Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 342/384/23

Справа № 342/384/23 Провадження № 33/4808/508/23 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Федів Л. М. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю ОСОБА_1 , адвоката Паньківа В.Д., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , який не працює, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 25 березня 2023 року о 00 год. 35 хв. в м. Городенка по вул. Крушельницького керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження тесту на алкоголь на місці зупинки та в лікувальному закладі відмовився. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що розгляд адміністративної справи та дослідження обставин справи відбувся однобоко, поверхнево та недостатньо. Вказує, що не керував даним транспортним засобом, а на відеозаписах доданих працівниками поліції до матеріалів адміністративної справи видно, що працівники поліції під`їхали службовим автомобілем до припаркованого на узбіччі дороги з увімкненими габаритними вогнями автомобіля. Жодного руху транспортного засобу, а також зупинки транспортного засобу під його керуванням працівниками поліції зафіксовано не було. Наголошує, що в адміністративних матеріалах зазначено, що він відмовлявся пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак в одному із фрагментів відеозапису зафіксовано, що він бажав пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, однак працівником поліції було відмовлено мотивуючи це тим, що він вже склав адміністративний протокол. Вказує, що працівником поліції не наголошувалося, що ведеться відеофіксація адміністративного правопорушення та не роз`яснювалися конституційні права, а саме право на правову допомогу, щодо можливості скористатися послугами адвоката. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Паньків В.Д. з`явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно. Заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яке задоволено. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 березня 2023 року серії ДПР18 № 459652 (а.с. 3) 25 березня 2023 року о 00 год. 35 хв. в м. Городенка по вул. Крушельницького, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження тесту на алкоголь на місці зупинки та в лікувальному закладі відмовився. Цим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором Коломийського РВП старшим лейтенантом поліції Василишином Ю.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 відмовився власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтверджувати, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та давати пояснення. Апелянт наголошує, що працівники поліції під час складання протоколу не вручили йому копії протоколу, чим порушено право на захист, однак такі доводи не знайшли свого підтвердження. За змістом ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. В той час, аналіз змісту протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписів дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 відмовився отримати його копію під розписку. Враховуючи те, що ОСОБА_1 знав про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього, він був ознайомлений з його змістом поліцейським, в суді першої інстанції вжив заходи для ознайомлення з матеріалами справи, йому відомий зміст висунутого обвинувачення, залучив захисника тому у даному випадку не порушено його право на захист. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, але від такого останній відмовився. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 6) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння проте від проходження огляду відмовився. На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 7), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано процес зупинки працівниками поліції транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням комендантської години, перевірку документів. Далі зафіксовано як працівник поліції запитав ОСОБА_1 чи вживав він спиртні напої, останній дав ствердну відповідь повідомивши, що святкував своє майбутнє день народження з друзями, які їдуть на війну. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці ОСОБА_1 відмовився, після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, але і від такого водій відмовився. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наслідки відмови та подальше складання протоколу про адміністративне правопорушення. Також зафіксовано процес складання процесуальних документів та ознайомлення ОСОБА_1 з їх змістом. Також працівники поліції роз`яснили водієві права та обов`язки які передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився підписувати процесуальні документи та давати пояснення. Згодом ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про свою згоду пройти огляд на стан сп`яніння, але працівники поліції повідомили про неможливість такого огляду у зв`язку з оформленням процесуальних документів по відмові від проходження огляду на стан сп`яніння та порушенням вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Досліджені відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. З відеозаписів вбачається ввічливе та коректне спілкування працівників поліції з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому твердження апелянта про упередження ставлення працівників поліції до нього не є слушним. Також твердження апелянта, що працівником поліції не наголошувалося, що ведеться відеофіксація адміністративного правопорушення та не роз`яснювалися конституційні права, а саме право на правову допомогу, щодо можливості скористатися послугами адвоката, не є слушним оскільки спростовується відеозаписами на яких зафіксовано повідомлення працівниками поліції про безперервність відеозапису та роз`яснення ними прав та обов`язків які передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку проводилась безперервна відеофіксація, тому твердження апелянта, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні свідки, не є слушним. Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу марки запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, від такої пропозиції поліцейського ОСОБА_1 відмовився. Оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на місці, поліцейські запропонували пройти огляд у медичному закладі, проте від такого останній теж відмовився. Допитаний під час апеляційного розгляду в якості свідка, ОСОБА_2 повідомив, що з ОСОБА_1 знайомі рік і товаришують. Того вечора з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який приїхав провідати його, сиділи на подвір`ї та спілкувались, але через те що стало холодно пересіли в авто. В авто були включені фари, але ним не рухались. Допитаний під час апеляційного розгляду в якості свідка, ОСОБА_3 повідомив, що з ОСОБА_1 товаришують. Того вечора з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який приїхав провідати ОСОБА_2 , сиділи на подвір`ї та спілкувались, але через те що стало холодно пересіли в авто, яке стояло за 20-50 метрів від дому на центральній вулиці. В авто були включені фари, але ним не рухались. Спілкування з працівниками поліції не бачив. Вважаю такі твердження недостовірними, тому що вони суперечать наявним в матеріалах справи доказам та підлягають критичному ставленню, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в дружніх стосунках із ОСОБА_1 і можуть бути зацікавленим в розгляді справи. Твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а лише сидів в припаркованому на узбіччі дороги, з увімкненими габаритними вогнями, автомобілі, не є слушним, оскільки суперечить наявним в матеріалах справи доказам, зокрема відеозаписам, на яких видно звертання працівників поліції до ОСОБА_1 як до водія, та відсутність будь-яких заперечень ОСОБА_1 з приводу цього. Крім того, будь-яких інших осіб, які б керували вказаним автомобілем під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції не встановлено, так як не надано будь-яких даних про таку особу самим ОСОБА_1 . Посилання апелянта на те, що він спочатку висловлював незгоду, а потім погодився пройти огляд, але працівники поліції йому відмовили бо вже склали протокол є слушним, але не є підставою для скасування судового рішення. Змістом відеозаписів доведено, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився пройти огляд у встановленому законом порядку, такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу. Те, що ОСОБА_1 в подальшому, після оформлення протоколу вказав, що бажає пройти огляд, не спростовує фактичних даних щодо відмови його як водія транспортного засобу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського, оскільки склад адміністративного правопорушення є закінченим з моменту відмови водія від проходження огляду. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону відмовився, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло