Постанова 4855 № 320/3351/20
від 02.02.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3351/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Коротких А.Ю., Сорочко Є.О., за участю секретаря Бринюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2020 №0003653304, №0003643304, №0003623304 та вимоги від 30.03.2020 №Ф-0003633304 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, винесених Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 13 липня 2020 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку як платник податків та платник єдиного внеску, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 31.01.2020 №243 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2019. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 03.03.2020 №241/10-36-33-04/ НОМЕР_1 . В урахуванням висновків вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення: -від 30.03.2020 №0003653304 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 136473,90 грн., в тому числі 90982,60 грн. за основним платежем та 45491,3 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; -від 30.03.2020 №0003643304 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1637686,89 грн., в тому числі 1091791,26 грн. за основним платежем та 545895,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Крім того, на підставі акту перевірки ГУ ДПС у Київській області винесено вимогу від 30.03.2020 №Ф-0003633304 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску в сумі 57923,15 грн. та рішення від 30.03.2020 №0003623304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу нараховано 5792,31 штрафних санкцій. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Згідно пункту 177.2 статті 177 ПК визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. За змістом підпунктів 177.4.1, 177.4.3, 177.4.5 пункту 177.4 ПК до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: - витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; - суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; - інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем <…>. Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що до складу витрат фізичної особи - підприємця для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб, включаються лише ті витрати, зокрема на купівлю сировини, матеріалів, товарів тощо, що пов`язані провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем. Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди нежитлових приміщень від 01.05.2017 №01/05/2017 ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) зобов`язується передати ПП ВФ «АСТ» (Орендар) в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 800 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Розмір місячної орендної плати становить 84000,00 грн. (пункти 1.1, 2.1 договору). Згідно умов вказаного договору орендна плата не включає плату за комунальні послуги, а саме: опалення, електроенергію, послуги водопостачання та водовідведення, експлуатаційні послуги, послуги телефонного зв`язку, за охорону приміщення, мед. дезінфекцію, прибирання приміщення та прилеглої території, тощо. Орендар самостійно укладає договори з відповідними службами за користування вищевказаними послугами або компенсує Орендодавцю витрати на оплату вказаних послуг на підставі окремо виставлених рахунків. Так, між ПрАТ «Київобленерго» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 підписано наступні акти прийняття-передавання електричної енергії: - від 31.08.2017 №А-8628755913 за серпень 2017 року на суму 722103,30 грн. (з ПДВ); - від 30.09.2017 №А-8726910584 за вересень 2017 року на суму 638300,12 грн. (з ПДВ); - від 31.10.2017 №А-8195462745 за жовтень 2017 року на суму 725717,81 грн. (з ПДВ); - від 30.11.2017 №А-8777274450 за листопад 2017 року на суму 621111,53 грн. (з ПДВ); - від 30.06.2018 №А-8928922296 за червень 2018 року на суму 865708,10 грн. (з ПДВ); - від 31.07.2018 №А-8397817944 за липень 2018 року на суму 8602972,81 грн. (з ПДВ); - від 31.08.2018 №А-8979485177 за серпень 2018 року на суму 789811,59 грн. (з ПДВ); - від 30.09.2018 №А-8448651599 за вересень 2018 року на суму 817452,71 грн. (з ПДВ); - від 31.10.2018 №А-8545418967 за жовтень 2018 року на суму 865532,90 грн. (з ПДВ); - від 31.11.2018 №А-8741689585 за листопад 2018 року на суму 804388,61 грн. (з ПДВ). Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ФОП ОСОБА_1 та ПП ВФ «АСТ» підписано наступні акти здачі-прийняття робіт: - №8/08 за серпень 2017 року на суму 806103,30 грн. з ПДВ; - №9/09 за вересень 2017 року на суму 722300,10 грн. з ПДВ; - №10/10 за жовтень 2017 року на суму 809717,82 грн. з ПДВ; - №11/11 за листопад 2017 року на суму 705111,48 грн. з ПДВ; - №6/06 за червень 2018 року на суму 949707,60 грн. з ПДВ; - №7/07 за липень 2018 року на суму 944972,10 грн. з ПДВ; - №8/08 за серпень 2018 року на суму 873810,00 грн. з ПДВ; - №9/09 за вересень 2018 року на суму 901452,60 грн. з ПДВ; - №10/10 за жовтень 2018 року на суму 949532,10 грн. з ПДВ; - №11/11 за листопад 2018 року на суму 888388,62 грн. з ПДВ. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі зазначених актів здачі-прийняття робіт ПП ВФ «АСТ» здійснено оплату, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача. Відповідно до п.177.10 статті 177 ПК України фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 року №481. Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей з Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 відображено дохід у вигляді оплати ПП ВФ «АСТ» послуг по договору оренди нежитлових приміщень від 01.05.2017 №01/05/2017 одночасно з витратами позивача за придбану в ПрАТ «Київобленерго» електроенергію по факту отримання від ПП ВФ «АСТ» оплати робіт на підставі відповідних актів здачі-прийняття робіт. Як вбачається з акту перевірки усі необхідні докази надавалися позивачем під час перевірки. Відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПК України до витрат підприємця на загальній системі оподаткування відносяться документально підтверджені витрати безпосередньо пов`язані із отриманням доходів, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з Розділом ІІІ Податкового кодексу. Перелік витрат операційної діяльності визначено ст.138 ПК. Для віднесення витрат до складу валових, необхідно дотримання наступних умов: вони повинні бути документально підтверджені; пов`язані із господарською діяльністю підприємця; повинні бути безпосередньо пов`язані із отриманням доходів; включатися до витрат операційної діяльності відповідно до Розділу ІІІ ПК. Таким чином, витрати позивача щодо оплати за спожиту орендарем електричну енергію в повній мірі відповідає наведеним вище вимогам. Крім того, відповідно до роз`яснень контролюючого органу у податковій консультації від 12.04.2019 №1577/С/26-15-13-06-12-ІПК фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести в декларації до витрат звітного року лише ті, які були безпосередньо пов`язані з придбанням товарів (робіт, послуг). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат поточного року придбану нею у минулому році електроенергію з огляду на отримання ФОП ОСОБА_1 доходів, пов`язаних із придбанням електроенергії у поточному році. Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що винесені на підставі помилкових висновків акту перевірки 03.03.2020 №241/10-36-33-04/ НОМЕР_1 спірні податкові повідомлення-рішення від 30.03.2020 №0003653304, №0003643304, вимога від 30.03.2020 №Ф-0003633304 про сплату боргу (недоїмки) та рішення від 30.03.2020 №0003623304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, є протиправними та підлягають скасуванню. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: Повний текст постанови виготовлено 08.02.2021 року.