Ухвала КЦС ВС № 372/1805/19
від 25.07.2023 · ЦивільнаУхвала 25 липня 2023 року м. Київ справа № 372/1805/19 провадження № 61-10749ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нікітіної-Дудікової Ганни Юріївни на постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна, про визнання житлового будинку та земельної ділянки особистою приватною власністю чоловіка та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марини Володимирівни, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М. В. (далі 0 приватний нотаріус Мельник М. В.), в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив суд: встановити факт належності ОСОБА_5 на праві особистої приватної власності нерухомого майна: будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з усіма надвірними будовами та земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223184201:01:004:0085 площею 0,2500 га та 3223184201:01:004:0084 площею 0,2065 га. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Мельник М. В., в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила суд: встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 з 01 січня 2004 року по 15 березня 2007 року; визнати за нею право власності на 1/2 частину жилого будинку та 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3223184201:01:004:0085. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Мельник М. В., про визнання житлового будинку та земельної ділянки особистою приватною власністю чоловіка відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний ОСОБА_6 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ), разом із ОСОБА_5 з 01 січня 2004 року по 15 березня 2007 року. Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку у спільному майні подружжя, на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 , загальною площею 158,0 кв. м., житлова площа 48,0 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель площею 0,2500 га кадастровий номер 3223184201:01:004:0085. Постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року скасовано. Ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Мельник М. В., про визнання жилого будинку та земельної ділянки особистою приватною власністю чоловіка відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Мельник М. В., про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності відмовлено. 19 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Нікітіна-Дудікова Г. Ю. через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року (надійшла до суду 19 липня 2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 222,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі. Як вбачається з касаційної скарги, заявник оскаржує рішення суду апеляційної інстанції в частині зустрічних позовних вимог. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом у 2019 році та заявляла одну позовну вимогу немайнового характеру та дві позовні вимоги майнового характеру. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 грн). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 574,42 грн: 1) судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру - 768,40 грн; 2) ціна позову - 511 181,00 грн; 3) судовий збір за позовні вимоги майнового характеру - 5 111,81 грн (511 181,00*1%= 5 111,81 грн); 4) судовий збір за подачу касаційної скарги - 11 796,42 грн ((5 111,81+768,40)*200%= 11 796,42 грн); 5) сплачено судового збору - 10 222,00 грн; 6) доплата судового збору - 1 574,42 грн (11 796,42-10 222,00=1 574,42 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката НІкітіної-Дудікової Ганни Юріївни на постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання зазначених в ухвалі вимог, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць