Постанова 4816 № 587/1814/24

Справа №587/1814/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М. Номер провадження 33/816/131/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. , з участю секретаря судового засідання Демченко А.Д., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гончарова М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Турчак М.В. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 05 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 10 травня 2024 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 22.05.2024 року о 11 год 09 хв в Сумському районі с. Липняк вул. Гагаріна ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Т4» н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застуванням газоаналізатора «Алкотестер Драгер 6820» або проїхати до медичного закладу ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Турчак М.В., подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати постанову Сумського районного суду Сумської області від 05 червня 2024 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що ні вона, ні ОСОБА_1 не знайомились з матеріалами даної справи, не отримували повний текст оскаржуваної постанови. Крім цього, 16 вересня 2024 року захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Гончаров М.С. подав доповнення до апеляційної скарги, в яких просив скасувати постанову Сумського районного суду Сумської області від 05 червня 2024 року, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зупинити провадження у справі відносно ОСОБА_1 до моменту звільнення останнього з військової служби. Зазначав, що суд першої інстанції належним чином не з`ясував обставини справи. Вказував, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було допущено грубі порушення конституційних прав ОСОБА_1 , а саме йому не було роз`яснено його права, передбачені ст..ст.55, 56, 69 та 63 Конституції України. Вказане призвело до того, що ОСОБА_1 не зміг скористатися правовою допомогою. Стверджував, що на відеозапису ОСОБА_1 повідомляє, що в день складання протоколу, тобто 22 травня 2024 року, взагалі не вживав алкогольних напоїв. Зазначав, що у ОСОБА_1 працівниками поліції не було відібрано будь-яких пояснень. Вказував, що з долученого відеозапису не видно саме факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім цього, апелянт вказував про незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Стверджував апелянт про те, що відеозапис не є безперервним, він жодним чином не відображає фактичних обставин справи. Вказував, що огляд на стан сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_1 проведений не уповноваженою особою та з порушенням вимог ст..266-1 КУпАП, а отже вважається недійсним. Звертав увагу на те, що у матеріалах справи відсутні направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. На думку апелянта, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 і який вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП та п.2.9 «а» ПДР і тому відповідальність водія за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП виключається. Стверджував, що докази, які містяться в матеріалах справи, в своїй сукупності не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому обов`язку проходження огляду на стан сп`яніння у останнього не виникало. Крім цього, 09 червня 2025 року захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Гончаров М.С. подав клопотання, у якому просив постанову Сумського районного суду Сумської області від 05 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247, ч. 6 ст.38 КУпАП. Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гончарова М.С., який підтримав подану апеляційну скаргу з доповненнями, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали даної справи, відеофайли та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Щодо клопотання захисника про зупинення розгляду справи у справі відносно ОСОБА_1 до моменту звільнення останнього з військової служби апеляційний суд зазначає наступне. Так, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби. Згідно з ч.1ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1ст.130 КУпАП. Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи і як уже зазначалось вище, має захисника адвоката Гончарова М.С., який представляє його інтереси під час розгляду справи, та безпосередньо і подавав апеляційну скаргу на постанову суду, тому він не позбавлений можливості забезпечити належним чином свій судовий захист . Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі. Тому, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №780305 від 22.05.2024, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1); рапортом (а.с.3); відеозаписом, з якого вбачається, що на поліцейськими був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил Дорожнього руху, а саме замальовані номери т/з, під час спілкування з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в медичному закладі, водій від проходження огляду відмовився. Після чого працівниками поліції було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснено права, передбачені ст..63 Конституції України та ст..268 КУпАП та відсторонено водія від керування. Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Щодо доводів апелянта про те, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було допущено грубі порушення конституційних прав ОСОБА_1 , а саме йому не було роз`яснено його права, передбачені ст.55, 56, 69 та 63 Конституції України, то їх апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки з відеозапису вбачається, що права, передбачені ст.63 Конституцією України та ст.268 КУпАП були роз`яснені працівниками поліції водію ОСОБА_1 . Твердження апелянта про те, що з долученого відеозапису не видно саме факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки вони повністю спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що транспортний засіб під керуванням саме ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Крім того, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції. Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції та законність причин перевірки документів водія жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо доводів апелянта про те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не є повними та безперервними, то їх апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки наданими суду відеозаписами зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився. Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 та містять відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого водієм правопорушення. На відео зафіксована процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка відображена достатньо повно для можливості констатувати її законність, а саме пропозиція поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я та відмова ОСОБА_1 від огляду. Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і огляд відносно нього могла проводити тільки посадова особа, уповноважена на те начальником органу управління ВСП у Збройних Силах України відповідно до порядку, встановленого ч.2-7 ст.266-1 КУпАП, а не поліцейські, апеляційний суд зазначає наступне. За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Як було встановлено, у даному випадку військовослужбовець ОСОБА_1 був зупинений 22.05.2024 року о 11 год 09 хв в Сумському районі с. Липняк вул. Гагаріна, з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини. У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати. Твердження апелянта про те, що у матеріалах справи відсутні направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, то їх апеляційний суд обґрунтованими вважати не може зважаючи на наступне. За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). При цьому, диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння». Таким чином, за буквальним змістом ст. 266 КУпАП, встановленим порядком огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є пропозиція поліцейського пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів. Лише у випадку незгоди водія на сам факт застосування спеціального технічного засобу або незгоди з його результатами, у поліцейського виникає обов`язок у двогодинний строк доставити водія до закладу охорони здоров`я для огляду. При цьому, закон оперує правовими категоріями «відмова від огляду» та «незгода (на застосування спеціального технічного засобу або з його результатами)», які є різними видами вольових актів та тягнуть різні правові наслідки. У даній справі жоден з досліджених у цій постанові доказів не містить даних, що водій ОСОБА_1 висловлював саме незгоду на застосування спеціального технічного засобу, що потягло б за собою обов`язок поліцейського доставити водія до закладу охорони здоров`я для огляду. Всі досліджені докази вказують, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в цілому. За таких обставин, складення працівником поліції письмового направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було недоцільним, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась від проходження будь-якого огляду на стан сп`яніння взагалі, а не під час прямування у заклад або у його приміщенні. Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта про те, що склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 і який вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП та п.2.9 «а» ПДР і тому відповідальність водія за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП виключається, апеляційний суд вважає надуманими, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП. Щодо клопотання захисника про застосування до ОСОБА_1 за аналогією закону ст..69 КК України та не призначення йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком 1 рік, то як вбачається з матеріалів справи, такі доводи вже заявлялись захисником в суді першої інстанції, вони були детально перевірені судом і з висновком якого погоджується і суд апеляційної інстанції про те, що аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві. Однак, питання накладення адміністративного стягнення чітко врегульоване Главою 4 КУпАП і будь-якої прогалини в даному випадку не існує, як і підстав застосувати аналогію закону. Санкцією ст.130 КУпАП передбачено єдине адміністративне стягнення для водіїв, а саме накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто, позбавлення права керування транспортними засобами є основним, а не додатковим стягненням, а тому є обов`язковим до його накладення. Що стосується доводів апелянта про закриття провадження у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст.38 КУпАП, то апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке не є триваючим, вчинене ОСОБА_1 22 травня 2024 року, а адміністративне стягнення накладене постановою Сумського районного суду Сумської області від 05 червня 2024 року, тобто в межах строку притягнення до відповідальності. Підстав для закриття провадження по справі на підставі ч.6 ст.38 КУпАП апеляційний суд не вбачає. З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом з технічних засобів відеозапису працівників поліції Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається. Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Відмовити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Гончарову М.С. у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130КУпАП до моменту звільнення останнього з військової служби. Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 05 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Турчак М.В. на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.