Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/6862/25

Справа № 991/6862/25 Провадження 1-кс/991/6933/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2025 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №52017000000000802 від 17.11.2017, ВСТАНОВИВ: До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просив продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про кожний виїзд за межі Чернівецької області; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та свідками: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 щодо обставин, викладених у повідомлені про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до ГУ ДМС у Чернівецькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, наголошували на тому, що подане до слідчого судді клопотання про продовження строку обов`язків дублює попередні, які були розглянуті слідчими суддями, жодних нових обставин у клопотанні не наведено, а тому таке клопотання є необґрунтованим. Крім того, звернули увагу слідчого судді, що свідок, з яким просить прокурор не спілкуватись, - ОСОБА_70 помер і в попередній ухвалі слідчого судді обов`язок не спілкуватись з цим свідком виключено. Просили врахувати, що пройшов значний час з моменту повідомлення про підозру та внесення застави ОСОБА_4 , що свідчить про зменшення ризиків. Поряд з цим на переконання сторони захисту, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили, що ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати. До того ж належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 забезпечена заставою, а тому просили відмовити в задоволенні клопотання. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників. Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке. Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 18.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 345-1, ч. 1 ст. 255 КК України. В рамках кримінального провадження 16.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України. Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення особливо тяжкого злочину та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам; у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, у складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах. Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні. Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження. Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування. Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.04.2024 (справа №991/3237/24) щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 10 000 000,00 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. 19.04.2024 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з під варти у зв`язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 18.04.2024 розмірі. У подальшому, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжувався строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , зокрема востаннє до 06.07.2025. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2024 у справі № 991/4832/24 продовжено у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 строк досудового розслідування до п`яти місяців, тобто до 16.09.2024. Окрім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2024 (справа №991/8106/24) продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 01.10.2024. Поряд з цим, прокурор під час судового розгляду наголошував, що наразі у кримінальному провадженні № 52017000000000802 досудове розслідування завершене та починаючи з 11.09.2024 стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Таким чином в рамках кримінального провадження наразі встановлена необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду. Оскільки 06.07.2025 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , закінчується (згідно ухвали слідчого судді від 06.05.2025), за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про їх продовження, оскільки як стверджує сторона обвинувачення - продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. При цьому, як стверджує прокурор, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків. Проаналізувавши зазначені аргументи щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов таких висновків. Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, на переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик на даний час продовжує існувати. Такий ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. Поряд з цим не може залишатися поза увагою те, що за час перебування ОСОБА_4 з 2013 року на різних посадах у Чернівецькій митниці ДФС, Слобожанській митниці Держмитслужби останній набув широке коло зв`язків серед службових осіб різних органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом залишення території України за їх сприяння. Водночас небезпідставними є посилання прокурора на те, що інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають, зокрема, румунське громадянство та фінансові можливості, достатні для проживання закордоном, а тому мають можливість надання допомоги з цією ж метою іншим учасникам, у тому числі ОСОБА_4 . Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. З огляду на те, що ОСОБА_4 перебував на різних посадах у Чернівецькій митниці ДФС, Слобожанській митниці Держмитслужби, тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 може особисто та опосередковано впливати на свідків, у тому числі на колишніх та діючих службових осіб Чернівецької митниці, які перебували у його підпорядкуванні та організовували, або безпосередньо здійснювали, митні формальності при ввезенні на митну територію України товарів з приховуванням від митного контролю. Також у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які свідчать про діяльність ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , спрямовану на перешкоджання діяльності інших перевізників, громадських активістів, у тому числі, шляхом застосування до них заходів фізичного та психічного впливу. До того ж наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів. Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Окрім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції. Тому, враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу у тому числі на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідність виконати вимоги ст. ст. 290, 283 КПК України слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 . Водночас слідчий суддя зважає на повідомлену стороною захисту обставину щодо смерті свідка ОСОБА_71 , а тому вважає за необхідне викласти обов`язок передбачений п. 4 ч. 5 ст. 194 КК України в такій редакції: «утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та свідками: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ОСОБА_42 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 щодо обставин, викладених у повідомлені про підозру ОСОБА_4 ». Таким чином, на переконання слідчого судді, покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії. З огляду на положення ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 03.09.2025 включно. За таких обставин, клопотання прокурора належить задовольнити частково. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: Клопотання задовольнити частково. Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; - повідомляти детектива, прокурора та суд про кожний виїзд за межі Чернівецької області; - повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та свідками: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ОСОБА_42 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 щодо обставин, викладених у повідомлені про підозру ОСОБА_4 ; - здати на зберігання до ГУ ДМС у Чернівецькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 , до 03.09.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування. Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017. Ухвала оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1