Постанова 4816 № 582/174/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2023 року м.Суми Справа №582/174/22 Номер провадження 22-ц/816/336/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач Недригайлівська селищна рада Сумської області, третя особа комунальне підприємство «Недригайлівський речовий ринок», розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради Сумської області на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 грудня 2022 року в складі судді Жмурченко В.Д., ухваленого у смт Недригайлів, повний текст якого складено 12 грудня 2022 року, - в с т а н о в и в : 31 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Недригайлівської селищної ради Сумської області про стягнення 375582 грн заборгованості по заробітній платі, 106016,43 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 77079,60 грн тримісячного середнього заробітку, передбаченого контрактом за його дострокове розірвання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні заявнику не виплачено заборгованість по заробітній платі за 2020-2021 роки та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2020 року по 15 квітня 2021 року, тобто від дати першого звільнення по дату поновлення на роботі на підставі рішення суду. Крім того, на підставі п. 5.5 трудового контракту від 16 грудня 2016 року просить стягнути на його користь тримісячний середній заробіток за дострокове розірвання контракту. Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Недригайлівської селищної ради Сумської області на користь ОСОБА_1 375582 грн заборгованості по заробітній платі та 106016,43 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Недригайлівської селищної ради Сумської області на користь держави 992,40 грн судового збору. Стягнуто з Недригайлівської селищної ради Сумської області на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору та 9061,60 грн витрат за проведення судово-економічної експертизи. В апеляційній скарзі Недригайлівська селищна рада Сумської області посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішень суду, порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки контракт 16 грудня 2016 року укладено з селищною радою, а оплата праці та матеріальне забезпечення позивача провадяться за рахунок коштів третьої особи у справі. Вважає, що висновок судового експерта містить як арифметичні помилки, так і помилки щодо правомірності підстав для нарахування заробітної плати. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін. Звертає увагу на те, що трудовий контракт було укладено саме з відповідачем, а не третьою особою. До того ж у рішенні суду від 07 грудня 2022 року питанню належного відповідача вже приділено достатньо уваги. Вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і недоведеними. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 жовтня 2016 року рішенням сесії Недригайлівської селищної ради створено юридичну особу комунальне підприємство «Недригайлівський речовий ринок» та затверджено її Статут (т. 1 а.с. 46-53). Згідно з п. 1.1 Статуту комунальне підприємство «Недригайлівський речовий ринок» засноване на селищній комунальній власності. Власником підприємства є Недригайлівська селищна територіальна громада в особі Недригайлівської селищної ради. Згідно з п. 2.1 Статуту, підприємство створене з метою отримання прибутку та надання послуг населенню в галузі торгівлі. Майно підприємства є власністю Недригайлівської селищної територіальної громади і закріплюється за ним на праві повного господарського відання (п. 4.2 Стауту). Управління підприємством від імені власника - Недригайлівської селищної територіальної громади здійснює виконавчий комітет Недригайлівської селищної ради, директор Підприємства (п. 6.1 Статуту). Пунктом 6.2 Статуту передбачено, що призначення директора на посаду та звільнення здійснюється розпорядженням селищного голови, шляхом укладення з ним контракту, в якому визначається строк найму, права, обов`язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Директора підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених контрактом та чинним законодавством. 13 грудня 2016 року розпорядженням голови Недригайлівської селищної ради № 231-К Кривопатрю Ф.І. було призначено на посаду директора комунального підприємства «Недригайлівський речовий ринок» за контрактом (т. 1 а.с. 41). Наказом № 1-к комунального підприємства Недригайлівської селищної ради «Недригайлівський речовий ринок» від 16 грудня 2016 року призначено ОСОБА_1 на посаду директора цього підприємства з 16 грудня 2016 року з посадовим окладом згідно укладеного контракту (т. 1 а.с. 40). 16 грудня 2016 року між власником підприємства Недригайлівською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як керівником було укладено контракт (т. 1 а.с. 18, 43-45). Відповідно до п. 1.2 контракту на підставі цього контракту виникають трудові відносини між Керівником підприємства та Власником підприємства. Згідно з п. 2.10 контракту власник забезпечує регулярну своєчасну оплату праці Керівника, незалежно від прибутковості новоствореного підприємства, в тому числі у випадку його простою, ліквідації, банкрутства, чи реорганізації. За виконання обов`язків, передбачених цим контрактом Керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності та коштів, що надходять від Власника у вигляді фінансової підтримки (п. 3.1 контракту). Пунктом 3.2 контракту передбачено, що враховуючи, що підприємство є новоствореним, то незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, Власник є гарантом матеріального забезпечення й оплати праці Керівника і в разі недостатнього фінансового балансу на рахунках підприємства для оплати праці за цим контрактом, Власник забезпечує надання підприємству необхідний розмір фінансової підтримки для матеріального забезпечення Керівника аж до моменту виходу підприємства на самоокупність та достатню рентабельність для оплати праці за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності. Згідно з п. 6.1 контракт укладається на п`ять років і діє з 16 грудня 2016 року до 16 грудня 2021 року. У разі відсутності письмового повідомлення (пропозиції) однієї із Сторін про припинення або зміну цього Контракту за 2 місяці до закінчення строку його чинності, Контракт вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Контрактом. 30 грудня 2020 року розпорядженням селищного голови Недригайлівської селищної ради № 199-К контракт від 16 грудня 2016 року було припинено та звільнено ОСОБА_1 з посади директора ринку на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (т. 1 а.с. 28). 30 грудня 2020 року та 15 січня 2021 року ОСОБА_1 звертався до відповідача з претензіями щодо виплати належних сум щодо розпорядження № 199-К від 30 грудня 2020 року (т. 1 а.с. 26) та щодо виплати коштів згідно умов контракту (т. 1 а.с. 27). Не погодившись зі звільненням, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом трудових прав. Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 квітня 2021 року у цивільній справі № 582/41/21 визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Недригайлівської селищної ради Волкова К.В. № 199-К від 30 грудня 2020 року та поновлено ОСОБА_1 на посаді директора комунального підприємства «Недригайлівський речовий ринок» (т. 1 а.с. 23-25). Позовні вимоги у цивільній справі № 582/41/21 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не заявлялись, тому судом не розглядались, проте у вказаному рішенні судом роз`яснено про право позивача звернутись до суду з відповідним позовом. На виконання вказаного рішення суду 14 квітня 2021 року розпорядженням селищного голови № 98-К скасовано розпорядження № 199-К від 30 грудня 2020 року та поновлено ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді директора комунального підприємства, прийнято рішення про нарахування та виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т. 1 а.с. 22). Однак, середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 відповідач не виплатив. З 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 працював на посаді директора комунального підприємства «Недригайлівський речовий ринок». Листом від 10 вересня 2021 року Недригайлівська селищна рада повідомила позивачу про закінчення строку дії контракту від 16 грудня 2016 року з 17 грудня 2021 року, тобто про припинення трудових відносини між сторонами без подальшої пролонгації дії контракту (т. 1 а.с. 66-67). 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з претензією про виплату матеріального забезпечення (т. 1 а.с. 19). Наказом директора комунального підприємства «Недригайлівський речовий ринок» ОСОБА_1 від 10 грудня 2021 року № 2-к розірвано контракт та складено повноваження директора (т. 1 а.с. 17), про що повідомлено Недригайлівську селищну раду (т. 1 а.с. 16). Розпорядженням Недригайлівського селищного голови від 10 грудня 2021 року № 229-К припинено дію контракту від 16 грудня 2016 року та звільнено ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства «Недригайлівський речовий ринок» з 16 грудня 2021 року у зв`язку із закінченням строку дії контракту (п. 2 ст. 36 КЗпП України) (т. 1 а.с. 15, 69). 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою по виплату заробітної плати (т. 1 а.с. 14). Висновками судово-економічної експертизи № СЕ-19/119-22/8625-ЕК від 14 листопада 2022 року підтверджено нарахування позивачу заробітної плати, матеріальної допомоги, компенсацій та інших виплат за період з 01 січня 2019 року по 16 грудня 2021 року на загальну суму 976372,01 грн. Також за вказаний період підтверджено заявлений позивачем розмір заборгованості по заробітній платі у сумі 375582 грн; розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2020 року по 15 квітня 2021 року підтверджено на суму 106016,43 грн; розмір заробітку за дострокове припинення контракту підтверджено на суму 77079,60 грн (т. 1 а.с. 212-226). Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що трудові відносини виникли саме між позивачем, як директором комунального підприємства, та Недригайлівською селищною радою власником цього підприємства, яка і має нести тягар відповідальності за порушення вимог трудового законодавства. Проте, колегія суддів апеляційного суду з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав. Статтею 48 ЦПК України передбачено, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. За змістом ст. 51 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. Водночас він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 мотивував пред`явлення позову саме до Недригайлівської селищної ради, яка уклала з ним контракт та є власником комунального підприємства, тобто має відповідати за порушення вимог трудового законодавства. Водночас, ураховуючи зміст Статуту комунального підприємства «Недригайлівський речовий ринок», зокрема п. 3.7, відповідно до якого підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями селищної ради, а остання не несе відповідальності за зобов`язанням підприємства, що комунальне підприємство створене з метою отримання прибутку, є юридичною особою, а також ураховуючи факт оплати праці та матеріального забезпечення позивача за рахунок коштів комунального підприємства, апеляційний суд дійшов висновку що за порушення трудових прав заявника в частині, яка стосується стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та тримісячного середнього заробітку, передбаченого контрактом за його дострокове розірвання має відповідати саме комунальне підприємство. Представник третьої особи в суді апеляційної інстанції підтвердив, що посада позивача була саме в штаті підприємства, позивач отримував заробітну плату на підприємстві і саме воно повинно провести повний розрахунок з позивачем згідно розпорядження селищного голови. Таким чином, Недригайлівська селищна рада не може бути відповідачем у справі. З клопотанням про заміну цього відповідача на належного, як це передбачено ч. 2 ст. 51 ЦПК України, позивач до суду не звертався. Водночас, суд як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню (ч. 3 ст. 51, п. 4 ч. 2 ст. 197, п. 2 ч. 2 ст. 198 ЦПК України). Однак, в порушення вимог процесуального закону ні позивача, ні суд першої інстанції не визначили належного відповідача у даній справі. Місцевий суд не звернув увагу, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, не роз`яснив позивачу право на заміну первісного відповідача належним відповідачем чи залучення останнього як співвідповідача та наслідки не вчинення цих процесуальних дій. Відтак, належним відповідачем у даній справі мало бути комунальне підприємство «Недригайлівський речовий ринок», а оскільки на стадії апеляційного перегляду судового рішення суд позбавлений процесуальної можливості замінити відповідача чи залучити його співвідповідачем, тому рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявлених до неналежного відповідача вимог. На підставі ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні. Оскільки у задоволенні позовних вимог апеляційний суд відмовляє, позивач звільнений від сплати судового збору, тому понесені Недригайлівською селищною радою судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8380,17 грн підлягають компенсації за рахунок держави. Керуючись ст.ст. 367-369, 374, 376, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради Сумської області задовольнити. Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 грудня 2022 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Недригайлівської селищної ради Сумської області про стягнення 375582 грн заборгованості по заробітній платі, 106016,43 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 77079,60 грн тримісячного середнього заробітку, передбаченого контрактом за його дострокове розірвання, відмовити. Компенсувати Недригайлівській селищній раді Сумської області 8380 грн 17 коп. судового збору за подання апеляційної скарги за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: О. Ю. Кононенко О. І. Собина