Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/2123/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/652/25Головуючий по 1 інстанції Номер провадження 22ц/821/1000/25 Справа №712/2123/24 Категорія: 301030500 Пироженко С. А. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2025 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. секретар Любченко Т.М. учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; представник позивача адвокат Степаненко Олександр Михайлович; відповідач ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Черкаської міської ради; особа, яка подала апеляційні скарги ОСОБА_2 ; розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2025 року та на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, встановлення порядку користування квартирою, в с т а н о в и в: 20.02.2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, встановлення порядку користування квартирою. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником іншої частки квартири є ОСОБА_3 . На вказану частку квартири позивач набула право власності згідно договору дарування частки квартири АДРЕСА_2 від 11.01.2024 року. У спірній квартирі АДРЕСА_3 проживає відповідач ОСОБА_3 разом із дружиною. На прохання позивача ОСОБА_1 передати їй комплект ключів з метою вселення та користування вказаною квартирою, відповідач відмовив без будь-яких пояснень. Згідно технічного паспорту квартира АДРЕСА_3 загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м. має наступні приміщення: коридор площею 8,4 кв.м. (1), коридор площею 3,9 кв.м. (2), кімнату площею 11,5 кв.м. (3), туалет площею 1,0 кв.м. (4), ванну площею 2,6 кв.м. (5), кімнату плдощею 17,2 кв.м. (6), кімнату площею 9,7 кв.м. (7), кухню площею 7,4 кв.м. (8), комору площею 1,2 (9), дві лоджії площами відповідно по 2,0 кв.м. Вказує, що, вона як власник має право безперешкодно користуватись вище вказано квартирою для особистого проживання та членів її сім`ї. Просила суд усунути перешкоди ОСОБА_1 та членам її сім`ї, а саме її чоловікові ОСОБА_4 і двом дітям: сину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користуванні квартирою АДРЕСА_3 шляхом вселення їх у вказану квартиру. Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_3 , а саме у користування ОСОБА_1 та членам її сім`ї виділити житлові кімнати № 7 площею 9,7 кв.м. та житлову кімнату №3 площею 11,5 кв.м. з лоджією площею 2,0 кв.м.; у користування відповідача виділити житлову кімнату № 6 площею 17,2 кв.м. з лоджією площею 2,0 кв.м. Коридор площею 8,4 кв.м. №1, коридор площею 3,9 кв.м. № 2, туалет площею 1,0 кв.м. № 4, ванну площею 2,6 кв.м. № 5, кухню площею 7,4 кв.м. № 8, комору площею 1,2 № 9 залишити у загальному користуванні. Ухвалою від 21 лютого 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року провадження по справі зупинено до вступу правонаступників померлого, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідача ОСОБА_3 . Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року провадження по справі поновлено з метою отримання інформації щодо кола спадкоємців померлого відповідача по справі. Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року задоволено клопотання представника позивача та замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 на належного ОСОБА_2 як спадкоємицю померлого відповідача по справі. Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Усунено перешкоди ОСОБА_1 та членам її сім`ї, а саме її чоловікові ОСОБА_4 і двом дітям: сину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користуванні квартирою АДРЕСА_3 шляхом вселення у вказану квартиру ОСОБА_1 та членам її сім`ї, а саме її чоловікові ОСОБА_4 і двом дітям: сину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_3 а саме: у користування ОСОБА_1 та членам її сім`ї: чоловікові ОСОБА_4 і двом дітям: сину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : виділено житлові кімнати № 7 площею 9,7 кв.м. та житлову кімнату №3 площею 11,5 кв.м. з лоджією площею 2,0 кв.м.; у користування ОСОБА_2 виділено житлову кімнату №6 площею 17,2 кв.м. з лоджією площею 2,0 кв.м. Коридор площею 8,4 кв.м. № 1, коридор площею 3,9 кв.м. № 2, туалет площею 1,0 кв.м. № 4, ванну площею 2,6 кв.м. № 5, кухню площею 7,4 кв.м. № 8, комору площею 1,2 № 9 залишено у загальному користуванні. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп. Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 11 000 грн. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, зазначивши, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час. Визначаючи порядок користування квартирою, суд виходив з того, що запропонований позивачем порядок користування квартирою є найбільш адекватним та максимально відповідає розміру часток позивача та відповідача у праві власності на спільне майно. Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 11 000 грн., суд першої інстанції виходив зі складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, зазначивши, що вказана заявником вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи є фактичними, а їх розмір обґрунтованим. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді даної справи суд допустив процесуальні порушення, а саме замість того, щоб закрити провадження у справі, як того вимагає законодавство, суд першої інстанції розглянув позовні вимоги та ухвалив незаконне заочне рішення по суті. Вказує, що при зверненні до суду, адвокат Степаненко О.М. підготував позовну заяву до мертвої особи ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та який був чоловіком ОСОБА_2 . Підстави позовної заяви, правові консультації, участь ОСОБА_6 у судових засіданнях стосуються померлого ОСОБА_3 , який на дату смерті володів частини квартири АДРЕСА_4 , та як володілець частини саме він приймав рішення про те, яким чином розпоряджатися своєю власністю, а не ОСОБА_2 . Зазначає, що спадщину після померлого прийняла 04.02.2025 року та саме з цієї дати перейшли всі права та обов`язки спадкодавця ОСОБА_3 . Суд розглянув позов, в якому підставами звернення до суду були вимоги позивачки, які остання мала до померлого ОСОБА_3 , а не до ОСОБА_2 та зібрані докази відносно померлого, а не відносно скаржника. Вказує, що суд був двічі повідомлений від скаржника про те, що ОСОБА_3 помер до відкриття провадження у справі, однак провадження у справі не закрив, а залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб. Посилається на практику Верховного Суду відповідно до якої відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі. Вважає, що витрати, які просить відшкодувати представник позивача не пов`язані із протиправними діями ОСОБА_2 , а пов`язані із діями померлого. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2025 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року залишено без задоволення. Не погоджуючись з заочним рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року ОСОБА_2 оскаржила його в загальному порядку, подавши апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до позову та додатків до нього не вбачається жодних звернень саме до ОСОБА_2 , тобто позивач здійснювала звернення до мертвої особи і чекала від нього якихось дій. Посилається на норми ст.ст. 186,187 ЦПК України та вказує, що суд не перевірив інформацію відносно відповідача ОСОБА_3 та 21.02.2024 року прийняв помилкову ухвалу про відкриття провадження у справі відносно померлої особи. Вказує, що залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб. Посилається на правові позиції Верховного Суду згідно яких, за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі. 05 травня 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Степаненка О.М. надійшов відзив на апеляційні скарги в якому просить судові рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.01.2025 року та від 30.01.2025 року залишити без змін, апеляційні скарги ОСОБА_2 без задоволення. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 та її представнику на момент подачі позову не було відомо про факт смерті ОСОБА_3 , та тільки після відкриття провадження дізналися про дану обставину. Вважає, що суд прийняв законне рішення щодо заміни ОСОБА_2 на належного відповідача керуючись положеннями ст. 51 ЦПК України. Вказує, що всі аргументи, щодо неврахування практики Верховного Суду та необхідності закриття провадження у справі не заслуговують на увагу, так як заміна відповідача відбулася за іншими положеннями процесуального закону. Оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем, а також те, що вона на даний час продовжує проживати у спірній квартирі і не бажає мирним шляхом врегулювати даний спір, тому саме вона законно визнана відповідачем за даним позовом. Щодо оскарження відповідачем додаткового рішення суду, вважає, що вартість послуг (гонорар) адвоката не повинна відповідати кількості судових засідань, за якими ОСОБА_2 була у статусі відповідача, а має рахуватися за загальною кількістю судових засідань щодо розгляду даної справи. Вказує, що відповідач не зробила жодних дій з моменту звернення до суду стосовно мирного врегулювання спору, саме вона має відшкодовувати всі судові витрати в тому числі й витрати на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 . Вартість витрат на правничу допомогу є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Відповідно до статті 25 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин. У частині першій статі 42 ЦПК України встановлено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України). Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Згідно із частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства». Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц, (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19), від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23 (провадження № 61- 8186св23). Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою. За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі підлягає закриттю з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. У даній справі, яка є предметом апеляційного перегляду, судом встановлено, що ОСОБА_1 20.02.20204 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, встановлення порядку користування квартирою. Провадження у справі відкрито 21.02.2024 року. 28.03.2024 року від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про закриття провадження у даній справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1, а.с. 55-59). Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. За таких обставин, встановивши, що відповідач ОСОБА_3 помер до відкриття провадження у справі, і на момент смерті він не набув статусу учасника справи, суд першої інстанції не закривши провадження у справі та замінивши в якості належного відповідача ОСОБА_2 порушив норми процесуального права, оскільки як зазначалося вище, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення суду з порушенням норм процесуального права, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 377 ЦПК України, рішення підлягає до скасування, а провадження у справі до закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Оскільки рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року підлягає скасуванню, також підлягає до скасування і додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2025 року, яке є його невід`ємною частиною. Посилання представника ОСОБА_1 адвоката Степаненка О.М. про відсутність підстав для закриття провадження у справі, так як заміна померлого ОСОБА_3 на ОСОБА_2 відбулася на підставі ст. 51 ЦПК України, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вказана норма закону не передбачає її застосування у разі смерті особи, яка не набула статусу сторони у справі. 05 травня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Степаненко О.М. подав до суду клопотання про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. Питання розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду врегульовано ст. 142 ЦПК України. Згідно з ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Виходячи з наведеного, при закритті провадження у справі норми ЦПК України не регулюють відшкодування витрат позивачу, а тому з урахуванням того, що провадження у справі підлягає закриттю, підстави щодо відшкодування ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн. відсутні. Керуючись ст. ст. 255, 367, 368, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційні скарги ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року та додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2025 року скасувати. Провадження у справі № 712/2123/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, встановлення порядку користування квартирою закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 04 липня 2025 року. Судді