи на ненадання відповідачем витребуваних судом доказів, колегія суддів констатує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що контролюючим органом проведено документальну чи будь-яку іншу перевірку позивача та встановлено наявність податкового боргу як підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку. Таким чином, наведене свідчить, що відповідач не довів правомірність прийняття рішення ГУ ДПС у Київській області від 12.04.2019 № 61 та, як наслідок, правомірність анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку. Повертаючись до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів звертає увагу, що навідміну від абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК, який застосовується лише щодо платників єдиного податку четвертої групи, положення абзацу першого цього пункту, яке є застосовним до позивача, не містить приписів про можливість донарахувань податків та зборів, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку. Тому, можливість донарахувань позивачу податкових зобов`язань за загальною системою оподаткування, залежить від наявності прийнятого в порядку пункту 299.10 статті 299 ПК рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування. Водночас, у ході судового розгляду даної справи було встановлено неправомірність прийняття відповідачем такого рішення щодо позивача. За змістом підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Таким чином, позивач протягом періоду, за який йому здійснено нарахування грошових зобов`язань згідно оскаржуваних рішень контролюючого орану, перебував на спрощеній системі оподаткування, що унеможливлює здійснення оподаткування його діяльності за правилами загальної системи оподаткування. Беручи до уваги відсутність законного рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, то нарахування йому податкових зобов`язань та штрафних санкцій за правилами загальної системи оподаткування є неправомірним. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя Є.В. Чаку Повний текст постанови складений 10.07.2025.