Постанова Київський апеляційний суд № 759/26700/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/26700/24 Головуючий у І інстанції Журибеда О.М. Провадження №22-ц/824/895/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 08 квітня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Борисової О.В., Голуб С.А., за участі секретаря Кононової Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» - Кудрявського Сергія Миколайовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, - ВСТАНОВИВ: У грудні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 160000, 00 грн. В обґрунтування позову зазначила, що 16.02.2024 приблизно о 23 год. 27 хв. на перехресті вул. Г. Майдану-Щербанюка у м. Чернівці, неподалік буд. №45Б, відбулось зіткнення автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «С300», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки «Toyota RAV4» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Mercedes-Benz» моделі «С300», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні ушкодження, які унеможливлюють подальшу експлуатацію транспортного засобу. За результатом виїзду на місце дорожньо-транспортної пригоди слідчим СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області було складено протокол огляду місця події, схему до протоколу огляду місця події. Відомості за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди слідчим СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області 17.02.2024 були внесені в ЄРДР за №12024262020000808, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. 11.06.2024 постановою слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області кримінальне провадження було закрите у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, так як жоден з потерпілих не отримав тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості/тяжких тілесних ушкоджень. Матеріали відносно ОСОБА_2 як особи - винуватця ДТП, після закриття кримінального провадження, були виділені слідчим для складення адміністративних матеріалів за ст.124 КУпАП. За результатом розгляду виділених матеріалів кримінального провадження, уповноваженою особою Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, який 15.07.2024 було направлено на розгляд до Шевченківського районного суду м. Чернівці. Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.09.2024 у справі №3/727/2354/24, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було закрито. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на момент події цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Toyota» моделі «RAV4» реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_2 була застрахована АТ «Страхова група «ТАС» (приватне), страховий поліс № 218501806. У зв`язку з тим, що винними діями ОСОБА_2 . ОСОБА_1 як власниці автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С300», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заподіяно матеріальну шкоду, з метою визначення розміру шкоди (реальних збитків) 26.08.2024, страховим комісаром було проведено огляд автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С300», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В ході огляду було встановлено не відновлювальні пошкодження транспортного засобу у вигляді: розбите вітрове скло, деформація капоту, викривлення петлів капоту, розбиті передні фари, розбитий передній бампер, розбита решітка радіатору, розбита панель радіотора, деформації радіатора кондиціонера, деформації основного радіатора, деформації лівого крила, деформації правого крила, деформації передніх дверей, розбиті пороги кузова, розбите бокове праве дзеркало, розбите бокове ліве дзеркало, використані подушки безпеки, блокування ременів безпеки, розрив передніх коліс, розбиті передні підкрилки, деформація лівого амортизатора, деформація лівого важелю, деформація лівих стійок стабілізатору, деформація півосі, деформація переднього номерного знаку, розбита накладка двигуна, розбитий бачок омивача, розбита рульова рейка, деформація лівої рульової тяги, деформація правої рульової тяги, розбитий піддон, зірвана подушка двигуна, деформація кронштейну передніх фар та інші ушкодження згідно акту. З огляду на кількість та локалізацію пошкоджень автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С300», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням придбання запчастин, складатиме понад 160 000,00 грн. Вказане стало підставою для звернення до суду. РішеннямСвятошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Привтаного акціонерного товариства «Страхова гурпа «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 156 800 грн 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонернетовариство «Страхова Група «ТАС» в особі представника Кудрявського С.М., звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В доводах апеляційної скарги зазначає, що позивач не має права на отримання страхового відшкодування відповідно до статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки при даній дорожньо-транспортній пригоді не виникла цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , а в силу ст. 1188 ЦК України шкода відшкодовується винною особою, а в разі наявності вини лише потерпілого, шкода йому не відшкодовується. Крім того, звертає увагу суду на те, що згідно законодавства страховик у межах страхової суми має відшкодувати шкоду, яка визначається на підставі звіту про оцінку як вартість відновлювального ремонту з урахування зносу з вирахуванням франшизи та ПДВ, а в разі фізичного знищення транспортного засобу, відшкодовується різниця між вартістю ТЗ до ДТП та після ДТП з вирахуванням франшизи, а отже стягнення з АТ «СГ «ТАС» страхового відшкодування в розмірі 156 800,00 грн є безпідставним та необґрунтованим. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надійшло. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України). У судове засідання сторони та їх представники не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у відповідності до вимог процесуального законодавства. Так, Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» про дату, час та місце розгляду справи повідомлено шляхом направлення судового повідомлення до електронного кабінету учасника справи в системі «Електронний суд». Позивачка ОСОБА_1 у відповідності до положень ст. 128 ЦПК України, повідомлялась про судові засідання, за відсутності даних про наявність електронного кабінету учасника справи в системі «Електронний суд», шляхом направлення рекомендованих повідомлень за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ); які повернулись до апеляційного суду без вручення адресату із відміткою про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності учасників справи (їх представників) та скласти повне судове рішення у визначений законом строк. Вступна та резолютивна частини судового рішення не виготовлялись та не проголошувались судом 08.04.2026. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також заперечень відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено наступні фактичні обставини у даній справі. 16.02.2024 року о 23 год. 27 хв на перехресті вул. Г. Майдану -Щербанюка неподалік буд. 45Б м. Чернівці ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Toyota» моделі «RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , на нерегульованому перехресті, виконуючи поворот ліворуч не дав дорогу транспортному засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «С300», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, чим порушив п.п.18.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, потерпілих немає. Автомобіль «Mercedes-Benz» моделі «С300», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував під керуванням ОСОБА_4 належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Постановою начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області каптана поліції Матіос І.В. від 11.06.2024 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262020000808 від 17.02.2024 року, у зв`язку з відсутністю в діянні учасників дорожньо-транспортної пригоди складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Згідно вказаної постанови від 11.06.2024 року встановлено наступне: «10.05.2024 року було проведено комплексну фототехнічну та судово авто-технічну експертизу проведення якої було доручено експертам Чернівецького НДЕКЦ, згідно висновку №СЕ-19/126-24/4087-ІТ від 10.05.2024 року, водію автомобілю марки «Mercedes-Benz» моделі «С300», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 необхідно було керуватись вимогами пункту 12.3 ПР та 12.4 ПДР. В даній дорожньо-транспортній обстановці в діях водія автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «С300», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , не вбачається невідповідності вимог п. 12.3 ПДР, які з технічної точки зору, могли би перебувати в причинному зв`язку із настанням даної пригоди, однак його діях вбачається невідповідності вимоги п. 12.4 ПДР, що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Водію автомобіля марки «Toyota» моделі «RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , необхідно було керуватись вимогами пункту 16.6 ПДР, 10.1 ПДР та 10.5 ПДР. В даній дорожньо-транспортній обстановці в діях водія автомобіля марки «Toyota» моделі «RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам пункту 10.5 ПДР, однак така невідповідність не перебуватиме у причинному зв`язку із настанням даної ДТП, однак в його діях вбачається невідповідність вимог п.п. 16.6, 10.1 ПДР, що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином встановлено, що дана ДТП сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 , вимог п.п. 16.6 та 10.1 ПДР України та порушення водієм ОСОБА_4 , п. 12.4 ПДР, в результаті проявленої неуважності та неправильного застосування приймів керування транспортним засобом». Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2024 року у справі №727/7761/24 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Як вбачається з вказаної постанови, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Суд вказав, що доказуванню підлягає порушення ним вимог п. 2.3 (б) та п. 18.1 ПДР України та причино-наслідковий зв`язок між вказаним порушенням і ДТП, яка мала місце 16.02.2024 року приблизно о 23.27 год. на перехресті вул. Г. Майдану -Щербанюка неподалік буд. 45Б м. Чернівці за участю транспортних засобів марки «Toyota» моделі «RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 та «Mercedes-Benz» моделі «С300», д.н.з. НОМЕР_1 . Так, матеріали справи містять висновок експерта №КСЕ-19/126-24/4087 від 10.05.2024 р., в п.5 зазначено, що в даній дорожній ситуації, водію автомобіля TOYOYA RAV-4 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 необхідно було керуватись вимогами пунктів 16.6, 10.1 та 10.5 ПДР України.

6. В даній дорожній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля TOYOTA RAV-4 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам пункту 10.5 ПДР, однак така невідповідність не перебуває у причинному зв?язку із настанням даної ДТП, однак в його діях вбачається невідповідність вимогам пунктів 16.6 та 10.1 ПДР, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, із-за причин вказаних у дослідницькій частині. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля TOYOYA RAV-4 (номерний знак НОМЕР_2 ), на час ДТП була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС», згідно полісу ЕР №218501806, страхова сума за шкоду, заподіяну майну складає 160000,00 грн, франшиза - 3200,00 грн. 26.08.2024, страховим комісаром було проведено огляд автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С300», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В ході огляду було встановлено не відновлювальні пошкодження транспортного засобу у вигляді: розбите вітрове скло, деформація капоту, викривлення петлів капоту, розбиті передні фари, розбитий передній бампер, розбита решітка радіатору, розбита панель радіотору, деформації радіатору кондиціонера, деформації основного радіатору, деформації лівого крила, деформації правого крила, деформації передніх дверей, розбиті пороги кузова, розбите бокове праве дзеркало, розбите бокове ліве дзеркало, використані подушки безпеки, блокування ременів безпеки, розрив передніх коліс, розбиті передні підкрилки, деформація лівого амортизатора, деформація лівого важелю, деформація лівих стійок стабілізатору, деформація півосі, деформація переднього номерного знаку, розбита накладка двигуна, розбитий бачок омивача, розбита рульова рейка, деформація лівої рульової тяги, деформація правої рульової тяги, розбитий піддон, зірвана подушка двигуна, деформація кронштейну передніх фар та інші ушкодження згідно акту. У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Протокол про адміністративне правопорушення щодо учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 не складався. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження вини ОСОБА_2 у ДТП, вказавши на те, що відсутність постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 КУпАП не може бути підставою для відмови у відшкодуванні завданої шкоди потерпілій особі, оскільки цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку/злочину. З огляду на вказане, керуючись положеннями ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважав, що страховик винної особи за умовами полісу маєвідшкодувативитрати потерпілого, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах страхового відшкодування, за вирахуванням розміру франшизи. Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, оскільки вони зроблені судом за неповного з`ясування обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з ч. 1 статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до п.3 ч.1 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. До шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року у справі №125/1216/20 зазначила, що за змістом статі 30 Закону №1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Таким чином, ремонт автомобіля, вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Зазначені висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі №752/13375/19. Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У даній справі встановлено та підтверджується матеріалами справи (протоколом огляду транспортного засобу, а.с. 16), що внаслідок ДТП 12 лютого 2024 року, яке сталось у м. Чернівці, належний позивачці ОСОБА_1 автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «С300», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Поряд із цим позивачем, в порушення статей 12, 81 ЦПК України, не було надано суду жодного доказу, підтверджуючого оцінку вартості завданого матеріального збитку. Заявляючи про те, що автомобіль отримав механічні ушкодження, які унеможливлюють подальшу експлуатацію транспортного засобу, позивачка не надала суду належних та допустимих доказів (висновку про оцінку, висновку автотоварознавчої експертизи), на підтвердження вартості відновлювального ремонту або ж різниціміж вартістю транспортного засобу до та після ДТП, в разі його фізичного знищення. Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням. У даній справі суд першої інстанції, покладаючи на відповідача, страхову компанію, відповідальність за відшкодування шкоди, не встановив фактичного розміру завданої шкоди. Відсутність в матеріалах справи доказів, підтверджуючих оцінку розміру завданої матеріальної шкоди унеможливлює визначення розміру відповідальності страхової компанії. Крім того, встановивши на підставі матеріалів справи, наявність вини в діях ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, суд першої інстанції не взяв до уваги, що за змістом постанови начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області каптана поліції Матіоса І.В. від 11.06.2024 року, якою було закрито кримінальне провадження, за результатами проведеної в рамках кримінального провадження комплексної фототехнічної та судово авто-технічної експертизи, згідно висновку №СЕ-19/126-24/4087-ІТ від 10.05.2024 року, встановлено невідповідність дій водія автомобілю марки «Mercedes-Benz» моделі «С300», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимогам п. 12.4 ПДР, що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. З огляду на вказане, в рамках кримінального провадження було встановлено обопільну вину обох учасників дорожньо-транспортної пригоди в її скоєнні. Відповідно до частини першої статті 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Відповідно, розмір компенсації шкоди встановлюється законом або домовленістю сторін, а в разі наявності спору між сторонами - судом. У даній справі, суд першої інстанції не встановив ступінь вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди, помилково поклавши усю відповідальність за відшкодування шкоди на страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність лише водія ОСОБА_2 . Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Згідно ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, з позивача на користь відповідача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2400,00 гривень Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» - Кудрявського Сергія Миколайовича задовольнити. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 11.04.2008 року Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецький області, адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (адреса: м. Київ, пр-т. Берестейський 65, код ЄДРПОУ 30115243)витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Таргоній Д.О. Судді: Борисова О.В. Голуб С.А.