Ухвала КЦС ВС № 363/1312/23

УХВАЛА 08 липня 2025 року м. Київ справа № 363/1312/23 провадження № 61-8273ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Целікова Владілена Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), в якому просила суд стягнути суму боргу в розмірі 627 138,76 грн, з яких: сума основної заборгованості - 43 304,00 грн, 3 % відсотки річних - 1 441,49 грн, інфляційні втрати - 11 249,67 грн, 3 % за кожен день прострочення - 526 143,60 грн, та моральна шкода у сумі 45 000,00 грн. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 43 304,00 грн, три відсотки річних, інфляційні втрати та пеню у розмірі 43 304,00 грн, завдану моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, а всього - 91 608,00 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. Додатковим рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 листопада 2024 року заяву представника позивача адвоката Целікова В. В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 382,18 грн. У задоволенні заяви в частині вимоги про відшкодування судових витрат у більшому розмірі відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 жовтня 2024 року змінено, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення в такій редакції: Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 43 304,00 грн, три відсотки річних у розмірі 1 441,49 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 249,69 грн, завдану моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн, а всього стягнуто - 56 995,18 грн. Додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 листопада 2024 року змінено, зменшено суму витрат до стягнення з 4 382,18 грн до 2 726,44 грн. 30 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Целіков В. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2025 року (надійшла до суду 01 липня 2025 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги. Встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали складений 29 травня 2025 року, тому тридцятий день подачі касаційної скарги припадає на 30 червня 2025 року. Оскільки касаційна скарга була подана до Верховного Суду 30 червня 2025 року, тобто в межах тридцятиденного строку, то процесуальний строк не був пропущений. Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Целікова В. В. не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі представник заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Целікова Владілена Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць