Постанова 4803 № 199/5913/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5506/25 Справа № 199/5913/24 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Никифоряка Л.П., суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В., Учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Моторним (транспортним) страховим бюро України на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025року, головуючий у суді першої інстанції Подорець О.Б., В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У липні 2024року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом проти Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) про стягнення суми недоплаченої регламентної виплати в розмірі 25 688,71грн та судових витрат. Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що 08 травня 2023року у місті Дніпрі на вулиці Донецьке шосе, в районі електроопори № 354 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участі транспортного засобу марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням та транспортного засобу марки «Nissan NP300», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2023року у справі № 199/4109/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП застрахована не була. Зазначав, що 09 травня 2023року він звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. № 5605/23 від 31 травня 2023року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 330 471,80грн, вартість матеріального збитку 196 228,61грн, ринкова вартість транспортного засобу в аварійному стані після ДТП 32 823,58грн. 05 липня 2023року МТСБУ виплатило регламентну виплату на його особистий рахунок в розмірі 134 311,29грн. 22 серпня 2023року він звернувся зі скаргою до Національного банку України щодо недоплати регламентної виплати, проте листом від 13 вересня 2023року його було повідомлено про те, що НБУ не уповноважений перевіряти діяльність МТСБУ. 22 серпня 2023року він направив на електронну адресу МТСБУ запит-вимогу щодо доплати регламентної виплати на підставі висновку експерта № 5605/23 від 31 травня 2023року, складеного на його замовлення, та просив надати документи, на підставі яких було розраховано розмір заподіяної шкоди. Листом від 25 серпня 2023року МТСБУ повідомило про те, що виплатило регламентну виплату в розмірі 134 311,29грн та направило копії документів, на підставі яких було здійснено розрахунок матеріальної шкоди. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025року позов задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 регламентну виплату в розмірі 25 688,71грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат, що складаються із судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення судових витрат відмовлено. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована, тому позивач має право на страхове відшкодування саме з МТСБУ, за рахунок коштів з централізованих резервних фондів, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому, суд врахував, що звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 68-R/12/30 від 13 червня 2023року, яким керувалось МТСБУ при виплаті страхового відшкодування, складений з порушенням вимог пунктів 1.3, 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки оцінювач, який складав даний звіт про оцінку збитків, особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 31 березня 2025року МТСБУ подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025року. В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення та відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводились до того, що МТСБУ було здійснено регламентну виплату на користь позивача на підставі звіту № 68-R/12/30 від 13 червня 2023року, складеного на замовлення МТСБУ оцінювачем ФОП ОСОБА_3 , та який є належним доказом в підтвердження розміру завданих позивачу збитків. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2025року витребувано з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу; та 11 квітня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2025року апеляційну скаргу МТСБУ залишено без руху. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою МТСБУ на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2025року справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи. Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами 08 травня 2023року о 10:15 год у місті Дніпрі на вулиці Донецьке шосе в районі будинку № 357 сталася ДТП за участі транспортного засобу марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Nissan NP300», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2023року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за фактом спричинення даної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу /а.с.14-15 т.1/. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована не була. Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. № 5605/23 від 31 травня 2023року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 330 471,80грн, вартість матеріального збитку 196 228,61грн, ринкова вартість транспортного засобу в аварійному стані після ДТП 32 823,58грн /а.с.20-29 т.1/. Відповідно до копії акту № 39 від 02 серпня 2023року прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг), складеного ФОП ОСОБА_4 , зазначено перелік ремонтних робіт транспортного засобу, за яким вартість ремонту складає 164 360,00грн /а.с.72 т.1/. 05 липня 2023року МТСБУ виплатило регламентну виплату на особистий рахунок позивача в розмірі 134 311,29грн. 22 серпня 2023року представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу МТСБУ запит-вимогу щодо доплати регламентної виплати на підставі висновку експерта № 5605/23 від 31 травня 2023року, складеного на замовлення позивача, та просив надати документи, на підставі яких було розраховано розмір заподіяної шкоди /а.с.79 т.1/. 25 серпня 2023року МТСБУ повідомило позивача про те, що виплатило регламентну виплату в розмірі 134 311,29грн відповідно до звіту оцінювача ОСОБА_5 № 080523 /а.с.80 т.1/. Згідно звіту оцінювача ОСОБА_5 № 080523 від 08 травня 2023року вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП, становить 206 881,29грн /а.с.81-88 т.1/. Згідно звіту оцінювача ФОП ОСОБА_3 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 68-R/12/30 від 13 червня 2023року, ринкова вартість пошкодженого майна внаслідок ДТП складає 74 470,00грн /а.с.101-105 т.1/. Згідно висновку судового експерта Телятнікова С.М. № 3180-24 від 16 грудня 2024року розмір матеріального збитку, завданого автомобілю марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП становить 209 914,74грн. Ринкова вартість транспортного засобу у пошкодженому стані після настання ДТП складає 46 899,71грн /а.с.4-14 т.2/.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази. При частковому задоволенні позову суд першої інстанції вирішального значення надав тій обставині, що висновок експерта № 3180-24 від 16 грудня 2024року за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи є належним доказом на підтвердження розміру матеріального збитку, відповідач цей висновок не спростував, а тому сума недоплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати) підлягає стягненню з МТСБУ на користь позивача. Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права. Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Наявність обставин щодо вини відповідача в даній дорожньо-транспортній пригоді позивач обґрунтовано пов`язував із преюдиційністю фактів викладених в постанові Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2023року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за фактом спричинення даної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Частиною другою статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до абзацу 2 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтею 29 Закону № 1961-IV передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно з підпунктом а пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Відповідно до пунктів 34.2-34.4 статті 34 Закону № 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти. Пунктами 36.1-36.2 статті 36 Закону № 1961-IV визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023року у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23) зазначила: «... за змістом статі 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Таким чином, ремонт автомобіля марки «Renault Kadjar», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним. Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП...». Встановивши, що транспортний засіб марки «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є фізично знищеним, тобто його ремонт є економічно необґрунтованим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що власнику такого транспортного засобу відшкодовується різниця між спричиненими матеріальними збитками, страховою виплатою та ринковою вартістю транспортного засобу після ДТП. Доводи апеляційної скарги МТСБУ щодо виконання ним в повному обсязі зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) в порядку та на умовах регламентованих Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є безпідставними, спростовуються сукупністю досліджених при розгляді справи доказів, висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із висновком суду щодо їх оцінки. Наданий відповідачем звіт № 68-R/12/30 від 13 червня 2023року, складений оцінювачем ФОП ОСОБА_3 , виконаний з порушенням норм Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003року № 142/5/2092 (далі Методика). Звіт про оцінку транспортного засобу це лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, а тому суд першої інстанції на законних підставах не взяв його до уваги. Відповідно до пункту 2.2 Методики утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складників. При цьому пунктом 7.18 Методики визначено, що вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишились. Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ визначені у Методиці, яка застосовується, серед іншого, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ. Згідно пункту 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Відповідно до пункту 1.3 вказаної Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин. Тому, з урахуванням вимог пункту 1.3 даної Методики слід дійти висновку, що будь-який розрахунок матеріального збитку без урахуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів буде суперечити наведеному в пункті 2.4 поняттю вартості матеріального збитку. Однією з головних вимог, передбачених Методикою, є особистий огляд колісних транспортних засобів оцінювачем (експертом), про що зазначено в пункті 5.1 Методики. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Відповідно до пункту 5.5 Методики, під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Згідно з пунктами 8.1, 8.5 вказаної Методики, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (пункт 4.3 Методики). Відповідно до пункту 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Тобто, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливо лише експертом (а не оцінювачем, як зроблено відповідачем), який складає висновок, і тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), крім цього зазначено, що з метою дотримання пункту 5.5 Методики оцінювач зобов`язаний установити характер і обсяги пошкоджень на момент особистого огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 27 березня 2019року у справі № 752/16797/14-ц сформувала правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна, при складенні якого особисто не оглядався пошкоджений транспортний засіб. Також, у постановах Верховного суду від 20 березня 2019року у справі № 607/14918/15-ц, від 16 травня 2019року у справі № 202/7844/16-ц та від 04 вересня 2019року у справі № 703/4445/15-ц сформована правова позиція по подібним справам, яка повністю узгоджується із позицією сторони позивача, щодо неможливості брати до уваги звіт експерта автотоварознаця, який особисто не оглядав транспортний засіб. Тож за наведених умов, звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 68-R/12/30 від 13 червня 2023року, яким керувалось МТСБУ при виплаті страхового відшкодування, складений з порушенням вимог пунктів 1.3, 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки оцінювач ФОП ОСОБА_3 , який складав даний звіт про оцінку збитку, особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, висновок експерта № 3180-24 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 16 грудня 2024року є належним доказом на підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих позивачу. Відповідач у передбаченому законом порядку не спростував висновку експерта № 3180-24 від 16 грудня 2024року за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи. Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з МТСБУ на його користь недоплаченої суми відшкодування (регламентної виплати) в розмірі 25 688,71грн. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги висновок судового експерта № 3180-24 від 16 грудня 2024року за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги як безпідставні. Апеляційний суд звертає увагу, що якщо відповідач не згоден із висновком транспортно-товарознавчої експертизи № 3180-24 від 16 грудня 2024року, то він мав право на заявлення клопотання про призначення судом додаткової експертизи для встановлення розміру спричиненої матеріальної шкоди. Проте, в апеляційній скарзі відповідач не ставив питання про призначення відповідної судової експертизи. Суд апеляційної інстанції враховує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України сприяти всебічному і повному з`ясуванню обставин справи шляхом роз`яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов`язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у визначених процесуальним законодавством випадках. Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Пунктами 2, 3 частиною першою статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Отже, аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, у значній мірі зводяться до необхідності переоцінки доказів. Відповідно до статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб відповідач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02 липня 2025року. Судді: