Постанова Київський апеляційний суд № 755/14821/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 755/14821/24 № апеляційного провадження: 22-ц/824/4571/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г., при секретарі Яхно П.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року та на додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року, ухвалених під головуванням судді Галагана В.І.,- встановив: У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом. Позивач просив стягнути з відповідача різницю між вже виплаченою сумою та встановленою позивачем вартістю матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 50 151 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 жовтня 2023 року у м. Житомир по вул. Шевченка, 33 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 . Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 18 грудня 2023 року у справі № 296/10116/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахованою. Моторне (транспортне) страхове бюро Україниздійснило позивачу виплату у розмірі 109 849 грн 00 коп. ОСОБА_1 звернувся до СОД ФОП ОСОБА_3 з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу. Відповідно до звіту від 08 листопада 2023 року № 721/11-23 транспортний засіб позивача є фізично знищеним, відтак, потерпілій особі має бути сукупно відшкодовано різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 225 086 грн 54 коп. ОСОБА_1 вважає, що з відповідача підлягає стягненню різниця між встановленим лімітом відповідальності тавстановленою позивачем вартістю матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 50 151 грн 00 коп. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року у задоволенні названого позову відмовлено. У жовтні 2024 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду із заявою про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. Додатковим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року названу заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить: рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі; додаткове рішення суду скасувати. У судовому засіданні представник Моторного (транспортного) страхового бюро України заперечив щодо задоволення вимог апеляційної скарги. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог. Суд зазначив, що відповідачем виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі, визначеному ст. 29 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності). Стягуючи з ОСОБА_1 на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп., судом першої інстанції враховано співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Встановлено, що 02 жовтня 2023 року у м. Житомир по вул. Шевченка, 33 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 . Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 18 грудня 2023 року у справі № 296/10116/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахованою. Моторне (транспортне) страхове бюро Україниздійснило позивачу виплату у розмірі 109 849 грн 00 коп. Не погоджуючись із розміром здійсненої виплати, ОСОБА_1 звернувся до СОД ФОП ОСОБА_3 з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу. Відповідно до Звіту про розмір вартості матеріального збитку від 08 листопада 2023 року № 721/11-23, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 535 308 грн 28 коп. Оскільки вартість витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, відтак, транспортний засіб є фізично знищеним. Власнику автомобіля має бути відшкодовано різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспорної пригоди: 307 465 грн 76 коп. - 82 379 грн 22 коп. = 225 086 грн 54 коп. Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вважав, що з Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню 50 151 грн 00 коп., що становить різницю між лімітом відповідальності у розмірі 160 000 грн 00 коп. тавстановленою позивачем вартістю матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 109 849 грн 00 коп. За ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. За п. 34.2 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Пунктом 34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Так, до матеріалів справи долучено копію протоколу технічного огляду транспортного засобу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , та звіт № 2023_11_15_96716 від 15 листопада 2023 року про оцінку вартості (розмір) збитків. Відповідно до звіту, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 569 116 грн 65 коп., відтак, транспортний засіб вважається фізично знищеним. За ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_1 підписано протокол технічного огляду транспортного засобу, зауважень до переліку пошкоджень не зазначено. Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що відповідачем виконано вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та сплачено ОСОБА_1 визначену у звіті від 15 листопада 2023 року суму відшкодування у розмірі 109 849 грн 00 коп. Вказаний розмір визначений Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 надано звіт ФОП ОСОБА_3 від 08 листопада 2023 року, згідно якого, вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 307 465 грн 76 коп. Судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги вказаний звіт, оскільки він не містить доказів присутності представника відповідача при огляді транспортного засобу чи його повідомлення про дату проведення такої оцінки. Представника Моторного (транспортного) страхового бюро України позбавлено можливості надати свої зауваження щодо такого висновку. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, представник ОСОБА_1 просив призначити судову автотоварознавчу експертизу без огляду об`єкта дослідження (оцінки) особисто експертом. Представник апелянта вважав, що за результатами експертизи можливо буде встановити вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та ринкову вартість автомобіля станом на дату пригоди. Колегія суддів вважає, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не заявляв таку вимогу про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи у суді першої інстанції. Позивачем подано вказане клопотання лише після того, як судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовної заяви та вказано, що наданий позивачем звіт від 08 листопада 2023 року не може бути підставою для перегляду розміру страхового відшкодування, а також, що позивач не звертався із клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Вирішуючи спір, судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини та обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки відповідачем сплачено позивачу належну суму відшкодування у розмірі 109 849 грн 00 коп., визначену Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Доводи апеляційної скарги про те, що наданий відповідачем звіт № 2023_11_15_96716 від 15 листопада 2023 року про оцінку вартості (розмір) збитків транспортного засобу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , є неналежним доказом визначення розміру страхового відшкодування, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження, позивачем висновки вказаного звіту не спростовано. Так, у жовтні 2024 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду із заявою про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. Додатковим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року названу заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. Задовольняючи вимоги заяви та стягуючи з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп., суд першої інстанції виходив із її обґрунтованості, враховано складність та тривалість розгляду справи в суді. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У поданій заяві представник відповідача просив вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. На підтвердження витрат на правничу допомогу представником відповідача надано копію: договору про надання правничої допомоги № 4.1/12-10/2021 року від 12 жовтня 2021 року; додаткової угоди до договору від 28 грудня 2021 року; додаткової угоди № 1139 від 23 вересня 2024 року. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, колегія суддів вважає, що зазначені представником відповідача витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 2 000 грн 00 коп. є обґрунтованими. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 14 жовтня 2024 року та додаткове рішення суду від 21 жовтня 2024 року ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для їх скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року залишити без змін. Додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст складено 23 червня 2025 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: О.В. Желепа С.Г. Музичко