Постанова Сумський апеляційний суд № 592/30/25

Справа №592/30/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Котенко О. А. Номер провадження 33/816/568/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. , з участю, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Маховика Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Маховика Р.В. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 20.12.2024 року о 16 год. 06 хв. в м.Суми, вул.Степана Бандери, 41, керував транспортним засобом Chevrolet Niva д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest та в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 категорично відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Маховик Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2025 року, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що зупинка транспортного засобу інспектором поліції була безпідставною, а тому і наступні дії інспектора не відповідають вимогам закону, а отримані внаслідок таких дій докази є неналежними та недопустимими. Зазначав, що водій на прохання працівників поліції пройти огляд не відмовлявся від його проходження. Стверджував, що працівниками поліції не вручалось та не пропонувалось для вручення письмове направлення ОСОБА_1 до медичного закладу. Вказував, що під час розгляду справи за ч.1 ст.126 КУпАП інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 (16-44-37) істотно порушивши права останнього на належну правову процедуру та порушивши процесуальний порядок складання протоколу, у зв`язку з чим протокол є недопустимим доказом по справі. На думку апелянта суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про передачу справи про адміністративне правопорушення № 592/30/25 відносно ОСОБА_1 судді Онайку Р.А. для її об`єднання зі справою № 592/19605/24 відносно ОСОБА_1 в одне провадження. Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Маховика Р.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали даної справи, відеофайли та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №201121 від 20.12.2024, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким від проходження огляду з використанням спеціальних засобів водій відмовився (а.с.2); - направленням на огляд водія (огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія) (а.с.3); - відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль Chevrolet Niva д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 і пояснили останньому, що зупинка автомобіля відбулася через порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій включив звуковий сигнал в населеному пункті та не вмикав покажчик повороту. Інспектор поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння і запитав, чи згоден він пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. ОСОБА_1 не виходить з автомобіля, прикрив скло вікна водійської дверці, та весь час запитує у інспекторів поліції, що саме він порушив. Інспектори поліції неодноразово повідомляли водію, які норми Правил дорожнього руху він порушив. При цьому поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а якщо відмовляється на місці зупинки, то в медичному закладі. ОСОБА_1 повторював співробітникам поліції, що останні не праві, він не буде виходити з автомобіля, він нічого не порушував, не хоче йти на їх умови. Жодного разу ОСОБА_1 не сказав ствердно, що він погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння чи на місці зупинки, чи в медичному закладі. Інспектор поліції роз`яснив водію ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Своєю поведінкою, діями, висловлюваннями на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 демонстрував, що він категорично відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. У зв`язку з відмовою водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння інспектором поліції був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Крім того, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції. Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції та законність причин перевірки документів водія жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо доводів апелянта про те, що водій на прохання працівників поліції пройти огляд не відмовлявся від його проходження, то їх апеляційний суд вважає надуманими, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 ні разу не погодився пройти огляд на стан сп`яніння ні на місці зупинки транспортного засобу, ні в медичному закладі, а своєю поведінкою, діями, висловлюваннями на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 демонстрував, що він категорично відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо доводів апелянта про те, що працівниками поліції не вручалось та не пропонувалось для вручення письмове направлення ОСОБА_1 до медичного закладу, то їх апеляційний суд обґрунтованими вважати не може зважаючи на наступне. За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). При цьому, диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння». Таким чином, за буквальним змістом ст. 266 КУпАП, встановленим порядком огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є пропозиція поліцейського пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів. Лише у випадку незгоди водія на сам факт застосування спеціального технічного засобу або незгоди з його результатами, у поліцейського виникає обов`язок у двогодинний строк доставити водія до закладу охорони здоров`я для огляду. При цьому, закон оперує правовими категоріями «відмова від огляду» та «незгода (на застосування спеціального технічного засобу або з його результатами)», які є різними видами вольових актів та тягнуть різні правові наслідки. У даній справі жоден з досліджених у цій постанові доказів не містить даних, що водій ОСОБА_1 висловлював саме незгоду на застосування спеціального технічного засобу, що потягло б за собою обов`язок поліцейського доставити водія до закладу охорони здоров`я для огляду. Всі досліджені докази вказують, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в цілому. За таких обставин, складення працівником поліції письмового направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було недоцільним, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась від проходження будь-якого огляду на стан сп`яніння взагалі, а не під час прямування у заклад або у його приміщенні. Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта про те, що під час розгляду справи за ч.1 ст.126 КУпАП інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 (16-44-37) істотно порушивши права останнього на належну правову процедуру та порушивши процесуальний порядок складання протоколу, у зв`язку з чим протокол є недопустимим доказом по справі, апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки з відеозапису вбачається, що порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції порушений не був. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про передачу справи про адміністративне правопорушення № 592/30/25 відносно ОСОБА_1 судді Онайку Р.А. для її об`єднання зі справою № 592/19605/24 відносно ОСОБА_1 в одне провадження, то їх апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки передача справи для об`єднання є правом, а не обов`язком суду. Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається. Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Маховика Р.В. на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.