Постанова 4854 № 420/18125/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18125/24 Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту:04.11.2024 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Одеській області, ГУПФ України в Дніпропетровській області, ГУПФ України в Харківській області про: - визнання протиправними та скасування рішення ГУПФ України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 12 квітня 2024 року №155250009177 та рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 20 травня 2024 року №155250009177; - зобов`язання ГУПФ України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15 липня 1978 року по 14 лютого 1984 року та з 01 березня 1984 року по 08 лютого 1989 року, а також періоди провадження підприємницької діяльності за 2001, 2004, 2012 роки та призначити пенсію за віком з дня виникнення права, а саме, починаючи з 23 лютого 2024 року; - стягнення з ГУПФ України в Одеській області сплачений судовий збір. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що при досягненні 63 років вона звернулась до ГУПФ України в Одеській області із заявою про оформлення пенсії за віком, заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Харківській області. Звертаючись до ГПФ України в Одеській області із заявою про призначення пенсії, позивачкою надано до пенсійного органу копію трудової книжки НОМЕР_1 , яка була видана Трестом громадського харчування Малиновського району, архівні довідки Департаменту архівної справи та діловодства від 13 серпня 2020 року №1816-С-11.1-21 та від 03 травня 2024 року №1146-С-11.1-21 про те, що оскільки Трестом громадського харчування Малиновського району м. Одеси, документи на зберігання передані не в повному обсязі, підтвердження заробітної плати було надано за період з червня 1988 року по лютий 1989 року (включно). Згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 15 липня 1978 року, трудова діяльність складала: з 15 липня 1978 року по 14 лютого 1984 рок Центральний оптово-роздрібний магазин "Оптика" №7; з 01 березня 1984 року ресторан Центрального аеропорту Треста громадського харчування Малиновського району; з 01 червня 1988 року присвоєна кваліфікація повара ІІІ-го розряду в кафе "Ятрань" об`єднання №1. Відповідно до архівної довідки, виданої Департаментом архівної справи та діловодства від 13 серпня 2020 року, ОСОБА_1 працювала в кафе "Сонячне" об`єднання №1 Треста громадського харчування Малиновського району. Згідно наявних в архіві даних, нарахування заробітної плати провадилось з червня 1988 року по лютий 1989 року за 26 та 8 робочих днів відповідно. Згідно довідки Департаменту архівної справи та діловодства від 03 травня 2024 року №1146-С-11.1-21 документи з кадрових питань кафе "Сонячне" об`єднання №1 Треста громадського харчування Малиновського району, передані на зберігання не в повному обсязі. В той же час, неможливість підтвердити певні обставини з підстав відсутності документів в архіві та відсутність у позивачки можливості надати відповідні довідки не має позбавляти права на отримання пенсії, та на врахування управлінням періодів роботи з 15 липня 1978 року по 14 лютого 1984 року Центральний оптово-роздрібний магазин "Оптика" №7 та з 01 березня 1984 року по 08 лютого 1989 року в Тресті громадського харчування Малиновського району м. Одеси, є безпідставними. Позивачка надала свідоцтво про державну реєстрацію як фізична особа-підприємець серія В00 №090091, на підтвердження реєстрації з 11 квітня 2001 року, номер запису 2 556 017 0000 02951. На підтвердження сплати страхових внесків надано Патент АИ №022939 за 2001 рік та Патент АД №023416 за 2002 рік. ГУ ПФУ 2001 рік не було зараховано до страхового стажу, однак 2002 рік враховано до страхового стажу в повному обсязі. Також, до управління ПФ України позивачка надавала податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2004-2008 роки. Зараховано до страхового стажу 2005-2008 роки, а 2004 рік лишився не врахованим. Згідно листа ГУ ДПС в Одеській області від 15 березня 2024 року №9618/6/15-32-24-07-10 підтверджується, що заборгованості по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування немає, а саме, що в 2002 2012 роках позивачка була на спрощеній системі оподаткування (2001 рік загальна система оподаткування) та сплачувала необхідні податки. Щодо неврахування до загального трудового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю, а саме 2001 рік, 2004 рік та 2012 рік, то до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із ст. 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Згідно з п.4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки ПФ України про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта . Відповідач ГУ ПФ України в Одеській області, позов не визнав, вказуючи, що страховий стаж обчислений за наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу до вимог чинного законодавства, який становить 12 років 04 місяців 23 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи згідно довідки №1816-С-11.1-21 від 13 серпня 2020 року, оскільки довідка видана на підставі відомостей по нарахуванню заробітної плати. Враховуючи вищезазначене, ГУПФ України в Дніпропетровській області було правомірно прийнято рішення №155250009177 від 20 травня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Головне управління діяло виключно в межах своїх повноважень, керуючись законами України, як того вимагає ст. 19 Конституції України, а отже відсутні підстави для визнання дій Головного управління протиправними. Відповідач ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, позов не визнав, вказуючи, що періоди трудової діяльності позивачки були зараховані до страхового стажу на підставі наданих до заяви про призначення пенсії документів та інформації що міститься в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивачки становить 12 років 04 місяці 23 дні, страховий стаж для визначення права на пенсію складає 14 років 08 місяців 12 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком згідно норм ст. 26 Закону №1058-IV. Відповідач ГУ ПФ України в Харківській області, позов не визнав, вказуючи, що рішення №155250009177 від 12 квітня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком прийнято правомірно, відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону №1058-IV. За результатами розгляду документів, доданих позивачкою до заяви про призначення пенсії, до загального стажу не зараховано період згідно довідки №1816-С-11.1-21 від 13 серпня 2020 року, так як довідка видана на підставі відомостей по нарахуванню заробітної плати (довідка про заробітну плату відсутня). Не взято до уваги копію трудової книжки, так як документи про стаж та заробітну плату подаються в оригіналах. Інших документів на підтвердження періодів роботи позивачем не надано. Стаж для визначення права на пенсію згідно п.3-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV становить 12 років 08 місяців 12 днів . У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого ч.1 ст. 26 вказаного Закону, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 по 31 грудня 2024 від 21 до 31 років. Також, у разі відсутності, починаючи з 01 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2026 року по грудень 2026 року від 15 до 23 років. За наданими документами та відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 на момент звернення складав 10 років 04 місяці 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення ГУПФ України в Харківській області від 12 квітня 2024 року №155250009177 та рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області від 20 травня 2024 року №155250009177 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУПФ України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 від 05 квітня 2024 року згідно Закону №1058-IV та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. Стягнуто з ГУПФ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1 211,20 грн. В решті позову відмовлено. В апеляційній скарзі ГУПФ України в Дніпропетровській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - до заяви про призначення пенсії позивачем надано копію трудової книжки, що унеможливлює зарахування періодів роботи на її підставі. Для підтвердження трудового стажу надано архівні довідки №1816-С-11.1-21 від 13 серпня 2020 року, №1146-С-11.1-21 від 03 травня 2024 року, видані Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради. Так як довідки видані на підставі відомостей про нарахування заробітної плати, вони потребують проведення перевірки достовірності даних зазначених в них. З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для зарахування періодів роботи з 15 липня 1978 року по 14 лютого 1984 року та з 01 березня 1984 року по 08 лютого 1989 року до страхового стажу; - апелянт звертає увагу на те, що згідно листа ГУ ДПС в Одеській області №9618/6/15-32-24-07-10 від 15 березня 2024 року, доданого до позовної заяви, позивач перебувала на податковому обліку в ГУ ДПС в Одеській області як фізична особа-підприємець з 11 квітня 2001 року по 15 березня 2012 року. Відповідно до вищезазначеного листа позивач в 2001 році перебувала на загальній системі оподаткування, відомості про сплачені суми за цей період відсутні, з 2002 року по 2012 рік на спрощеній системі (єдиний податок). З огляду на вищезазначене, апелянт переконаний у відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду провадження нею підприємницької діяльності з 11 квітня 2001 року по 31 грудня 2004 року, за 2004 та з 01 січня 2012 року по 15 березня 2012 рік. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року іншими учасниками справи не оскаржено. Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Дніпропетровській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає у м. Одеса, звернулась до ГУПФ України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідно п.4.2 Порядку Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок №22-1) розгляд документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом "екстериторіальності". Рішенням ГУПФ України в Харківській області №155250009177 від 12 квітня 2024 року відмовлено позивачці щодо призначення пенсії за віком. Вказано, що п.2 ст. 26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого ч.1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року від 21 до 31 років. У разі відсутності необхідного страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу від 15 років. Страховий стаж особи на дату звернення становить 10 років 4 міс. 23 дні. До страхового стажу включено період 05 жовтня 1982 року 16 вересня 1988 року (5 роки 11 міс. 12 днів) догляд за дитиною до 3-х років, 01 січня 2005 року 31 березня 2005 року (3 місяці), 01 липня 2005 року 30 червня 2010 року (2 роки 8 міс. 11 днів), з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року (1 рік 6 міс.) приватний підприємець. В рішення також вказано, що стаж для визначення права на пенсію згідно п.3-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV становить 12 років 08 місяців 12 днів. У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого ч.1 ст. 26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 по 31 грудня 2024 від 21 до 31 років. Також, у разі відсутності, починаючи з 01 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2026 року по грудень 2026 року від 15 до 23 років. Згідно наданих документів до загального страхового стажу роботи не зараховано період згідно довідки №1816-0-11.1-21 від 13 серпня 2020 року (в кафе "Солнечное" обьединения №1 общественного питания Малиновского района (мовою оригіналу) з червня 1988 року за 26 робочих днів по лютий 1989 року за 8 робочих днів), так як довідка видана на підставі відомостей по нарахуванню заробітної плати (довідка про заробітну плату відсутня). Відповідачем-3 не взято до уваги копію трудової книжки, так як документи про стаж та заробітну плату подаються в оригіналах. Після отримання відмови в 3-х місячний строк, позивачка надала додаткові документи. Рішенням ГУПФ України в Дніпропетровській області від 20 травня 2024 року №155250009177 позивачці і було повторно відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю стажу. ГУПФ України в Дніпропетровській області вказало, що страховий стаж особи становить 12 років 4 місяці 23 дні, страховий стаж для визначення права на пенсію складає14 років 8 місяців 12 днів. Пунктом 2 ст. 26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 роки мають особи за. наявності страхового стажу з 01 січня 2024 року по 31грудня 2024 року від 21 до 31 років. За доданими документами до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно довідки №1816-С-11.1-21 від 13 серпня 2020 року, оскільки довідка видана на підставі відомостей по нарахуванню заробітної плати. Довідка потребує перевірки. До рішення доданий розрахунок страхового стажу, з якого вбачається, що відповідачем-2 зараховано до страхового стажу 12 років 4 місяці 23 дні наступні періоди: 05 жовтня 1982 року 16 вересня 1988 року (5 роки 11 міс. 12 днів) догляд за дитиною до 3-х років, 01 січня 2002 року 31 грудня 2003 року (2 роки), 01 січня 2005 року 31 березня 2005 року (3 місяці), 01 липня 2005 року 30 червня 2010 року (2 роки 8 міс. 11 днів), 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року (1 рік 6 міс.) Вважаючи такі рішення органів ПФУ про відмову у призначенні пенсії протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулась до суду з даним позовом. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивачки. За наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі ГУПФ України в Дніпропетровській області, відмовляючи позивачці у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним в наданих документах позивачки, не зазначено причини неврахування повністю до страхового стажу періодів підприємницької діяльності, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду. Оскільки, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУПФ України в Дніпропетровській області зроблено передчасний висновок щодо тривалості страхового стажу відповідно до Закону №1058-IV, належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання ГУПФ України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 квітня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 11, ч.1 ст. 24, ст.ст. 44, 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, ст.ст. 56, 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII, п.п.4.1, 4.2, 4.3, 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджений Постановою №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, п.п.1, 3, 17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно вимог ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) та Законом №1058-IV. Відповідно вимог ст. 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. Статтею 44 Закону №1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Згідно ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою ст. 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою ст. 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. Згідно ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджений Постановою №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок). Згідно п.4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого пп.3 п.4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт). Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Згідно п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Статтею 56 Закону №1788-XII визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону №1058-IV, затвердженим Постановою №22-1, передбачено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних Реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами. Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФУ в Харківській області в рішенні про відмову в призначенні пенсії вказало, що страховий стаж позивачки становить 10 років 4 місяці 23 дні. До страхового стажу включено періоди: 05 жовтня 1982 року 16 вересня 1988 року (5 р. 11 м. 12 дн.) догляд за дитиною до 3-х років, 01 січня 2005 року 31 березня 2005 року (3 м.), 01 липня 2005 року 30 червня 2010 року (2 р. 8 м. 11 дн.), з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року (1 р. 6 м.) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області при розгляді заяви позивачки та додатково наданих документів до страхового стажу включив ще період з 01 січня 2002 року 31 грудня 2003 року (2 роки) та зазначив, що страховий стаж позивачки склав 12 років 4 місяці 23 дні, що також недостатньо для призначення пенсії, необхідний стаж становить 14 років 8 місяців 12 днів. Отже, не зараховано до страхового стажу періоди роботи, на підтвердження яких позивачка надала наступні документи: копію трудової книжки НОМЕР_1 , архівні довідки Департаменту архівної справи та діловодства від 13 серпня 2020 року №1816-С-11.1-21 та від 03 травня 2024 року №1146-С-11.1-21 про те, що оскільки Трестом громадського харчування Малиновського району м. Одеси документи на зберігання передані не в повному обсязі, підтвердження заробітної плати було надано за період з червня 1988 року по лютий 1989 року (включно). Пунктом 1 Порядку №637 (далі по тексту Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовим стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Пункт 17 Порядку №637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. Дослідивши вказані документи, колегія суддів зазначає, що період роботи з 15 липня 1978 року по 14 лютого 1984 року Центральний оптово-роздрібний магазин "Оптика" №7; з 01 березня 1984 року до червня 1988 року ресторан Центрального Аеропорту Треста громадського харчування Малиновського району; не підтверджуються належними доказами. Так, колегія суддів наголошує, що наявна в матеріалах справи копія трудової книжки НОМЕР_2 не є належним доказом, оскільки вона завірена посадовою особою "ст.інспектором ОК К.П.Гарницькою", без зазначення посадовою особою якого саме підприємства чи установи є ст. інспектор ОК. При цьому, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах. в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року №162 із змінами та доповненнями, не передбачено видачу копії трудової книжки. При втраті трудової книжки адміністрація видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш з написом "Дублікат" в правому верхньому куті першої сторінки. Цей дублікат заповнюється за загальними правилами. Крім того, період роботи з 15 липня 1978 року по 14 лютого 1984 року Центральний оптово-роздрібний магазин "Оптика" №7 має суперечливі відомості, оскільки в копії трудової книжки вказано, що позивачка прийнята на посаду продавця відділу "Оптика №6". Документи з особового складу цих магазинів до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради не надходили. Період роботи з 01 березня 1984 року до червня 1988 року ресторан Центрального аеропорту Треста громадського харчування Малиновського району також не підтверджений належними доказами, не надано довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик тощо. Що стосується періоду роботи з червня 1988 року (26 робочих дня) по лютий 1989 року (за 8 робочих днів) на посаді повар 3-розряду в кафе "Ятрань" об`єднання №1 Треста громадського харчування Малиновського району, колегія суддів вказує наступне. Згідно архівної довідки, виданої Департаментом архівної справи та діловодства від 13 серпня 2020 року №1816-С-11.1-21, ОСОБА_1 працювала в кафе "Сонячне" об`єднання №1 Треста громадського харчування Малиновського району. Згідно наявних в архіві даних, нарахування заробітної плати провадилось з червня 1988 року по лютий 1989 року за 26 та 8 робочих днів відповідно. Згідно довідки Департаменту архівної справи та діловодства від 03 травня 2024 року №1146-С-11.1-21 вказані розміри заробітної плати позивачки за цей період, та зазначено, що документи з кадрових питань кафе "Сонячне" об`єднання №1 Треста громадського харчування Малиновського району, передані на зберігання не в повному обсязі. В той же час, неможливість підтвердити певні обставини з підстав відсутності документів в архіві не має позбавляти права на отримання пенсії, не врахування органами ПФ України періодів роботи з 01 червня 1988 року по 08 лютого 1989 року в Тресті громадського харчування Малиновського району м. Одеси, є безпідставним. Посилання відповідачів, як на підставу неврахування архівної довідки, на вказівку в останній про те, що вона видана на підставі відомостей про нарахування заробітної плати, та потребує проведення перевірки достовірності даних зазначених в ній, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки факт трудових відносин позивачки з "Трестом общественного питания Малиновского района" (мовою оригіналу) відповідачі не заперечують. З огляду на викладене, спірна довідка про заробітну плату не дає підстав для сумнівів й відповідає вимогам Порядку №22-1. Пунктом 38 Порядку №22-1 передбачено, що орган, який призначає пенсію, має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії. Такі перевірки не є плановими, а тому можуть проводитись Пенсійним фондом в будь-який час. Пенсійний фонд проводить зустрічну перевірку на підставі первинних бухгалтерських документів, за результатами якої складається акт перевірки щодо достовірності довідки про заробітну плату. У разі встановлення розбіжностей у сумах з наданим документом вираховується сума надміру сплачених коштів (переплата) або ж здійснюється перерахунок пенсії з метою її підвищення. Як вже було зазначено вище, згідно із ч.3 ст. 44 Закону №1058-IV органи ПФ України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що пенсійний орган дійсно наділений повноваженнями щодо перевірки наданих документів, проте такі перевірки проводяться в разі необхідності, тобто в разі виникнення сумнівів обґрунтованості вказаних в довідках відомостей. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо. Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні/перерахунку пенсії особі. Крім того, право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватися працівником, а тому на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність. Щодо неврахування до загального трудового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю, колегія суддів вказує наступне. Пунктом

4. Порядку №637 встановлено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Період зайняття позивачкою підприємницькою діяльністю врахований з 01 січня 2002 року 31 грудня 2003 року (2 роки), 01 січня 2005 року 31 березня 2005 року (3 місяці), 01 липня 2005 року 30 червня 2010 року (але тільки 2 р. 8 м. 11 дн.), з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року (1 р. 6 м.) Позивачка стверджує, що займалась підприємницькою діяльністю з 11 квітня 2001 року по 2011 рік включно. На підтвердження чого надала копію свідоцтва про державну реєстрацію як фізична особа-підприємець Серія В00 №090091, номер запису 2 556 017 0000 02951. На підтвердження сплати страхових внесків надала копію патенту НОМЕР_3 за 2001 рік та патенту НОМЕР_4 за 2002 рік. Згідно Декрету КМ України від 26 грудня 1992 року "Про прибутковий податок з громадян" громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі фіксований податок) шляхом придбання патенту. Особливості оподаткування суб`єктів малого підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, регламентовані Указом Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва, ст. 6 якого передбачено, що суб`єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів зборів (обов`язкових платежів), як збору на обов`язкове соціальне страхування, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення. ГУ ПФУ період підприємницької діяльності позивачки в 2001 році не було зараховано до страхового стажу, хоч на зворотній стороні патенту вказано про сплату вартості патенту з 16 квітня 2001 року по 15 липня 2001 року, з 16 липня 2001 року по 15 жовтня 2001 року, з 16 жовтня 2001 року по 15 січня 2002 року, тобто за 8.5 місяців 2001 року. Також, до пенсійного органу позивачка надавала податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2003 рік (1, 2 квартали), 2004 рік, 2005 рік (3, 4 квартали), 2006 рік, 2007, 2008 роки. Натомість, до страхового стажу позивачки не був зарахований період 2004 рік, а за період 2005 рік 1 півріччя 2010 року зараховано тільки 2 роки 8 місяців 11 днів. Пунктом 3-1 розділу ХV Перехідних положень Закону №1058-IV встановлює: "До страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із ст. 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: - з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; - з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску)." Отже, для зарахування до страхового стажу періодів здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування за 2001, 2004, 2005 роки 1 півріччя 2010 року, 2012 рік, позивачка надала довідку ГУ ДПС в Одеській області від 15 березня 2024 року №9618/6/15-32-24-07-10 про перебування позивачки на загальній системі оподаткування в 2001 році та на спрощеній системі оподаткування за цей період та розміри сплаченого єдиного податку, копії податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), за 1-4 квартали 2004 року, 2005 рік (3, 4 квартали), 2006 рік, 2007 рік, 2008 рік, що достатньо для підтвердження страхового стажу. Колегія суддів наголошує, що законодавчо визначеною умовою для врахування періоду трудової діяльності особи, яка в проміжок часу з 2000 по 2017 рік займалася підприємництвом, для його страхового стажу є сам лише факт сплати ним страхових внесків, незалежно від їх розміру. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в рішеннях ГУПФ України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 12 квітня 2024 року №155250009177 та ГУПФ України в Дніпропетровській області від 20 травня 2024 року №155250009177, відповідачами не обґрунтовано періоди підприємницької діяльності, які не зараховані до страхового стажу з посиланням на конкретні нормативно-правові акти та надані позивачкою документи. Рішення суб`єкта владних повноважень повинні бути обґрунтованими, із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а також відповідати принципу правової визначеності. Оскаржувані рішення не є правомірними та обґрунтованими, не окреслюють при цьому обставин та доказів, мотивів та підстав, які мали вирішальне значення для їх прийняття та не сформульовані з достатньою чіткістю. В даній справі відсутні докази, які б свідчили про відсутність можливості у суб`єктів владних повноважень прийняти обґрунтовані та законні рішення у формі, передбаченій чинним законодавством. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення ГУПФ України в Харківській області 12 квітня 2024 року №155250009177 та рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області від 20 травня 2024 року №155250009177. Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання ГУПФ України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 квітня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV та прийняти рішення з урахуванням висновків суду по даній справі. При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно п.1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. За приписами п.4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне: - сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території; - після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10); - виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи. З огляду на викладене, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії після надання додаткових документів розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та за результатом її розгляду саме цей орган прийняв спірне рішення. Відтак, з огляду на приписи п.п.4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання зарахувати стаж є саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивачки та прийняло останнє за датою рішення, що правильно було встановлено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні від 04 листопада 2024 року. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 . Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 24 червня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.