Постанова 4851 № 480/5831/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2025 р.Справа № 480/5831/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С. представника позивача Мальченко Д.В. представника відповідача Сумцової С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Недригайлівської селищної ради Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 (суддя: М.М. Шаповал, м. Суми, повний текст складено 24.03.2025) по справі № 480/5831/24 за позовом Недригайлівської селищної ради Сумської області до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці , Головного державного інспектора відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській обл. Північно-Східного МУ Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни про визнання протиправним та скасування припису, ВСТАНОВИВ: Недригайлівська селищна рада Сумської області (далі по тексту позивач, Недригайлівська селищна рада) звернулась до Головного державного інспектора відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській обл. Північно-Східного МУ Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни (далі по тексту відповідач-1), Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі по тексту відповідач-2), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/СМ/8467/061/П від 21 травня 2024 року головного державного інспектора відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни. В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що пункти перший та другий оскаржуваного припису не відповідають вимогам щодо чіткості, оскільки не зрозуміло, яким чином позивачем має бути виконана вимога щодо змісту виявленого порушення "не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 за квітень 2024 року в повному обсязі згідно умов трудового договору, порушено частину першу статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"" та яким чином має бути виконана вимога щодо змісту виявленого порушення " ОСОБА_1 , яка є одинокою матір`ю при наявності дитини з інвалідністю, звільнена з ініціативи роботодавця згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України". Позивач зазначає, що вимоги, викладені у пунктах 1 та 2 припису не є чіткими, зрозумілими та вмотивованими в частині визначення способу усунення виявлених порушень, оскільки не містять обґрунтувань, яким чином позивачем має бути усунуто порушення. Позивач наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі суб`єкта господарювання для усунення порушень. Відповідачем конкретних заходів (варіантів поведінки), яких слід було вжити позивачу для усунення порушень, доведено не було. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року по справі № 480/5831/24 в задоволенні адміністративного позову Недригайлівської селищної ради до Гол. держ. інспектора відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Сум. області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасувати припис відмовлено. Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року по справі № 480/5831/24 скасувати повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що підставами для скасування вимог, викладених у пунктах 1 та 2 спірного припису, є те, що вимоги є не є чіткими, зрозумілими та вмотивованими в частині визначення способу усунення виявлених порушень, оскільки не містять обґрунтувань, яким чином позивачем має бути усунуто порушення. Вказує, що пункт № 1 припису (не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 за квітень 2024 року в повному обсязі згідно умов трудового договору) не може бути фактичним порушенням позивача, оскільки Сумським окружним адміністративним судом розглядалась справа № 480/7081/23 за позовом ОСОБА_1 про поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку, при цьому Недригайлівською селищною радою подавалась заява про роз`яснення судового рішення з метою визначення у межах якої суми необхідно виплачувати середній заробіток. Крім того, з 08 червня 2023 року ОСОБА_1 працювала у Недригайлівській селищній раді на посаді начальника відділу земельних відносин селищної ради, таким чином і середній заробіток за час вимушеного прогулу, і виплачена заробітна плата ОСОБА_1 як начальнику відділу земельних відносин Недригайлівської селищної ради співпадали у періоді і виплачувались за рахунок бюджетних коштів, а справа №480/7081/23 перебувала на розгляді в Другому апеляційному адміністративному суді. Також, у позивача були арештовані рахунки Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що не давало змогу здійснити виплати у відповідні терміни. Щодо пункту № 2 припису ( ОСОБА_1 , яка є одинокою матір`ю при наявності дитини з інвалідністю, звільнена з ініціативи роботодавця згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України) вказує, що Держпраці не мало право надавати оцінку даному порушенню, оскільки не є органом, який вирішує трудові спори та не має права фактично вирішувати спір по суті. Також, відносно даного порушення зазначає, що скарга ОСОБА_1 , на підставі якої проводився позаплановий захід контролю, не стосувалася питання незаконного звільнення, а тому інспектор Держпраці вийшов за межі тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення заходу. Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 480/5831/24 - без змін. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судовим розглядом встановлено, що позаплановій захід державного нагляду (контролю) Недригайлівської селищної ради здійснений відповідачем за заявою ОСОБА_1 від 29.04.2024 про порушення вимог законодавства про працю в частині незаконності утримання відрахувань із заробітної плати за квітень 2024 року у розмірі більше 20%, ніж встановлено КЗпП України, а також незаконного звільнення, як матері, яка одна виховує неповнолітню дитину з інвалідністю. Зокрема, як вказала заявниця, їй було виплачено 13.04.2024 аванс за квітень 2024 року у сумі 3600,00 грн., а 29.04.2024 - заробітна плата лише у розмірі 62,90 грн., що фактично не відповідає розміру заробітної плати, встановленої законодавством. Також, просила перевірити законність її звільнення з роботи за скороченням штату, оскільки роботодавцем не враховано її статус матері, яка одна виховує неповнолітню дитину з інвалідністю. Міжрегіональне управління, відповідно до наведених норм Закону № 877, одержало погодження Державної служби України з питань праці на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Недригайлівської селищної ради (лист від 08.05.2024 № ЦА-2315/1/2.4.1-24а "Про погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)"). Наказ "Про проведення заходу державного нагляду (контролю)" № 204/ПНС-ЗК від 11.05.2024 прийнятий Міжрегіональним управлінням на підставі статті 259 КЗпП України, абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону № 877, статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 № 5782 "Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану". У зв`язку з наданням відпуски селищному голові Недригайлівської селищної ради Костянтину Волкову, виконання обов`язків селищного голови по роботі ради покладено на секретаря селищної ради Постоєнко Ірину Віталіївну, якій було надано направлення Міжрегіонального управління на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.05.2024 № ПНС/1/6893-24 , що підтверджується її особистим підписом на направленні. Захід державного нагляду (контролю) Недригайлівської селищної ради був проведений з 20.05.2024 по 21.05.2024 у формі позапланової перевірки, з відома секретаря селищної ради ОСОБА_2 та у присутності головного бухгалтера селищної ради Шпильки О.М., якою були надані документи на перевірку, за наслідками якого складено Акт № ПНС/СМ/8467/061 від 21.05.2024. На підставі зазначеного Акту відповідачем-1 21.05.2024 було складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/СМ/8467/061/П, яким зобов`язано позивача усунути такі порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю: "1. Частина перша статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" - не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 за квітень 2024 року в повному обсязі згідно умов трудового договору.

2. Пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП - ОСОБА_1 , яка є одинокою матір`ю при наявності дитини з інвалідністю, звільнена з ініціативи роботодавця згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України". Не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернулась до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості останнього. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Частиною першою статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96). Пунктом 1 Положення №96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення №96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування; Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон №877-V, в редакції на час спірних відносин). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина перша статті 2 Закону №877-V). Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина третя статті 4 Закону №877-V). Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (абзац 8 частини четвертої статті 4 Закону №877-V). Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8 статті 4 Закону №877-V). Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина 11 статті 4 Закону №877-V). При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина 15 статті 4 Закону №877-V). Частиною першою статті 6 Закону № 877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац 1 частини п`ятої статті 7 Закону №877-V). Права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 10 Закону №877-V. Відповідно до вказаної статті, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб. Обов`язки суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені статтею 11 Закону №877-V. Відповідно до вказаної статті, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу. Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону №877-V). Частиною першою статті 12 Закону №877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє на теперішній час. Відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ (далі по тексту - Закон №2136-ІХ), у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Як вбачається з матеріалів справи, позаплановою перевіркою встановлено два порушення законодавства про працю відносно ОСОБА_1 , а саме: 1) відповідно до особового рахунку по заробітній платі за квітень 2024 року із заробітної плати ОСОБА_1 утримано 5433,60 грн. податку з доходів фізичних осіб та 452,80 грн. військового збору з суми середнього заробітку, виплаченого 15.12.2023 у розмірі 30186,66 грн. за час вимушеного прогулу у межах негайного виконання рішення суду за один місяць. 2) розпорядженням селищного голови № 58-К від 13.05.2024 "Про звільнення ОСОБА_1 " начальника відділу земельних відносин та екології селищної ради ОСОБА_1 звільнено 13 травня 2024 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно пункту першого статті 40 КЗпП України, суд зазначає наступне. На підставі акту Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено припис № ПНС/СМ/8467/061/П від 21 травня 2024 року про усунення виявлених порушень законодавства про працю, яким зобов`язано позивача усунути такі порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю. У приписі в графі «Зміст виявленого порушення» відображено: "1. Частина перша статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" - не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 за квітень 2024 року в повному обсязі згідно умов трудового договору.

2. Пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП - ОСОБА_1 , яка є одинокою матір`ю при наявності дитини з інвалідністю, звільнена з ініціативи роботодавця згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України". Також, в приписі встановлено строк усунення порушень - 21.06.2024. Колегія суддів звертає увагу, що факт невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за квітень 2024 року в повному обсязі згідно умов трудового договору не заперечується позивачем (в порушення частини першої статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", статей 127-128 КЗпП України, здійснено відрахування зайво виплачених у грудні 2023 року коштів із заробітної плати ОСОБА_1 за квітень 2024 року у строк пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми середнього заробітку (виплата 15.12.2023, утримано 15.04.2024), а також з перевищенням максимально встановленого відсотку відрахувань заробітної плати, яка належить до виплати працівникові ОСОБА_1 за квітень 2024 року (сума нарахувань 9549,30 грн, сума утримань 5886,40 грн). Щодо порушення, встановленого відповідачем (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП - ОСОБА_1 , яка є одинокою матір`ю при наявності дитини з інвалідністю, звільнена з ініціативи роботодавця згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України"), колегія суддів вказує, що у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 480/5115/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025, надано оцінку звільненню ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП та задоволені позовні вимоги останньої, що спростовує доводи позивача про дотримання останнім пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП. Разом з тим, колегія суддів вказує, що, як зазначено вище, положеннями статті 7 Закону України №877-V закріплено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Проте, колегія суддів звертає увагу, що зазначивши у приписі про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, з урахуванням встановлених перевіркою обставин, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Колегія суддів зауважує, що припис за своєю суттю є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Однак, можливість усунення виявлених порушень, на переконання суду, прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі суб`єкта господарювання для усунення порушень. Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість. Невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Колегією суддів встановлено, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/СМ/8467/061/П від 21 травня 2024 року Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці носить декларативний характер та не містить чітких вказівок позивачу, яким саме чином йому належало діяти та яких заходів вжити з метою усунення виявлених порушень вимог чинного законодавства. Верховний Суд в постанові від 11 вересня 2023 року у справі № 160/8439/18 звертає увагу, що зважаючи на обов`язковість його виконання, припис не може містити декларативних (загальних) вимог щодо усунення виявлених перевіркою порушень. Натомість, він повинен містити перелік конкретних заходів, які необхідно здійснити суб`єкту господарювання для усунення виявлених порушень. Водночас, зміст оскарженого припису свідчить, що він носить загальний характер без конкретизації того, що приписується (вимагається) зробити особі, якій він вноситься. З припису не є зрозумілим спосіб усунення порушень та яким шляхом їх необхідно усунути позивачу на думку контролюючого органу, а також відповідно до положень якої норми права необхідно діяти при такому усуненні. При цьому, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити для усунення порушень. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства, а тому свідчить про протиправність такого припису. Наведене повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.04.2022 у справі № 1340/3623/18, у якій зазначено: «Припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень. До припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення конкретних порушень, виявлених у ході перевірки. Жодні інші вимоги до припису включатися не можуть. Порушення, які виявлені перевіркою, повинні бути доведені, підтверджуватись документально і належним чином зафіксовані у акті перевірки, фактично існувати станом на момент складання акту, як джерела доказової інформації, а матеріали перевірки повинні підтверджувати, що порушення вимог законодавства вчинені саме тим суб`єктом господарювання, який перевірявся. Заходи в приписі керівнику суб`єкта господарювання повинні бути спрямовані на забезпечення ним належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, сформульовані конкретно з посиланням на відповідну норму права, порушення якої допущено за висновками контролюючого органу, і в стислій формі. Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен узгоджуватись з нормами законодавства, а терміни його виконання мають визначатись у кожному конкретному випадку виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень, надавати достатній строк, упродовж якого можливе його реальне виконання.». Крім того, при розгляді подібного питання щодо правомірності відповідного припису, у постанові від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19 Верховним Судом вказано що, зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Крім того, колегія суддів зазначає, що подальша перевірка органом державного нагляду (контролю) виконання суб`єктом господарювання вимог припису про усунення порушень положень чинного законодавства є неможливою без конкретизації компетентним органом у приписі про їх усунення порядку дій суб`єкта господарювання. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний припис не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивачем виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/СМ/8467/061/П від 21 травня 2024 року головного державного інспектора відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни. Згідно зі ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог Недригайлівської селищної ради. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради Сумської області задовольнити. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі № 480/5831/24 скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративний позов Недригайлівської селищної ради Сумської області задовольнити. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/СМ/8467/061/П від 21 травня 2024 року головного державного інспектора відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко