Ухвала КАС ВС № 520/12780/24
від 07.07.2025 · АдміністративнаУХВАЛА 07 липня 2025 року м. Київ справа №520/12780/24 адміністративне провадження №К/990/27763/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №520/12780/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету цивільного захисту України (далі - відповідач), в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо непроведення з ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні ОСОБА_2 грошового забезпечення з 01 січня 2020 року по 20 травня 2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії та його невиплаті ОСОБА_1 ; - зобов`язати Національний університет цивільного захисту України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 з 01 січня 2020 року по 20 травня 2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України Про Державний бюджет України на 2020-2023 роки на 1 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виплативши перераховану суму ( з урахуванням отриманих коштів) ОСОБА_1 ; - зобов`язати Національний університет цивільного захисту України здійснити ОСОБА_2 нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 31 жовтня 2023 року по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплативши ОСОБА_1 відповідні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України). Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №520/12780/24 у спрощеному позовному провадженні. В касаційні скарзі скаржник, посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що ця справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що висноки Верховного Суду застосовані судами попередніх інстанцій не є релевантними. Перевіривши такі доводи скаржника, Суд звертає увагу, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 р. у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18). Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі. В той же час, Верховним Суду наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України скаржнику необхідно не лише зазначити конкретну норму права щодо застосування якої Верховний Суд має відступити від раніше прийнятого висновку, а також зазначити, як саме на його думку необхідно застосовувати цю норму права та належним чином обґрунтувати наявність необхідності такого відступлення. В той же час, обґрунтовуючи підстави для відступлення від такої позиції скаржник фактично посилається на те, що правова позиція, яку використав суд висловлена в справах за різних правовідносин. Верховний Суд зазначає, що заявник касаційної скарги довільно ототожнює поняття необхідності відступлення від висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах з нерелевантністю їх застосування судом до спірних правовідносин, а нормативно-правового обґрунтування відступлення не наводить. При цьому, вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу та висновку, який на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню вказаних норм скаржником не наведено. З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник також визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України вказуючи, що судами не враховано висновок Верховного Суду викладений в постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 щодо питання застосування статті 1227 Цивільного кодексу України. Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №520/12780/24.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/12780/24.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк , Судді Верховного Суду