Ухвала КЦС ВС № 752/9754/22

Ухвала 27 липня 2023 року м. Київ справа № 752/9754/22 провадження № 61-10930ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Циктич Олена Олександрівна, на постанову Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» про визнання незаконними та скасування наказу щодо відсторонення від виконання робіт, наказу про проведення позачергового медичного огляду, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» (далі - ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен»), в якому просив суд: - визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» від 01 грудня 2021 року № 281 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи; - визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» від 01 грудня 2021 року № 280 про проведення позачергового медичного огляду; - стягнути з ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» від 01 грудня 2021 року № 280 «Про проведення позачергового медичного огляду». Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» від 01 грудня 2021 року» № 281 «Про відсторонення від виконання робіт». Стягнуто з ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 509 237,30 грн. Стягнуто з ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року в частині визнання незаконним та скасування наказу ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» від 01 грудня 2021 року № 281 «Про відсторонення від виконання робіт», стягнення з ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 509 237,30 грн, стягнення з ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн скасовано та прийнято в цій частині постанову, якою в задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. У іншій частині рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 14 липня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Циктич О. О., засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року (надійшла до суду 24 липня 2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову в частині визнання незаконним та скасування наказу ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» від 01 грудня 2021 року № 281 «Про відсторонення від виконання робіт», стягнення з ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 509 237,30 грн, стягнення з ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн, та в частині стягнення судового збору в розмірі 100,00 грн і залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. У касаційній скарзі заявник зазначає, що за подання даної касаційної скарги судовий збір не справляється на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Проте, згідно із пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, заявник повинен сплатити судовий збір за касаційне оскарження судового рішення в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання робіт і стягнення моральної шкоди. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у серпні 2022 року та заявляв позовні вимоги немайнового та майнового характеру. Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 405,00 грн). Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою (визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення), ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою (стягнення моральної шкоди), ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Отже, ураховуючи характер спору заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 969,60 грн (1 984,80*200%=3969,60 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або надати належним чином обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору, підтверджене належними доказами. Крім того, ця касаційна скарга не відповідає вимогам визначеним у частині другій статті 389 ЦПК України в якій визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Циктич О. О., не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Циктич О. О. лише процитувала статтю 389 ЦПК України. Однак, Верховний Суд не може взяти до уваги дане посилання, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам ЦПК України. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України, та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Циктич Олена Олександрівна, на постанову Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць