Ухвала КЦС ВС № 638/11409/15-ц

Ухвала 17 січня 2020 року м. Київ справа № 638/11409/15-ц провадження № 61-530ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу Харківської міської ради, яка підписана представником Яковенком Сергієм Володимировичем, на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2015 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Шоста Харківська державна нотаріальна контора,про визнання права власності у порядку спадкування, ВСТАНОВИВ: Харківська міська рада 27 грудня 2019 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Яковенком С. В. , на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2015 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року. На підставі касаційної скарги Харківської міської ради не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, Харківська міська рада просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги, мотивуючи тим, що є бюджетною організацією та має змогу сплатити судовий збір лише після надходження відповідних коштів з бюджету міста на указані потреби. Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року). Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Втім до касаційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів, а тому клопотання задоволенню не підлягає. За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред`явлення позову - липень 2015 року) встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. На підставі вищенаведеного, розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 243,60 грн та не більше 3 654,00 грн. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Таким чином, за подання касаційної скарги розмір судового збору за вимогу майнового характеру, становить не менше 487,20 грн та не більше 7 308,00 грн. Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (визнання права власності на житловий будинок), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру. Як наслідок Харківській міській раді необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги тасплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДР: 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Харківської міської ради, яка підписана представником Яковенком Сергієм Володимировичем, на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2015 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Крат