Ухвала КЦС ВС № 638/20201/19
від 09.07.2025 · ЦивільнаУХВАЛА 09 липня 2025 року м. Київ справа № 638/20201/19 провадження № 61-8430ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня 2025 року у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацької Лариси Миколаївни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Некрасової Наталії Анатоліївни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Макушевої Наталії Віталіївни, треті особи: Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про визнання свідоцтва про право власності та договорів дарування, купівлі-продажу недійсними, скасування записів державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, визнання спадщини відумерлою і передачу нерухомого майна в комунальну власність міста Харкова, витребування майна із чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року Харківська міська рада звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацької Л. М. (далі - приватний нотаріус ХРНО Полторацька Л. М.), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Некрасової Н. А. (далі - приватний нотаріус ХМНО Некрасова Н. А.), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Макушевої Н. В. (далі - приватний нотаріус ХМНО Макушева Н. В.), треті особи: Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, в якому просила суд: 1) визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 04 вересня 1998 року, зареєстроване за ОСОБА_5 приватним нотаріусом ХРНО Полторацькою Л. М.; 2) визнати недійсним договір дарування квартири від 26 листопада 2015 року № 964, виданий та зареєстрований приватним нотаріусом ХРНО Полторацькою Л. М., за змістом якого ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1 ; 3) скасувати запис державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса ХРНО Полторацькою Л. М. від 26 листопада 2015 року № 12239005 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; 4) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 27 листопада 2015 року № 1129, виданий та зареєстрований приватним нотаріусом ХМНО Некрасовою Н. А., за змістом якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 ; 5) скасувати запис державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса ХМНО Некрасової Н. А. від 27 листопада 2015 року № 12251920 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_2 ; 6) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 04 грудня 2015 року № 932, виданий та зареєстрований приватним нотаріусом ХМНО Полторацькою Л. М., за змістом якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки позивач припустився описки суди розглянули цю вимогу як вимогу про: визнання недійсним договір купівлі-продажу квартири від 04 грудня 2015 року № 932, виданий та зареєстрований приватним нотаріусом Харківського ХМНО Макушевою Н. В.; 7) скасувати запис державного ресторатора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса ХМНО Полторацької Л. М. (суди з огляду на описку розглянули як Макушевої Н. В. ) від 04 грудня 2015 року № 12370769 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; 8) визнати відумерлою спадщиною квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати її до комунальної власності територіальної громади міста Харкова; 9) витребувати квартиру АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння від добросовісного набувача в особі ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 22 травня 2025 року, у задоволенні позову Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса ХРНО Полторацької Л. М., приватного нотаріуса ХМНО Некрасової Н. А., приватного нотаріуса ХМНО Макушевої Н. В., треті особи: Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, відмовлено. 30 червня 2025 року Харківська міська рада засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня 2025 року (повний текст постанови виготовлено 29 травня 2025 року, касаційна скарга надійшла до суду 03 липня 2025 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору. У касаційній скарзі представник заявника заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що сплати судового збору здійснюється Харківською міською радою після надходження із бюджету коштів, що потребує певного часу. За даними служби бухгалтерського обліку та звітності міської ради, рахунки Харківської міської ради перебувають під арештом, у зв`язку з чим кошти з бюджету міста до Управління казначейства не надходили. Зазначене свідчить, що Харківська міська рада на момент подання касаційної скарги позбавлена можливості сплатити судовий збір. На підтвердження клопотання представник заявника не надала жодного доказу. Вирішуючи клопотання про відстрочення від сплати судового збору, Верховний Суд прийшов до висновку, що зазначені представником заявника обставини не є безумовними підставами для відстрочення від сплати судового збору, оскільки представником заявника не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні. Отже, відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Харківська міська рада оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції у повному обсязі. Харківська міська рада звернулася до суду з позовом у 2019 році та заявляла 8 позовних вимог немайнового характеру (за позовну вимогу про визнання спадщини відумерлою заявник звільнений від сплати судового збору) та позовну вимогу майнового характеру (витребування квартири). Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 921,00 грн. Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості квартири), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка вартості квартири або інші належні докази). Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1,5 % від вартості об`єкту нерухомого майна, помноженого на 200 %) та за 7 позовних вимог немайнового характеру у розмірі 26 894,00 грн ((1 921,00*7)*200%=26 894,00). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Заявником порушено вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме не зазначено рішення, які оскаржуються. У касаційній скарзі заявник зазначає, що оскаржується «постанова Харківського апеляційного суду від 25 травня 2025 року». Однак, Харківським апеляційним судом у справі № 638/20201/19 ухвалена постанова 22 травня 2025 року. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць