Постанова 4855 № 620/70/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/70/25 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, ВСТАНОВИВ : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2024 № 14435/Ж10/25-01-09-01-02 та № 14436/Ж10/25-01-09-01-02. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця з 29.01.2021. Основними видами діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем позивач є платником єдиного податку II групи, ставка 20 % та здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі продуктами харчування в продуктовому магазині за адресою: АДРЕСА_1. На підставі Наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.08.2024 № 1130-П та направлень від 21.08.2024 № 2016, № 2017 проведено фактичну перевірку з 21.08.2024 по 30.08.2024 ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 30.08.2024 №11466/Ж5/25-01-09-01-02 (далі - акт перевірки) (а.с.91-95). Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), а саме: реалізацію підакцизної групи товарів без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі, а саме: реалізацію за період 2022 року тютюнових виробів на загальну суму 597,23 грн, за період 2023 року було реалізовано тютюнових виробів на загальну суму 172,50 грн; реалізацію алкогольних напоїв за період 2022 року на загальну суму 33,00 грн, за період 2023 року встановлено реалізацію алкогольних напоїв на загальну суму 96,00 грн. Не погоджуючись з вказаним актом перевірки, позивачем подано заперечення, однак листом від 19.09.2024 №13566/6/25-01-09-01-08 Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомило позивача, що аргументи, викладені в запереченні ФОП ОСОБА_1 від 09.09.2024 №09/09-01 до акту перевірки №11466 не є достатньо обґрунтованими та не можуть бути враховані у висновках акту фактичної перевірки від 30.08.2024 №11466/Ж5/25-01-09-01-02 (а.с.96-102). В зв`язку з зазначеним Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, 20.09.2024 прийняті податкові повідомлення-рішення: № 14435/Ж10/25-01-09-01-02, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в сумі 21 300,00 грн (а.с.103-105); № 14436/Ж10/25-01-09-01-02, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в сумі 21 300,00 грн (а.с.106-108). Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано відповідні скарги (а.с.109-126), однак рішенням про результати розгляду скарг від 05.12.2024 №36395/6/99-00-06-03-02-06 Державною податковою службою України спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с.127-129). Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Приписами підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки, визначений статтею 80 Податкового кодексу України. Згідно пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї підстав, визначених у підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що Податковий кодекс України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення. З наявного в матеріалах справи наказу від 21.08.2024 №1130-П про проведення фактичної перевірки вбачається, що під час проведення фактичної перевірки позивача, відповідач лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства (ст. 20, ст. 80 Податкового кодексу України), якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Однак, відповідачем жодним чином не обґрунтовано, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання), якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. Для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18. Особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться податковими органами, полягає у тому, що під час їх проведення перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб`єкта підприємницької діяльності (Постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 380/13375/21). При проведенні фактичної перевірки позивача, відповідачем перевірялись документи бухгалтерського обліку та дані системи реєстратора розрахункових операцій за 2022 - 2023 роки, а контрольної розрахункової операції на підтвердження продажу підакцизних товарів без наявних відповідних ліцензій, відповідачем не здійснювалось. Так, суд зазначає, що перевірка системи реєстратора розрахункових операцій за 2022 - 2023 роки (минулий період) носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій. Крім того суд зазначає, що отримання інформації з власних програм контролюючого органу за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності. Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу першого преамбули Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) - цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України. Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцять третя статті 15 Закону № 481). Пунктом 1 розділу XII Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817), який набрав чинності 27 липня 2024 року, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: зокрема, пунктів 9, 10,38, 39 частини другої статті 73 цього Закону, які набирають чинності та вводяться в дію з 1 січня 2026 року. Згідно з пунктом 2 розділу XII Закону №3817 установлено, що: Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) (далі - Закон) і Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 346) втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону; положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону. Пунктом 3 статті 16 Закону № 3817 визначено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв (крім алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирошених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду), здійснюють оптову торгівлю такими товарами (продукцією) за наявності у них ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, а роздрібну торгівлю - за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (пункт 1 статті 23 Закону №3817). Відповідальність передбачена п. 13. ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ХІ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Однак, доводи відповідача щодо реалізації позивачем в 2022 році тютюнових виробів на загальну суму 597,29 грн та алкогольних напоїв на загальну суму 33,00 грн та в 2023 році тютюнових виробів на загальну суму 172,50 грн та алкогольних напоїв на загальну суму 96,00 грн, спростовується наступним. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було придбано та зареєстровано реєстратор розрахункових операцій 402471: Екселліо DP 25 (заводський № КР 00013451, версія 68.40). Технічне обслуговування та ремонт вказаного реєстратора розрахункових операцій (РРО) здійснює ПрАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат», як виконавець згідно укладеного Договору № 5088/21 від 22.12.2021 про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій (РРО) (а.с.20-23). Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області було досліджено 16 касових чеків, в яких була зазначена невідповідна (помилкова) інформація щодо проданого товару, зазначеного в касовому чеку (помилка в значенні коду товару), а саме: касовий чек № 4719 від 24.05.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#СОБРАНИЕ БЛЕК С на суму 53,00 грн; касовий чек № 4721 від 24.05.2022 з помилковим кодом товару 2402209020# ЛД СИЛЬВЕР на суму 40,00 грн; касовий чек № 5261 від 06.06.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#ЛД МЕНТОЛ на суму 41,00 грн; касовий чек № 5358 від 08.06.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#ФИЛИП МОР.НОВ.СИЛЬВ на суму 44,00 грн; касовий чек № 5475 від 12.06.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#СОБРАНИЕ БЛЕК С, 2402209020#КЕМЕЛ КОМПАКТ БЛУ на загальну суму 73,93 грн; касовий чек № 5476 від 12.06.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#ЛД АВТОГ РЕД на суму 37,00 грн; касовий чек № 5696 від 18.06.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#СОБРАНИЕ БЛЕК С на суму 53,00 грн; касовий чек № 5697 від 18.06.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#СОБРАНИЕ БЛЕК С на суму 53,00 грн; касовий чек № 6011 від 25.06.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#КЕМЕЛ КОМПАКТ БЛУ на суму 13,95 грн; касовий чек № 6414 від 06.07.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#ГЛАМУР АЗУР на суму 46,50 грн; касовий чек № 6847 від 18.07.2022 з помилковим кодом товару 2402209020#ЛД КЛАБ ЛОНГ на суму 22,50 грн; касовий чек № 12064 від 26.12.2022 з помилковим кодом товару 2203000100#ПИВ. ЖИГУЛИ 0.5 на суму 16,50 грн; касовий чек № 12501 від 09.01.2023 з помилковим кодом товару 2402209020#КОМПЛИМ.ВАЙТ ДЕМИ на суму 44,00 грн; касовий чек № 18988 від 12.06.2023 з помилковим кодом товару 2402209020#ВИНСТОН ХС БЛУ на суму 47,50 грн; касовий чек № 19609 від 24.06.2023 з помилковим кодом товару 2208906900 ХАЙЛ.Ф.В АС. 0.25 на суму 96,00 грн; касовий чек № 22058 від 12.08.2023 з помилковим кодом товару 2402209020#ЛД СИЛЬВЕР на суму 40,00 грн. Таким чином, за наслідками дослідження вказаних касових чеків відповідач дійшов висновку про здійснення ФОП ОСОБА_1 реалізації підакцизних товарів (тютюнових виробів та алкогольних напоїв). Проте, фактична наявність продажу підакцизних товарів без ліцензії посадовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області не встановлювалась і не перевірялась, а такі висновки ґрунтуються лише на реєстрації в реєстраторі розрахункових операцій продажу товару з помилковим товарним кодом. Відтак, така реєстрація розрахункових операцій з продажу товарів відбулась не по причині продажу самих підакцизних товарів (тютюнових виробів та алкогольних напоїв), а у зв`язку з помилкою у відображенні коду запрограмованого товару в реєстраторі розрахункових операцій. Також, суд звертає увагу, що в 7 із 16 перелічених вище касових чеків, було проведено корекцію, тобто коригування помилок у даних про продаж товару (відмінусовано позицію з помилковим кодом товару) у день продажу, що також підтверджується Z-звітом за вказану дату, а саме: касовий чек № 22058 від 12.08.2023; касовий чек № 12501 від 09.01.2023; касовий чек № 12064 від 26.12.2022; касовий чек № 6847 від 18.07.2022; касовий чек № 6414 від 06.07.2022; касовий чек № 6011 від 25.06.2022; касовий чек № 5476 від 12.06.2022. Таким чином, зазначені вище касові чеки з корекцією продажу товарів не містять продажу (не підтверджують факт продажу) підакцизного товару (тютюнових виробів або алкогольних напоїв) ФОП ОСОБА_1 , а отже встановлені в Акті фактичні обставини у процесі перевірки - не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за кожним фактом виявлення касових чеків з помилковим кодом товару, продавцями-касирами позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було складено відповідні акти про виявлену помилку у касових чеках та викликався представник ПрАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат» для проведення ремонтних та профілактичних робіт, для усунення виявленої помилки, що підтверджується відповідними актами технічного огляду ЕККА (а.с.50-77). Листом від 05.09.2024 № 155 ПрАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат» повідомляє, що при перереєстрації ЕККА на інший суб`єкт господарювання, після всіх змін необхідних параметрів, проводиться процедура очищення бази артикулів (запрограмованих товарів), які зберігаються в пам`яті апарата, зареєстрованого на попереднього суб`єкта господарювання. В ході перереєстрації апарату, з незалежних від Товариства причин, виник збій програмного забезпечення ЕККА, що і могло стати причиною неповного очищення бази артикулів (запрограмованих товарів). 14.08.2023 за викликом суб`єкта господарювання, електромеханіком ЦСО ПрАТ «Чернігівський РМК» проведено технічний огляд апарату ЕККА Екселліо DP-25 зав. №КР00013451, в ході якого встановлено, що в пам`яті апарату залишилась частина не видалених артикулів товарів від попереднього власника апарату. Електромеханіком було проведено процедуру очищення бази запрограмованих товарів (а.с.49). Згідно з актом технічного огляду ЕККА № 14/08/01 від 14.08.2023 під час проведення технічного огляду встановлено присутність частини не видалених товарів, які залишились від попереднього власника апарату (а.с.65). Згідно з Розпорядженням ФОП ОСОБА_1 № 2/0122 від 01.02.2022 складено перелік товарів з кодами, які реалізуються ФОП ОСОБА_1 при проведенні розрахункових операцій через РРО модель 402471: Екселліо - DP 25 (заводський № КР 00013451, версія 68.40), фіскальний номер 3000985186, в магазині за адресою: АДРЕСА_1. Так, серед вказаного переліку, який міститься в матеріалах справи відсутні підакцизні товари (тютюнові вироби та алкогольні напої) (а.с.78-90). Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що невірно вибитий чек не підтверджує сам по собі факту здійсненого продажу підакцизних товарів (тютюнових виробів та алкогольних напоїв), а програмне забезпечення реєстратора розрахункових операцій в свою чергу, не дозволяє здійснювати скасування помилково проведеної операції після закриття фіскального чеку, що унеможливлює виправлення виявленої помилки будь-яким чином. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами фактичної перевірки є протиправними та підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя О.В.Епель суддя В.В.Файдюк