Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/7986/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/7986/24 Суддя першої інстанції: Алла РУДЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Файдюка В.В. суддів: Епель О.В. Карпушової О.В. При секретарі: Масловській К.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ПФ в Черкаській області) про: - визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, починаючи з 20.06.2024; - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 20.06.2024. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 закрито провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв`язку з наявністю такого, що набрало законної сили, рішення суду у справі №580/2970/23 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не враховано, що підставою для відмови у задоволенні позову у справі №580/2970/23 стало те, що ОСОБА_1 чи її представник не зверталися в установлені законодавством порядок і спосіб до ГУ ПФ в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії, а тому відповідне право позивача суд визнав не порушеним. У свою чергу, у справі №580/7986/24 мають місце інші фактичні обставини, адже ОСОБА_1 особисто звернулася до ГУ ПФ в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії та отримала викладену у листі від 28.06.2024 відмову. Крім того, позивач наголошує, що спірний період перерахунку пенсії у справі №580/2970/23 та у справі №580/7986/24 відрізняється та визначений з 01.03.2022 та з 20.06.2024 відповідно. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Указана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У свою чергу, підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16 та від 30.05.2025 у справі № 320/16859/23. Крім того, Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше. Матеріали справи свідчать, що предметом спору у справі № 580/2970/23 було визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, починаючи з 01.03.2022, а також зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.03.2022. При цьому, відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, Черкаський окружний адміністративний суд у рішенні від 02.06.2023, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023, встановив, що оскільки позивач чи уповноважений представник в порядку, встановленому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до органу Пенсійного фонду України саме із заявою про проведення перерахунку пенсії не звертався, то право позивача на перерахунок пенсії на час подачі адміністративного позову не порушене, а відповідно позовні вимоги щодо порушеного права на пенсійне забезпечення є передчасними та задоволенню не підлягають. Колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у справі №580/7986/24, ухвала в якій є предметом апеляційного перегляду, є аналогічні матеріально-правові вимоги позивача до відповідача за виключенням дати, з якої ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок пенсії (з 20.06.2024, а не з 01.03.2022). Водночас, всупереч висновків суду, підстави позову у згаданих справах є відмінними, позаяк на відміну від справи №580/2970/23 матеріали справи №580/7986/24 свідчать, що ОСОБА_1 звернулася 20.06.2024 до ГУ ПФ в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії, за наслідками розгляду якої відповідач листом від 28.06.2024 №2300-0204-8/48079 повідомив про прийняття рішення про відмову у здійсненні такого перерахунку. Крім іншого, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що у межах справи №580/2970/23 судами не вирішувалося питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії, за визнанням якого він звернувся до суду, адже у задоволенні позову було відмовлено з підстав, що права ОСОБА_1 не були порушені через те, що із заявою про проведення такого перерахунку остання до ГУ ПФ в Черкаській області не зверталася. З урахуванням наведених обставин у сукупності, а також зважаючи на те, що за своїм змістом підстави заявленого позову у справі №580/7986/24 та є відмінними від тих, що були предметом розгляду у справі №580/2970/23 та у межах якої не вирішувалося питання про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, за яким він звернувся до відповідача, судова колегія приходить до висновку про помилковість постановленої Черкаським окружним адміністративним судом ухвали від 11.02.2025. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про закриття провадження у справі було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 238, 242-244, 250, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Повне рішення виготовлено 01 липня 2025 року. Суддя-доповідач: В.В. Файдюк Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова