Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/3232/25

23.06.25 33/812/242/25 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2025 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куценко О.В., за участю секретаря Пшеняк М.В. захисника Матвєєва С.І. (в режимі відео-конференції з використанням власних технічних засобів в системі «EasyCon» ) розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Матвєєва С.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка, Миколаївської області, громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якою, його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. В С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення ОДМ-150 від 22.04.2025, капітан ОСОБА_1 , будучи командиром роти охорони військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, в порушення ст.ст. 11, 16, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 4, 5, 7, 14 розділу І "Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України" №359, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 №359, п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №362 від 31.12.2024 "Про організацію служби військ і бойового навчання військової частини НОМЕР_1 у 2025 році", в період з 15.03.2025 року по 30.03.2025 року не забезпечив належного зберігання, видачі, обліку та перевірки зброї та боєприпасів у ввіреному йому підрозділі, що дислокується на території військового містечка № НОМЕР_3 , внаслідок чого особиста зброя військовослужбовців офіцерського та сержантського складу, що видавалася їм для виконання обов`язків військової служби, не зберігалася (не зберігається) у металевих шафах (ящиках) в місці зберіганні зброї підрозділу, зброя не здавалася в період з 15.03.2025 року по 30.03.2025 року до місця зберігання зброї підрозділу в тому числі на період тимчасової відсутності військовослужбовців (лікування, відпустка, та ін.), перевірка її наявності не здійснювалася, що призвело до порушень правил її зберігання та може призвести до її втрати (крадіжки), залишення без нагляду та вільного доступу членів родини військовослужбовців та отримання тілесних ушкоджень іншими особами внаслідок неправомірного її застосування, чим винив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник Матвєєв С.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий що пропущений з поважних причин. Оскільки ОСОБА_1 , участь в судовому засіданні суду першої інстанції не приймав, оскаржувану постанову отримав поштою 26.05.2025 року. Вказує, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного належного та допустимого доказу, який би дійсно підтверджував викладені в ньому обставини та факт ігнорування або недбалого ставлення ОСОБА_1 до своїх обов`язків. Звертає увагу, що під час складання протоколу було порушенно право на захист ОСОБА_1 , оскільки йому не було надано можливості скористатись правовою допомогою. Наголошує, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що даним правопорушенням жодної матеріальної чи іншої шкоди не завдано, у військовій частині не було виявлено фактів втрати військового майна, що може свідчить про малозначність такого діяння. Зауважує, що при накладені стягнення судом не в повній мірі було враховано характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують відповідальність. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного. Відповідно до положень ч.2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Постанова Центрального районного суду м. Миколаєва, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, була постановлена судом 08 травня 2025 року, апеляційну скаргу захисником до суду подано 26 травня 2025 року, тобто з пропуском, встановленого ст. 294 КУпАП десятиденного строку на оскарження постанови. Як вбачається з матеріалів провадження, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції, копію оскаржуваного рішення судом йому було направлено 09.05.2025 року. Як вбачається з долученої захисником до апеляційної скарги копії зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, копія оскаржуваної постанови була отримана ОСОБА_1 26.05.2025 року. Оскільки норми КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, то такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, вважаю за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.05.2025 року. Що стосується прийнятного судом рішення, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Як вбачається зі змісту протоколу про військове адміністративне правопорушення ОДМ-150 від 22.04.2025 та долучених до нього матерліалів, капітан ОСОБА_1 , будучи командиром роти охорони військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, в порушення ст.ст. 11, 16, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 4, 5, 7, 14 розділу І "Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України" №359, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 №359, п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №362 від 31.12.2024 "Про організацію служби військ і бойового навчання військової частини НОМЕР_1 у 2025 році", в період з 15.03.2025 року по 30.03.2025 року не забезпечив належного зберігання, видачі, обліку та перевірки зброї та боєприпасів у ввіреному йому підрозділі, що дислокується на території військового містечка № НОМЕР_3 , внаслідок чого особиста зброя військовослужбовців офіцерського та сержантського складу, що видавалася їм для виконання обов`язків військової служби, не зберігалася (не зберігається) у металевих шафах (ящиках) в місці зберіганні зброї підрозділу, зброя не здавалася в період з 15.03.2025 року по 30.03.2025 року до місця зберігання зброї підрозділу в тому числі на період тимчасової відсутності військовослужбовців (лікування, відпустка, та ін.), перевірка її наявності не здійснювалася, що призвело до порушень правил її зберігання та може призвести до її втрати (крадіжки), залишення без нагляду та вільного доступу членів родини військовослужбовців та отримання тілесних ушкоджень іншими особами внаслідок неправомірного її застосування, чим винив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Визнаючи ОСОБА_1 виним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: - даними протоколу про вчинення адміністративне правопорушення ОДМ-150 від 22.04.2025 року, із відомостями вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було ознайомлено, про що останній поставив підпис, жодних заперечень чи зауважень не мав, вказав, що пояснення надав на окремому аркуші; - наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 363 від 28.12.2022 року про організацію служб військ і бойового навчання військової частини НОМЕР_1 у 2025 році; - наказами командира військової частини НОМЕР_1 №75-НР від 16.03.2025 року, №76-НР від 17.03.2025 року, №77-НР від 18.03.2025 року, №78-НР від 19.03.2025 року, №79-НР від 20.03.2025 року, №80-НР від 21.03.2025 року, №81-НР від 22.03.2025 року, №82-НР від 23.03.2025 року, №83-НР від 24.03.2025 року, №84-НР від 25.03.2025 року, №85-НР від 26.03.2025 року, №86-НР від 27.03.2025 року, №87-НР від 28.03.2025 року, №88-НР від 29.03.2025 року, №89-НР від 30.03.2025 року; - копією книги видачі зброї та боєприпасів військової частини НОМЕР_1 ; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.04.2025 року, згідно до яких останній вказав, що він із наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 362 від 31.12.2024 року ознайомлений. Приблизно з 15.03.2025 року він був відповідальним за облік, збереження і видачу зброї та боєприпасів, у зв`язку із відрядженням штаб-сержанта. Наявність та стан зброї та боєприпасів роти охорони він перевіряв згідно опису, що знаходиться в приміщенні для зберігання зброї. Результати перевірки він заносив у книгу огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів роти охорони. Проте, закріплену за військовослужбовцями офіцерського та старшинського складу він перевіряє під час огляду перед заступанням в добовий наряд. Особиста зброя офіцерського та старшинського складу в яких є ПМ під час перебування поза межами військової частини постійно знаходиться в них. Особисту зброю офіцерського та старшинського складу (підрозділів частин) не здавали. На порушення наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 362 належний облік, зберігання зброї та боєприпасів у військовому підрозділі він не забезпечив. Контроль та облік закріплений за особовим складом підрозділу він не здійснював. Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, фактично винуватість особи у вчинені зазначеного правопорушення, підтверджується тільки поясненнями цієї особи. Крім того, при накладенні стягнення за дане адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 судом першої інстанції не в повній мірі враховані вимоги, передбачені ст. ст. 22, 23 та 33 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, діями ОСОБА_1 суттєвої шкоди суспільним інтересам не заподіяно та істотних наслідків не настало, відсутність контролю та обліку закріпленої за особовим складом підрозділу зброї, не вплинула на оперативне функціювання військової частини, не спричинила перебоїв у роботі підрозділів та не призвела до втрати або неналежного використання майна. Відповідно до листа командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.05.2025 року, за період з 2022 року по даний час капітан ОСОБА_1 по службі характеризується позитивно, покладені на нього службові обов`язки виконує належним чином в повному обсязі, зауважень і дисциплінарних стягнень не має, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягався. У військовій частині НОМЕР_1 не було зафіксовано випадків втрати (крадіжки), неправомірного застосування та вільного доступу членів сімей військовослужбовців до особистої зброї офіцерського та сержантського складу роти охорони військової частини НОМЕР_1 . Особиста зброя офіцерського та сержантського складу роти охорони військової частини НОМЕР_4 , капітаном ОСОБА_1 , регулярно перевірялася та на момент складання протоколу (22.04.2025) всі зазначені недоліки по обліку та зберіганню особистої зброї офіцерського та сержантського складу були усуненні. Апеляційний суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, та вважає за можливе, у даному конкретному випадку, у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити останнього від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Апеляційний суд, враховує те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що з урахуванням незначного періоду часу (з 15.03 по 30.03.2025 року) вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, його щирого каяття, виключно позитивної характеристики за місцем проходження служби, усне зауваження, без накладення адміністративного стягнення, буде достатнім для його виправлення та недопущення скоєння ним правопорушень в майбутньому. Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, якою належить на підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за малозначністю, обмежившись усним зауваженням. Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи. Керуючись ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику Матвєєву С.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - строк на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2025 року. Апеляційну скаргу захисника Матвєєва С.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , - скасувати. Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП, за малозначністю, обмежившись усним зауваженням. Провадження відносно ОСОБА_1 закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Куценко О.В.