Постанова Київський апеляційний суд № 362/929/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 362/929/25 Головуючий у суді І інстанції Рубан Т.П. Провадження № 33/824/2281/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Русанівської Діани Дмитрівни, потерпілого - ОСОБА_2 та його представника - адвоката Санченка Романа Григоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Русанівської Діани Дмитрівни на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн, а також стягнуто на користь держави 605,60 грн судового збору. ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він 11 грудня 2024 року о 06:00 год на автодорозі АД М-05 Київ-Одеса 29 км в бік міста Києва керував транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , та не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Renault, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду. Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями, що виразились в порушенні вимог пунктів 12.1, 13.1 ПДР, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 20 березня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Русанівська Д.Д. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції не досліджено належним чином зібрані та подані до суду докази, не з`ясовано обставини справи, що мають істотне значення для прийняття об`єктивного рішення і порушено правила підсудності, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Захисник вважає, що при розгляді справи № 362/929/25 суддею були порушені норми територіальної підсудності, оскільки в даному випадку альтернативної підсудності не існує, адже місцем вчинення дорожньої пригоди, місцем реєстрації транспортного засобу та місцем фактичного проживання особи, що притягується до адміністративної відповідальності є Фастівський район Київської області, а справа розглядалася в Васильківському міськрайонному суді Київської області Щодо клопотання про призначення експертизи зазначає, що після отримання та ознайомлення з повним текстом постанови їй стало відомо, що суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання про призначення експертизи. Проте при розгляді клопотання суд першої справи не надав належної оцінки важливості призначення та проведення експертизи, сприйняв надану сторонами інформацію суб`єктивно без підтвердження її належними та допустимими доказами, надав перевагу свідченням водія ОСОБА_2 та його представника і, незважаючи на пояснення адвоката Русанівської Д.Д. щодо потреби у висновку експерта, як єдиної об`єктивної можливості встановлення істини по справі, відмовив у задоволенні клопотання. При аналізі показів водія ОСОБА_2 можна зробити висновок, що будучи допитаним в залі судового засідання та будучи повідомленим про відповідальність за завідомо неправдиві покази, водій ОСОБА_2 проявив нещирість, повідомив суду завідомо неправдиву інформацію про відчуження автомобіля і припинення його права власності на вказаний автомобіль. Необ`єктивним є сприйняття судом першої інстанції показів інших свідків, оскільки свідок ОСОБА_3 повідомила, що слідкувала за дорогою і впевнено стверджувала, що автомобіль, в якому вони їхали рухався виключно лівою смугою руху, тоді як водій ОСОБА_2 підтвердив, що він перестроювався з правої смуги руху в ліву за 1 км до місця зіткнення (на в`їзді в селище Глеваха). Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що під час поїздки в автомобілі спала або «була в телефоні», відчула гальмування, а потім удар. Однак, незважаючи на той факт, що за дорожньою обстановкою свідок ОСОБА_4 не слідкувала, вона запевнила суд, що автомобіль Renault рухався виключно по лівій смузі руху. Такі покази не можуть брати до уваги, враховуючи, що свідок наголосила на тому, що під час поїздки не відслідковувала дорожню обстановку. Свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що сидів позаду водія, нічого не бачив, в дорозі дрімав, однак зорієнтувався, що автомобіль їхав зі швидкістю 50-60 км/год в лівій смузі руху без перестроювання і запевнив суд, що після удару автомобіль Renault поїхав прямо. Дані покази не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на обмеженість видимості дорожньої обстановки з пасажирського місця, що розташоване за водієм, а також стан самого свідка під час поїздки, стан дрімоти, що є першою стадією сну та супроводжується дезорієнтацією в просторі. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Русанівська Д.Д. підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її вимоги, а також заявили клопотання про долучення доказів, мотивуючи його тим, що потерпілим в суді першої інстанції було повідомлено, що автомобіль, який брав участь в ДТП, був відчужений. Адвокатом Русанівською Д.Д. було проведено перевірку та встановлено відповідно до витягу з ГСЦ, що актуальний власник автомобіля є ОСОБА_2 , автомобіль не відчужений, а тому просять долучити дану відповідь. Також захисником порушено клопотання про призначення у справі комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, в обґрунтування якого вказує, що нею в суді першої інстанції було подано клопотання про призначення експертизи, однак суддя в засіданні не прийняла рішення стосовно клопотання, а лише в постанові відмовила у задоволенні клопотання, посилаючись на відсутність вихідних даних, а саме відсутність слідів гальмування, слідів осипу скла та того, що автомобіль відчужений. Стверджує, що у постанові суду першої інстанції зазначено, що осип скла знаходиться в правій смузі руху, тоді як на фото осип скла прямо по середині між правою та лівою смугою. Отже, враховуючи, що учасники ДТП надають різні покази, у матеріалах справи відсутній відеозапис події, схема ДТП відмінна від наданих фото і для дослідження вказаних матеріалів потрібні спеціальні знання з різних галузей, захисник ОСОБА_1 просить призначити у справі відповідну судову експертизу. ОСОБА_2 та його представник - адвокат Санченко Р.Г. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, стосовно клопотання про долучення доказів пояснили, що автомобіль був проданий по генеральному дорученню, на даний час автомобіль зареєстрований за ОСОБА_2 , однак фактично вибув з його законного володіння. Щодо клопотання про призначення експертизи представник вказує, що для проведення експертизи потрібні вихідні дані, без слідової інформації перебування автомобілів на момент ДТП та наявності автомобілів експерт не зможе провести експертизу. Посилання захисника Русанівської Д.Д. на те, що схема ДТП не відповідає дійсності, апеляційним судом не повинно братися до уваги, оскільки ОСОБА_1 є працівником поліції, а тому підписуючи схему ДТП він міг з нею ознайомитися та заперечити стосовно її невідповідності. Крім того, в суді першої інстанції справа розглядалася тривалий час і ОСОБА_1 міг самостійно провести експертизу і надати її суду апеляційної інстанції. Враховуючи вищевикладене представник ОСОБА_2 - адвокат Санченко Р.Г. просить відмовити у задоволенні заявлених клопотань. Суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Русанівської Д.Д. про долучення доказів, а у задоволенні клопотання про призначення у справі № 362/929/25 судової експертизи відмовив, оскільки в суді першої інстанції було заявлено аналогічне клопотання, в задоволенні якого судом було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідності та відсутності низки вихідних даних. При цьому, у ході апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та його захисником - адвокатом Русанівською Д.Д не надано доказів і не наведено фактів, які б доводили необхідність проведення у справі вищевказаної експертизи та могли бути використані судом для встановлення будь-яких інших фактичних даних. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а наявні у справі докази є взаємно суперечливими. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду та вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду. За вказаних обставин та враховуючи наявність схеми місця ДТП, пояснень учасників ДТП та свідків, які можуть бути оцінені судом без застосування спеціальних знань в сфері авто техніки і трасології, апеляційний суд вважає, що матеріали справи не потребують проведення експертного дослідження для встановлення об`єктивної сторони правопорушення, а в матеріалах провадження достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, тому необхідності в залученні відповідних фахівців для встановлення фактичних обставин у справі не має. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Русанівської Д.Д., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Санченка Р.Г., які пояснили суду обставини, за яких сталась ДТП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку. Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Отже, суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Таким чином, суд під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України повинен встановити чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою. Суд першої інстанції в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.п. 12.1, 13.1 ПДР на підставі таких досліджених доказів. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 683132 від 21 січня 2025 року ОСОБА_1 11 грудня 2024 року о 06 год. 00 хв. на автодорозі АД М-05 Київ-Одеса 29 км в бік міста Києва керував транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Renault, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями, що виразились в порушенні вимог пунктів 12.1 (щодо вибору безпечної швидкості руху), 13.1 (щодо дотримання безпечної дистанції та безпечного інтервалу) ПДР, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідно до пояснень водія ОСОБА_1 вбачається, що він 11 грудня 2024 року близько 06:00 год рухався на автомобілі Volkswagen по автодорозі АД М05 Київ-Одеса 29 кілометр в напрямку м. Київ в населеному пункті смт Глеваха в крайній лівій смузі. Попереду нього рухався автомобіль Renault в крайній правій смузі, який здійснив маневр перестроювання в крайню ліву смугу перед ним, чим створив аварійну ситуацію. Потім водій автомобіля Renault різко загальмував та зупинився, внаслідок чого відбулося зіткнення. Відповідно до пояснень потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що він 11 грудня 2025 року близько 06:00 год він рухався на автомобілі Renault в населеному пункті - смт Глеваха по АД М05 Київ-Одеса в крайній лівій смузі в напрямку м. Київ. Попереду працівники поліції оформлювали ДТП, а тому він почав зменшувати швидкість та в цей час почув удар позаду. Зупинившись, побачив автомобіль Volkswagen, який не вибрав безпечну швидкість руху та здійснив зіткнення з його автомобілем. Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11 грудня 2025 року ДТП відбулося за температури повітря 0 *С., стан покриття мокрий. Згідно із локалізації пошкоджень в автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 наявні пошкодження у вигляді деформації передньої частини, а у автомобіля Renault, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 наявні пошкодження у вигляді деформації задньої частини. Зі схеми місця ДТП до протоколу огляду ДТП, яка сталася 11 грудня 2025 року, вбачається, що автодорога має дві смуги руху в одному напрямку. Освітлення місця ДТП - сутінки, покриття проїзної частини - мокре, наявне дорожнє огородження вздовж проїжджої частини, наявна горизонтальна розмітка проїжджої частини. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до вимог п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, що б мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Схема ДТП, пояснення учасників дорожньої пригоди, пояснення свідків в суді першої інстанції, протокол про адміністративне правопорушення, протокол огляду в своїй сукупності були прийняті судом до уваги як належні докази, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, на підставі чого суд обґрунтовано визнав останнього винним в скоєній дорожній пригоді. Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять посилань на докази, які б свідчили про їх помилковість. Так, вказаний вище протокол містить необхідні відомості, які мають обов`язково бути зазначені при його складанні, наявний запис про особу потерпілого як іншого учасника ДТП. За наслідками дослідження схеми ДТП встановлено, що автомобіль Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 зіткнувся з автомобілем Renault, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Саме водій автомобіля Volkswagen повинен був аналізувати дорожню обстановку, переконатися, що його швидкість руху є безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Посилання в апеляційній скарзі на обставини того, що водій автомобіля Renault - ОСОБА_2 різко загальмував, апеляційним судом не сприймаються і вказане суперечить наявним в матеріалах справи поясненням учасників ДТП. Посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 на те, що автомобіль Renault різко перелаштувався з лівої смуги руху в праву перед автомобілем Volkswagen є голослівним, оскільки як вбачається з пошкодження транспортних засобів, у автомобіля ОСОБА_1 - Volkswagen пошкоджено передню частину, а у водія автомобіля ОСОБА_2 - Renault пошкоджено задню частину автомобіля, що свідчить про те, що автомобілі на момент ДТП перебували в одній і тій же смузі руху один за одним. Доводи апеляційної скарги про те, що схема ДТП частково не відповідає дійсності також апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки ОСОБА_1 був ознайомлений зі схемою ДТП та підписав її без зауважень. В протоколі про адміністративне правопорушення та у поясненнях також зауважень чи заперечень стосовно схеми ДТП він не зазначив. Матеріали справи не містять жодного доказу, який би міг поставити під сумнів правильність висновків суду першої інстанції, та доказів того, що дії ОСОБА_1 не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням вказаної ДТП. Більш того, твердження апелянта про наявність у діях водія ОСОБА_2 порушення ПДР, які, як він вважає, знаходяться в прямому причинному наслідковому зв`язку із настанням ДТП, не може оцінюватися судом у даному провадженні, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення щодо конкретної особи, складеного уповноваженою особою і направленого до суду. Надавати оцінку діям водія ОСОБА_2 ПДР в даному провадженні є безпідставним та незаконним. Доводи апеляційної скарги і надані в апеляційному суді пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Русанівської Д.А. про те, що суд першої інстанції неправомірно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні ДТП з огляду на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними, оскільки суперечать доказам, які є належними, достатніми та допустимими і на які суд обґрунтовано послався в оскаржуваній постанові. Посилання захисника на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми територіальної підсудності є необґрунтованими. Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода відбулася в селище Глеваха у Фастівському районі Київської області. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ утворено Фастівський район (з адміністративним центром у місті Фастів) у складі територій Бишівської сільської, Боярської міської, Гатненської сільської, Глевахівської селищної, Калинівської селищної, Кожанської селищної, Томашівської сільської, Фастівської міської, Чабанівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; Селище Глеваха входить до складу Глевахівської селищної громади у Фастівському районі Київської області у зв`язку з ліквідацією районів в Київській області. Однак, до зміни адміністративно-територіального устрою селище Глеваха було населеним пунктом Васильківського району Київської області. Згідно із ч. 3-1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Так, відповідно до Указу Президента України № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-ІX, Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 08 травня 2024 № 3684-IX) продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб. Також, Рада суддів України в листі від 22 липня 2020 року № 9рс-466/20 зазначила, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою. Отже, судом першої інстанції не порушено правила підсудності стосовно розгляду даної справи про адміністративне правопорушення. Переглянувши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про те, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з подією ДТП та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З огляду на викладене, надавши оцінку доводам апеляційної скарги та вислухавши пояснення учасників апеляційного розгляду щодо обставин ДТП, апеляційний суд дійшов висновку, що судове рішення постановлено з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 253, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Русанівської Діани Дмитрівни залишити без задоволення. Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб