LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/5653/23

від 02.07.2025 · Адміністративна
Резолютивна:Визнати неповажними підстави пропуску строку заступником керівника Одеської обласної прокуратури на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/2…

УХВАЛА 02 липня 2025 року м. Київ справа №420/5653/23 адміністративне провадження №К/990/25267/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/23 за позовом керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Акціонерного товариства «Холодмаш», за участю третіх осіб - Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної військової адміністрації, Фонду державного майна України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вжити заходи, необхідні для приведення захисних споруд (сховищ), УСТАНОВИВ: Керівник Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеська обласна військова адміністрація звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому просили: - визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Холодмаш» щодо невчинення дій, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту; - зобов`язати Акціонерне товариство «Холодмаш» вжити заходи, необхідні для приведення захисних споруд (сховищ) № 56444 та № 56445, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Михайлівська, 44 у стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Холодмаш» щодо невчинення дій, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту; - зобов`язано Акціонерне товариство «Холодмаш» вжити заходів, необхідних для приведення захисних споруд (сховищ) №56444 та №56445, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Михайлівська, 44 у стан придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення); - у решті позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 420/5653/23 скасовано. Позовну заяву керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Акціонерного товариства «Холодмаш», за участю третіх осіб - Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної військової адміністрації, Фонду державного майна України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вжити заходи, необхідні для приведення захисних споруд (сховищ) - залишено без розгляду. Ухвалами Верховного Суду від 07 травня 2025 року, 04 червня 2025 року касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/23 повернуто особі, яка її подала. 17 червня 2025 року до Суду надійшла повторна касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/23. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та указує на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, викладених у постановах від 23 січня 2025 року у справі №520/161497/23, від 03 березня 2025 року у справі №520/13187/23, від 30 січня 2025 року у справі №420/22304/23, від 30 січня 2025 року у справі №400/10777/23, від 13 лютого 2025 року у справі №620/111/24 (щодо застосування частини першої статті 19 Кодексу цивільного захисту України) та застосованих судом апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні. Суд зазначає, що у разі оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник в касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які слугували б підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Необхідно зауважити, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо. Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак скаржником не зазначено належного правового обґрунтування необхідності відступлення від правових висновків, викладених у постановах Верховного від 23 січня 2025 року у справі №520/161497/23, від 03 березня 2025 року у справі №520/13187/23, від 30 січня 2025 року у справі №420/22304/23, від 30 січня 2025 року у справі №400/10777/23, від 13 лютого 2025 року у справі №620/111/24 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Отже, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Отже, у разі незазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), така касаційна скарга має бути залишена без руху. Крім того, статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З оскаржуваної постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду встановлено, що її було прийнято у відкритому судовому засіданні 25 березня 2025 року та її повний текст складено 26 березня 2025 року. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 25 квітня 2025 року. Касаційну скаргу направлено скаржником до суду через підсистему «Електронний суд» 11 червня 2025 року (зареєстровано судом 17 червня 2025 року), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України. Проте вказана касаційна скарга та повторно подана були повернуті Верховним Судом скаржнику. Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження. Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого. На підставі даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Судом установлено, що вперше касаційну скаргу направлено до суду через підсистему «Електронний суд» 18 квітня 2025 року, тобто в межах строку визначеного статтею 329 КАС України. Водночас ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2025 року зазначену касаційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Указана ухвала суду була отримана скаржником в особистому кабінеті у підсистемі «Електронний суд» 08 травня 2025 року в 01:05. 19 травня 2025 року скаржник повторно звернувся до Суду з касаційною скаргою на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/23. Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2025 року зазначену касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Зазначена ухвала суду про повернення касаційної скарги була отримана скаржником в особистому кабінеті у підсистемі «Електронний суд» 04 червня 2025 року о 16:59. Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. При цьому, Суд зауважує, що відповідно до приписів частини третьої статті 328 КАС України, підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги. Суд зауважує, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов`язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення). Вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків, тривалість строку пропущеного строку та обставини пропуску строку звернення до суду. Водночас, як встановлено Судом скаржник, вже два рази звертався з касаційною скаргою у цій справі, проте через відсутність належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження Верховним Судом було повернуто відповідні касаційні скарги. Отож, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про його поновлення з наведених підстав не можна вважати обґрунтованим, оскільки неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску такого строку, адже є такою, що залежить виключно від волі особи, яка подає касаційну скаргу, а тому не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. За таких обставин зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. З урахуванням наведеного Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин. Керуючись статтями 44, 248, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку заступником керівника Одеської обласної прокуратури на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/23. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/23 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»