Постанова 4855 № 620/7078/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/7078/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА Іменем України 25 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 02.12.2020 №0019250705 Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 позов задоволено. Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця, види діяльності - 47.11 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), з терміном дії з 09.08.2019 по 09.08.2020 та з 09.08.2020 по 09.08.2021, адреса місця торгівлі - магазин (площею 20 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі направлень на перевірку від 10.11.2020 №272, №273 ГУ ДПС у Чернігівській області відповідно до статті 19-1, статті 20, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК) та наказу від 10.11.2020 №1717-17 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Дата початку перевірки 10.11.2020, тривалістю 10 діб. В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів», а саме: реалізація алкогольних напоїв - сидра без придбання відповідної ліцензії. За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 12.11.2020 № 856/25/18/РРО/ НОМЕР_1 , з яким ФОП ОСОБА_1 ознайомилась, однак від підписання якого відмовилась, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 11.11.2020 №40/07/05/ НОМЕР_1 . Відповідачем 02.12.2020 на підставі акта перевірки від 12.11.2020 № 856/25/18/РРО/3564504263, винесено податкове повідомлення-рішення №0019250705, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені 17000 грн за платежем - адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що станом на час проведення відповідної перевірки позивач мала чинну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі пивом, сидром та перрі (без додання спирту), а тому помилковими є висновки контролюючого органу про встановлення у ході перевірки факту реалізації позивачем сидру без наявності відповідної ліцензії. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Згідно з пп. 75.1.3, п. 75.1, ст. 75 ПК фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Суб`єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення, нести відповідальність, передбачену Законом. Статтею 1 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування. Місце торгівлі Закон визначає місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій, програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Положеннями статті 15 Закону №481/95-ВР регламентовано, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями. При цьому відповідно до приписів статті 1 Закону №481/95-ВР місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі у тому числі сидром є ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Наведене спростовує доводи скаржника про те, що позивач має отримувати окрему ліцензію на торгівлю сидром. Статтею 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Стаття 17 передбачає, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі: роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; за порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень. Відповідно до статті 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Згідно підпункту 19-1.1.13 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК серед функцій, які здійснюють контролюючі органи, встановлено здійснення ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом. Оскаржуване рішення ґрунтується на тому, що позивачем 19.07.2020 та 28.07.2020 здійснено реалізацію сидру без наявності відповідної ліцензії. Водночас, як зазначалося, позивач мав діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), з терміном дії з 09.08.2019 по 09.08.2020 та з 09.08.2020 по 09.08.2021, адреса місця торгівлі - магазин (площею 20 кв.м) за адресою: Чернігівська область, Семенівський район, м. Семенівка, вулиця Червона площа,

48. Наведені обставини скаржником не заперечені в апеляційній скарзі. Відтак, встановлений відповідачем згідно акту перевірки факт реалізації позивачем 19.07.2020 та 28.07.2020 сидру не свідчить про порушення позивачем вимог Закону №481/95-ВР, а тому підстави для притягнення позивача до відповідальності були відсутні. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя І.В. Федотов Суддя Є.В. Чаку