Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 342/1119/23

Справа № 342/1119/23 Провадження № 33/4808/786/23 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Андріюк І. Г. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , не працює, визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ : Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння за наступних обставин. ОСОБА_1 , 10 вересня 2023 року о 23.38 год у м. Городенка по вул. Чупринки кермував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» 320 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді суду першої інстанції та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що виходячи із відео, яке додано до матеріалів справи, чітко проглядається, що після складання протоколу на ОСОБА_1 , працівник поліції не запропонував з ним ознайомитися та його підписати, копію протоколу ОСОБА_1 , не вручив, також працівник поліції відмовився ознайомити водія із змістом протоколу, не роз`яснив права, чим порушено право на захист. Вважає, що відсутність даних про вручення водію копії протоколу про правопорушення за ст. 130 КУпАП унеможливлює притягнення водія до відповідальності. Стверджує, що працівник поліції не повідомив з яких підстав він дійшов висновку про наявність стану сп`яніння у водія. Вказує, що на відеозаписі у водія не проглядаються жодні із ознак алкогольного сп`яніння. Апелянт вказує, що в матеріалах справи присутній акт огляду водія на стан сп`яніння, однак, відсутній запис в акті огляду про відмову водія від проходження огляду на місці та відсутній підпис водія (одночасно відсутній запис про відмову від підпису акту огляду). З актом огляду, водія ніхто не ознайомлював та на відеозаписі не міститься процес заповнення акту огляду. Наголошує, що він не відмовлявся безпосередньо від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, та не відмовлявся від доставляння його до закладу охорони здоров`я. Звертає увагу, що відеозапис події неповний, він складається з кількох файлів, між якими розрив у часі та може стосуватись різних подій. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, неодноразово належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від нього не надходило. При цьому, враховую, що ОСОБА_1 достеменно відомо про перебування справи в Івано-Франківському апеляційному суді, оскільки він особисто подавав апеляційну скаргу. Аналізуючи зміст п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» доходжу висновку, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Тому, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 вересня 2023 року серії ПР18 №459730 (а.с. 3) 10 вересня 2023 року о 00 год. 38 хв. в м. Городенка по вул. Чупринки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» 320 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Цим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою поліцейським СРПП ВП№2 (м.Городенка) старшим сержантом поліції Томенком Р.М., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним, ОСОБА_1 від підписання протоколу відмовився. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки алкогольного сп`яніння різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу. За змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у КНП «Городенківська БЛІЛ» складеного 10 вересня 2023 року о 00 год. 50 хв. (а.с. 6), водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, направлявся для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичний заклад. Огляд в закладі охорони здоров`я не проводився через те, що останній відмовився. Згідно з копією постанови від 10 вересня 2023 року серії БАА № 980173 (а.с. 10) поліцейським на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.121, ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 10 вересня 2023 року о 00 год. 29 хв. в м. Городенка по вул. Чупринки, водій керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» 320 д.н.з. НОМЕР_1 в якому не горіла лампа заднього правого габаритного ліхтаря при перевірці документів не пред`явив посвідчення водія. Відомості про те, що ця постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП ним оскаржувалася та скасована, в матеріалах справи відсутні. На відеозаписах, що містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 7), безсторонньо зафіксовані деякі обставини події: рух авто «Mercedes-Benz» 320 д.н.з. НОМЕР_1 ; його переслідування автомобілем поліції; як при відкриванні дверей авто працівником поліції, ОСОБА_1 почав пересідати із водійського на пасажирське сидіння, при цьому заперечуючи факт керування транспортним засобом: «я не шофер, їхати не вмію»; спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 ; як після виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водія, поліцейський пропонує пройти огляд; як ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського проти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу відмовляється; як проти огляд в закладі охорони здоров`я теж відмовляється; поліцейський повідомляє водія про складення протоколу. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта відносно відеозаписів події правопорушення, а саме, що їх здійснено з перервами, є непереконливими, такі недоліки не є суттєвими. Апелянт не заперечує, що на відео відображений саме ОСОБА_1 , і що таке відео знімалося в період, коли мала місце подія. При цьому, Інструкція про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затверджена наказом Департаменту патрульної поліції НПУ № 100 від 03 лютого 2016 року, на яку посилається апелянт, втратила чинність. Також, за змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність. Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніннязнайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Доходжу висновку, що в даному випадку поліцейськими дотримано приписи ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку. ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а тому є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. З огляду на виявлення передбачених п. 3 Розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , що підтверджується доказами в матеріалах справи, поліцейські мали підстави пропонувати йому пройти огляд. Звертаю увагу, що поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція та Порядок. За змістом письмових матеріалів справи та відеозаписів ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився пройти огляд у встановленому законом порядку - як з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції, так і у відповідному закладі охорони здоров`я. Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та підстава для складення протоколу. Апелянт наголошує, що поліцейські під час складання протоколу не вручили йому копії протоколу, не ознайомили його із змістом протоколу, не роз`яснили права, чим порушили його право на захист, однак такі доводи не знайшли свого підтвердження. За змістом ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. В той час, аналіз змісту протоколу про адміністративні правопорушення та відеозаписів дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 відмовився отримати його копію під розписку. Враховуючи те, що ОСОБА_1 знав про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього, він був ознайомлений з його змістом поліцейським, в суді першої інстанції не вживав жодних заходів, які б вказували на те, що він бажає ознайомився з матеріалами справи, йому був відомий зміст висунутого обвинувачення та уповноваженими особами вжито всіх заходів для реалізації його права на захист. Апелянт не наводить переконливих доводів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не було допущено порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху - він погодився на вимогу поліцейського та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином доходжу висновку, що суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки поза розумним сумнівом доведено факт його як особи, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що є порушенням п. 2.5.Правил дорожнього руху. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться фактично до повторного перегляду встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на наведене, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Городенківскього районного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло