Постанова Київський апеляційний суд № 754/4395/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/6767/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 754/4395/19 19 травня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Гаращенка Д.Р. при секретарі - Уляницькій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський радіозавод» про скасування розпорядження і наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати і середньої заробітної плати, процентів, моральної шкоди, зобов`язання повернути майно і провести перерахунок виплат при звільненні,- в с т а н о в и в: У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Акціонерного товариства «Київський радіозавод» про скасування розпорядження і наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати і середньої заробітної плати, процентів, моральної шкоди, зобов`язання повернути майно і провести перерахунок виплат при звільненні. Позовні вимоги обгрунтовував тим, що він працював токарем в КВЦ «Спецточмеханіка» та має загальний стаж роботи на підприємстві AT «Київський радіозавод» 47 років. 01 листопада 2018 року в.о. директора ВГСП КВЦ «Спецточмеханіка» ОСОБА_2., не маючи повноважень, видав розпорядження -1 від по КВЦ «Спецточмеханіка» в якому скорочуються, зокрема, токар 5 р. ОСОБА_1 . Позивач вважав вказане розпорядження-1 від 01 листопада 2018 року незаконним, оскільки автор цього розпорядження не є директором, про наявність у нього таких повноважень ніде не вказано і таке розпорядження, на переконання позивача, видано через помсту в.о. директора ОСОБА_2. до нього. Вважав, що скорочення відбулось не за відсутністю замовлень на підприємстві, а в дійсності на підставі особистої неприязні в.о. директора ВГСП КВЦ «Спецточмеханіка» ОСОБА_2 до нього. Наступний наказ № 20-к від 14січня 2019 року по AT «Київський радіозавод» про його звільнення з 14 січня 2019 року ігнорує статтю 49-2 КЗпП України, оскільки він має статус «дитина війни» та, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни надаються пільги, зокрема, право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників. При цьому, роботодавець не запропонував йому вакантні посади, які були на підприємстві. Також ОСОБА_3 , знаючи дані про його зарплату за листопад 2018року, з особистої помсти, в односторонньому порядку зменшив розцінку на 3 грн і без його підпису оформлював фальшивий наряд, зменшивши при цьому його зарплату в листопаді 2018 року на 2004 (дві тисячі чотири) гривні. Наряд за грудень 2018 року ОСОБА_3 в односторонньому порядку відкоригував і закрив наряд на суму 1916,5 грн, зменшивши його зарплату в грудні 2018 року на 330 грн. У підсумку, остаточний розрахунок при звільненні проводиться із середньої заробітної плати 2962,25 грн, а не з фактичної середньої зарплати-4129,25 грн. Крім того, 14 січня 2019 року ОСОБА_3 заборонив йому користуватись тумбочкою з інструментом - зламав його замок і повісив свій замок. У тумбочці знаходились: мерительний і інші інструменти, які необхідно здати в інструментальну комору; розроблений і виготовлений клапанний кран для поливу; розбролене та виготовлене мініатюрне чавило на базі густерезисного двигуна з двома алмазними колами; танталові різці, 8 шт., мотор 18 вольт, 10 ватт - 1 шт; ліхтар; торцеві і накладні гайкові ключі - 8 одиниць; свердлильний патрон діаметр 9 мм., діаметр 16 мм. - 2 одиниці. Зібрані з тумбочок співробітників токарної ділянки, які звільнилися: молоток, викрутки, цанги - 24 одиниці; витратні ріжучі інструменти: свердла, зенкера і розгортки різні -15 одиниць; мітчики прості і раскатні M2, M2,5, M3, М4, М5 - 30 одиниць; метчики М6, М8, М10, М16 - 15 одиниць; плашки M2, M2,5, M3, М4, М5, М6, М8, М10, 1М22 - 40 одиниць;різці підрізні, розточувальні, прохідні, відрізні, радіусні, канавочні - 50 одиниць;накопичене за 35 років роботи необхідне начиння (скоби, кріплення, прокладки, упори та інше); окуляри + 3,5. Також ОСОБА_3 не пускав його на ділянку забрати холодильник, комплект робочого одягу. Позивач вказував, що минулі 55 місяців змінили його спосіб життя в гіршу сторону.Систематичний обман, облагодіювання брудом, безсилля, брудний наклеп, груба фізична заборона відповідача щодо його явки на ділянку, безсоння, постійний пригнічений стан псував стосунки з людьми, але найголовніше, він майже знищив його волю до життя, виснажив його морально і фізично. З урахуванням наведених обставин, остаточно уточнивши позовні вимоги на підставі заяви від 28 липня 2023 року, позивачОСОБА_1 просив суд: 1) скасувати розпорядження-1 від 01.11.2018 року по КВЦ «Спецточмеханіка»; 2) скасувати наказ № 20-к від 14.01.2019 року по АТ «Київський радіозавод»; 3) поновити його на роботі на посаді токаря у ВГСП КВЦ «Спецточмеханіка» АТ «Київський радіозавод»; 4) стягнути з АТ «Київський радіозавод» навмисно невиплачену йому заробітну плату за листопад 2018 року в сумі 2004 грн, загрудень 2018 в сумі 330 грн.; 5) вважати заробітну плату в листопаді 2018 року - 6012 грн, вгрудні 2018року -2246,50 грн; 6) стягнути з АТ «Київський радіозавод» заробітну плату з урахуванням інфляції і 3 % річних за період вимушеного прогулу за 1133 робочих дні з 14.01.2019року по 28.07.2023 року в сумі 400674,94 грн; 7) стягнути з АТ «Київський радіозавод» 50 000 грн - моральної шкоди; 8) зобов`язати АТ «Київський радіозавод» повернути відчужене майно позивачу; 9) зобов`язати АТ «Київський радіозавод» остаточний розрахунок при його звільненні провести по фактичній середній заробітній платі у розмірі 4129,25 грн (а.с. 142-144 том 2). Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський радіозавод». Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року в частині пунктів позовних вимог: 4. (стягнення з АТ «Київський радіозавод» навмисно невиплаченої заробітної плати за листопад 2018 року в сумі 2004 грн, загрудень 2018року в сумі 330 грн; 5. (вважати заробітну плату в листопаді 2018 року - 6012 грн, в грудні 2018року -2246,50 грн); 7. (стягнення з АТ «Київський радіозавод» 50 000 грн - моральної шкоди); 8. (зобов`язання АТ «Київський радіозавод» повернути відчужене майно позивачу); 9. (зобов`язання АТ «Київський радіозавод» остаточний розрахунок при звільненні провести по фактичній середній заробітній платі 4129,25 грн) і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Зазначає, що КНІСЕ з посиланням на невиконання неіснючих вимог Науково-методичних рекомендацій виключає можливість організації проведення судових експертиз, визначених ухвалою суду у цивільній справі. Разом з тим, у справі є альтернативні експертизам матеріали: звернення до гол. бухгалтеру AT "КРЗ" та табель робочого часу за листопад - грудень 2018 року, де вказано, що він хворів з 28.11.2018 року по 12.12.2018 року і, природно, не міг підписати зданий до бухгалтерії 30.11.2018 року наряд за листопад 2018рокуі це відповідач не міг спростувати. Щодо наряду за грудень 2018 року, то відповідач не запе­речує, що він самочинно корегував наряд з 9 до 6 грн. Посилаючись на порушення своїх трудових прав позивач просив суд: 4) стягнути з AT "Київський радіозавод" навмисно невиплачену заробітну пла­ту за листопад 2018року в сумі 2004 грн. і за грудень 2018 в сумі 330 грн.; 5) вважати заробітну плату в листопаді 2018 р. - 6012 грн., в грудні 2018 р. - 2246,50 грн.; 8) зобов`язати AT "Ки­ївський радіозавод" повернути відчужене майно позивачу; 9) зобов`язати AT "Київський ра­діозавод" остаточний розрахунок при звільненні з позивачем провести по фактичній середній заробітній платі 4129,25 грн. Пункти 4), 5), 8), 9) позовної заяви не розглядалися в суді. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнитиз урахуванням уточнень. Відповідач Акціонерне товариства «Київський радіозавод»участь свого представника в судовому засідання не забезпечив. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанціївідповідач повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача Акціонерного товариства «Київський радіозавод». Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Київський радіозавод» (тип товариства - приватне) є юридчною особою, до складу якої входить відособлений госпрозрахунковий структурний підрозділ ПрАТ «Київський радіозавод»Конструкторсько-виробничій центр «Спецточмеханіка» (далі - КВЦ «Спецточмеханіка») - а.с. 72-81, 171-172, 173, 175-177 том

1. Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з роботодавцем ПрАТ«Київський радіозавод» та займав посаду токаря 5 розряду. У зв?язку з ліквідацією відокремленого госпрозрахункового структурного підрозділу ПрАТ «Київський радіозавод» ВТК «Металіст» на підставі поданих заяв працівників ВТК «Металіст», у тому числі ОСОБА_1 , токаря з відрядною оплатою праці, з 01 липня 2017 року переведено до КВЦ «Спецточмеханіка», про що видано наказ ПАТ «Київський радіозавод» № 190к від 04 липня 2017 року (а.с. 85 том 1). Розпорядженням-1 КВЦ «Спецточмеханіка» від 01 листопада 2018 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з 02 січня 2019 року у зв`язку із скороченням штатів за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 8 том 1). Від ознайомлення з розпорядженням-1 від 01 листопада 2018 року ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, що підтверджується відповідним записом у самому розпорядженні. З персональним попердженням про звільнення у зв`язку із скороченням штатів за п. 1 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1 також відмовився ознайомитись, про що свідчить акт від 01 листопада 2018 року (а.с. 49 том 1). Наказом ПрАТ «Київський радіозавод» від 14січня 2019 року № 20-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 14січня 2019 року за скороченням штатів(пункт 1 статті 40 КЗпП України) - а.с. 44 том

1. Нараховані працівникові при звільненні кошти перераховані рободавцем на банківську картку, що відкрита на ім`я ОСОБА_1 , що не заперечувалось позивачем. Позивач ОСОБА_1 відмовився отримувати трудову книжку, про що 18 січня 2019 року складено акт № 1, з направленням позивачеві листів від 01 квітня 2019 року, від 01 березня 2019 року про отримання трудової книжки у відділі кадрів або просили повідомити письмово про згоду на її відправлення цінним листом з описом на поштову адресу (а.с. 45, 46, 47 том 1). Відповідно до штатного розпису відособленого госпрозрахункового структурногой підрозділу ПрАТ «Київський радіозавод»Конструкторсько-виробничого центру «Спецточмеханіка», затвердженого головою правління ПрАТ «Київський радіозавод», станом на 01 листопада 2018 року була 1(одна)штатна одиниця «Токар 5 розряду», у штатному розписі введеному в дію з 01січня 2019 року штатна одиниця «Токар 5 розряду»відсутня, у введеному в дію з 01лютого 2019 року статному розписі штатна одиниця «Токар 5 розряду»відсутня (а.с. 201-202 том 1). Із наданих учасниками справи письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 , 1938 року народження, має статус «дитина війни» (а.с. 11 том 1). З 2012 року ОСОБА_1 не є членом профспілки «Космомаш» України, про що свідчить довідка Первинної профспілкової організації Державної акціонерної холдінгової компанії «Київський радіозавод» від05.06.2019 року № 3(а.с. 88 том 1). Із табеля обліку робочого часу за листопад 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 у вказаному місяці відпрацював 19 робочих днів. Перебував на лікарняном 3 (три) дні - 28, 29, 30 листопада 2018 року. Із табеля за грудень 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 відпрацював 8 робочих днів. Перебував на лікарняному з 03 по 12 грудня 2018 року (а.с. 245, 245 зворот том 1, а.с.224 том 2). Нарядом на відрядну оплату праціза листопад 2018 року, оформленим стосовно працівника ОСОБА_1 (таб.№37050), підтверджується, що токарем ОСОБА_1 виконано (здано) ШСН 00.24 ригель 668, прийнято 668 з розцінкою 6-00, розрахунок 4008,00 грн. Наряд містить підписи нормувальника та робітника. Дата складання (закриття наряду) наряду 30 листопада 2018 року (а.с. 204 том 1). Із наряду на відрядну оплату праціза грудень 2018 року вбачається, що токарем ОСОБА_1 виконано (здано) ШЕН -100.24 - 110, з розцінкою 6-00, розрахунок 660,00 грн; гайка №18 - 3590, з розцінкою 0,35, розрахунок 1256,50 грн, а всього за грудень місяць - 1916,50 грн. Наряд містить підписи нормувальника та робітника. Дата складання (закриття наряду) 31 грудня 2018 року (а.с. 203 том 1). Відповідно до довідки КВЦ «Спецточмеханіка»працівникові ОСОБА_1 за відпрацьовані у листопаді 2018 року - 19 робочих днів нарахована заробітна плата у розмірі 4008,00 грн, за грудень 2018 року за віпрацьованих 8 робочих днів нараховано 1916,50 грн (а.с. 89 том 1). Після звільнення з роботи позивач ОСОБА_1 звертався до АТ «Київський радіозавод» із письмовою заявою щодо повернення йому вкрадених ОСОБА_3 2004,00 грн заробітної плати за листопад 2018 року, а також до Дарницького управління поліції ГУНП у місті Києві щодо можливих неправомірних дій гр. ОСОБА_3 , які в ході проведення перевірки не знайшли свого підтвердження ( а.с. 15, 69 том 1). У поданій заяві до АТ«Київський радіозавод» від 06 листопада 2019 року ОСОБА_1 просив надати копії нарядів за виконану роботу за п`ять місяців серпень-грудень 2018 року (а.с. 131 том 1). У відповідь на заяву від 06листопада 2019 року та повторну заяву ОСОБА_1 від 12 грудня 2019 року, АТ «Київський радіозавод» листом №700/471 від 20 листопада 2019 року , повторно від 12 січня 2020 року, повідомило ОСОБА_1 про те, що надання нарядів про виконані працівником роботи (після його звільнені) не передбачено чинним трудовим законодавством, так як типова форма наряду № П-40 виписується одноразово на виконану операцію або обсяг робіт, виконаний за визначений період часу (декада, половина місяця). Типова форма № П-41- накопичувальний наряд відбиває з початку місяця всі операції (виконані роботи) за кожний день. Посилаючись на положення статті 49 Кодексу законів про працю України, яким передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, відповідач у справі АТ«Київський радіозавод» надав позивачеві засвідчену довідку про заробітну плату за період з серпня по грудень (5 місяців) 2018 року (а.с. 132, 133, 155 зворот, 157 том 1). 26 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 письмово звернувся до АТ «Київський радіозавод» із заявою про надання нормативного обгрунтування щодо зберігання особистих речей на робочому місці, на яку головою правління ПрАТ «Київський радіозавод» Сторожуком М.К. надано відповідь від 12 грудня 2019 року № 765/1778 з якої вбачається, зокрема, що ретельно дослідивши обставини, у тому числі пояснення в.о. директора КВЦ «Спецточмеханіка» ОСОБА_3 , не встановлено ніяких порушень прав та особистих інтересів ОСОБА_1 . Одночасно ОСОБА_1 повідомлено, що його особисті речі, як то: особистий посуд, змінне взуття чи одяг (якщо такі залишились на підприємстві і з незрозумілих причин після звільнення не були зібрані) він може отримати в будь-який час. Відповідальність за їх зберігання підприємство не несе. Інші особисті речі також він може отримати, пред`явивши відповідні документи на ці речі (а.с. 137 том 1). Із копії пояснювальної записки в.о. директора КВЦ «Спецточмеханіка» ОСОБА_3 від 02 грудня 2019 року слідує, зокрема, що 06 листопада 2019 року, майже через ріе після звільнення з посади, ОСОБА_1 незаконно зайшов на токарну дільницю, де колись працював, і з власної ініціативи почав відкривати шафи та інструментальні тумби і забирати все, що вважав за потрібне, посилаючись на те, що він їх купив, без пред`явлення документів (а.с. 134-135 том 1). На виконання ухвали суду від 03 лютого 2021 року відповідачем надано копії нарядів з виконання робіт ОСОБА_1 за період з листопада по грудень 2018 року (а.с. 198, 203-204 том 1). Позивач ОСОБА_1 під час судового розгляду справи наполяав на тому, що наряд за листопада 2018 року є фальшивим документом і він його не підписував, просив суд призначити експертизу. Вважав, що цей наряд переписаний ОСОБА_3 , що призвело до зменшення його заробітної плати на 2004,00 грн (а.с. 205 том 1). Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, призначено у справі судову комплексну почеркознавчу і технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 (а.с. 231-232 том 1, а.с. 13-15 том 2). Разом з копією ухвали суду від 02.06.2021 року, згідно додатка супровідного листа від 05.05.2022 року № 754/4395/19, до КНДІСЕ надійшлиматеріали справи, у тому числі, опечатаний конверт в якому містяться документи всього на 14 арк. серед яких наявні досліджувані документи - наряд-завдання на відрядну оплату праці за жовтень 2018 року; наряд-завдання на відрядну оплату праці за листопад 2018 року та наряд-завдання на відрядну оплату праці за грудень 2018 року кожен на одному арк.; оригінал листа з робочого зошита ОСОБА_1 та відібрані в судовому засіданні зразки підпису ОСОБА_1 , на 6-ти аркушах, оригінали документів з вільними зразками підпису і почерку ОСОБА_1 , у кількості 15-ть документів, оригінали документів з вільними зразками підпису і ОСОБА_4 у кількості 16-ти документів, експериментальні зразки почерку ОСОБА_2 на 6-ти аркушах, зошит ОСОБА_1 (а.с. 62-63 том 2). Відповідачем АТ «Київський радіозавод»надано дозвіл на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу з усіх наданих підприємством (досліджувальних та порівняльних) документів, за виключенням бухгалтерських документів, що підлягають поверненню на підприємство після проведення експертизи (а.с. 81 том 2). Ухвала суду від 02 червня 2021 року на підставі пункту 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 січня 1998 року № 53/5, із змінами та доповненнями, експертною установою залишена без виконанняу зв`язку з незабезпеченням виконання ухвали суду в частині оплати вартості проведення експертизи (а.с. 86-88 том 2). Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 грудня 2022 року, з урахуванням виправленої описки на підставі ухвали суду від 29 грудня 2022 року, призначено у справі судову комплексну почеркознавчу і технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 (а.с. 109-110, 116-117 том 2). У зв`язку з незабезпеченням виконання ухвали суду в частині оплати вартості проведення експертизи ухвала суду від 27 грудня 2022 року експертною установою залишена без виконання (а.с. 157-158 том 2). Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року призначено у справі дві окремі судові почеркознавчі експертизи, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Оплату за проведення експертиз покладено на позивача ОСОБА_1 (а.с. 163-164 том 2). Відповідно до повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 грудня 2023 року сплата експертизи в бугалтерії КНДІСЕ відсутня, керуючись статтею 139 ЦПК України, пунктом 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 січня 1998 року № 53/5, із змінами та доповненнями, ухвала суду від 10 серпня 2023 року залишена без виконання (а.с.200-201 том 2). З повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16 лютого 2024 року вбачається, що питання в редакції ухвали від 10 серпня 2023 року, на яких наполягає позивач, відповідно до вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, не входять до компетенції судової почеркознавчої експертизи. Такі обставини виключають можливість організації проведення судових експертиз призначених ухвалою від 10 серпня 2023 року у цивільній справі (а.с. 210 том 2). Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року призначено у справі дві окремі експертизи - одну судову почеркознавчу експертизу, другу - судову технічну експертизу, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Оплату за проведення експертиз покладено на позивача ОСОБА_1 (а.с. 227-228 том 2). З повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29 травня 2024 року вбачається, що питання поставлені на вирішення судової почеркознавчої експертизи в редакції ухвали від 11 квітня 2024 року, викладені не у відповідності до вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5. Вище зазначені обставини виключають можливість організації проведення судових експертиз призначених ухвалою від 11 квітня 2024 року у цивільній справі (а.с. 234 том 2). Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський радіозавод» про скасування розпорядження і наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати і середньої заробітної плати, процентів, моральної шкоди, зобов`язання повернути майно і провести перерахунок виплат при звільненні, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що роботодавцем було дотримано визначений законодавством порядок звільненні позивача із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Доводи позивача про те, що після його звільненнявідповідачем набирався новий штат працівників, не знайшли свого підтвердження доказами та спростовуються штатними розписами відповідача введеними після звільнення позивача. Також не ґрунтуються на конкретних правових доказах і доводи сторони позивача про неправильність проведення відповідачем перевірки його кваліфікації і продуктивності праці при звільненні. А сама по собі незгода сторони позивача з проведеною відповідачем перевіркою кваліфікації і продуктивності праці при звільненні не свідчить про неправильність самої перевірки. Посилання позивача на те, що розпорядження-1 КВЦ «Спецточмеханіка» від 01.11.2018 року (попередження про наступне звільнення) підписане неуповноваженою особою, спростовуються наказом відповідача від 01.11.2018 року № 381-К про переведення ОСОБА_3 на посаду в. о. директора госпрозрахункового структурного підрозділу КВЦ «Спецточмеханіка» та положенням про відособлений госпрозрахунковий структурний підрозділ ПрАТ «Київський радіозавод» конструкторсько-виробничий центр «Спецточмеханіка». Відхиляючи доводи позивача про фальсифікацію та підробку відповідачем документів, що потягло за собою неправильність визначення позивачеві розміру оплати його праці, втрати частини заробітної плати та неправильність визначення розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив із того, що вказані доводи детально перевірядись судом і не знайшли свого підтвердження конкретними, правовими та беззаперечними доказами. Зокрема, виключно за заявами позивача судом неодноразово призначались судові почеркознавчі і технічні експертизи, на вирішення експертів ставились питання, на яких категорично наполягав позивач тасамев редакції, на якій настоював і наполягав позивач, як в усній так і в письмовій формі, посилаючись на те, що він (позивач) майже біля 40 років сам займався проведенням експертиз та прекрасно сам знає які питання потрібно ставити експертам і у якій формі і редакції. Жодна з призначених судом за заявами позивача експертиз не була проведена по суті з вини самого позивача. Надаючи оцінку позовній вимозі в частині відчуження відповідачем власного майна позивача, судом першої інстанції встановлено, що на договірних основах позивач на зберігання відповідачеві своє майно не передавав. Відповідно до листа від 12.12.2019 року відповідач письмово повідомляв позивача про те, що він у будь-який зручний для позивача час може забрати свої особисті речі з попереднього місця роботи. У судовому засіданні під час розгляду справи представник відповідача також наголошував на тому, що у разі залишення позивачем своїх особистих речей за місце своєї колишньої роботи він може їх забрати, та зауважив, що сам позивач не проявляє наміру прийти до відповідача та забрати свої особисті речі, як не хотів забирати і свою трудову книжки. Доказів, які б свідчилипро те, що позивачпозбавлений можливості забрати свої особисті речі та які б свідчили про порушення відповідачем права власності на речі позивача суду не надано. З урахуванням встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень трудових прав позивача його колишнім роботодавцем. Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог позивача щодо: 1) скасування розпорядження-1 від 01.11.2018 року по КВЦ «Спецточмеханіка»; 2) скасування наказу № 20-к від 14.01.2019 року по АТ «Київський радіозавод»; 3) поновлення позивача на роботі токарем у ВГСП КВЦ «Спецточмеханіка» АТ «Київський радіозавод»; 6) стягнення з АТ «Київський радіозавод» сумарної з урахуванням інфляції і 3 % річних заробітної плати за період вимушеного прогулу за 1133 робочих дні з 14.01.2019 року по 28.07.2023 року в сумі 400674,94 грнучасниками справи не оскаржується. Доводи і вимоги апеляційної скарги позивача стосуються оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо: 4) стягнення з АТ «Київський радіозавод» навмисно невиплаченої заробітної плати за листопад 2018 року в сумі 2004 грн, загрудень 2018 в сумі 330 грн.; 5) вважати заробітну плату в листопаді 2018 року - 6012 грн, вгрудні 2018року -2246,50 грн; 7) стягнення з АТ «Київський радіозавод» 50 000 грн - моральної шкоди; 8) зобов`язання АТ «Київський радіозавод» повернути відчужене майно позивачу; 9) зобов`язання АТ «Київський радіозавод» остаточний розрахунок при звільненні провести по фактичній середній заробітній платі 4129,25 грн. Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України (у редакції, чинній для спірних правовідносин), положення якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складає: основну заробітну плату - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткову заробітну плату - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати - до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті. За статтею 6 статті 15 Закону України «Про оплату праці» системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики (за відсутності професійних стандартів). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тобто, заробітна плата працівника залежить від умов виконуваної роботи на конкретній посаді. Судом встановлено, що з 01 липня 2017 року ОСОБА_1 - токаря з відрядною оплатою праці переведено до КВЦ «Спецточмеханіка», де він працював на посаді токаря 5 розряду до звільненння із займаної посади 14січня 2019 року за скороченням штатів(пункт 1 статті 40 КЗпП України). Відповідно до статті 7 положення про ВГСП ПрАТ «Київський радіозавод» КВЦ «Спецточмеханіка» оплата праці працівників ВГСП ПрАТ «Київський радіозавод» КВЦ «Спецточмеханіка» визначається тарифними ставками та посадовими окладами відповідно до штатного розкладу, особистого трудового внеску і максимальним розміром не обмежується. Мінімальна заробітна плата працівників ВГСП ПрАТ «Київський радіозавод» КВЦ «Спецточмеханіка» не може бути нижчою встановленого в Україні мінімального розміру та визначеного колективним договором ПрАТ «Київський радіозавод». ВГСП ПрАТ «Київський радіозавод» КВЦ «Спецточмеханіка» очолює директор, який несе повну відповідальність за виробничо-гоподарську діяльність, а також за дотримання законодавства щодо охорони праці, екологічної та пожежної безпеки (розділ 6 положення). На підприємстві ВГСП ПрАТ «Київський радіозавод» КВЦ «Спецточмеханіка» для обліку виробітку працівників використовується індивідуальні наряди на відрядну оплату праці, основними реквізитами яких є: прізвище, ім`я, по-батькові робітника, його табельний номер; найменування виробів (роботи); кількість виробітку; розцінка за розрядом роботи, кількість прийнятих виробів, розрахунок (сума), підписи, зокрема нормувальника та робітника. Дата складання. Наряд закривається по мірі виконання завдання керівником підрозділу та є підставою для нарахування заробітної плати працівникові. Використання робочого часу працівниками, включаючи відпрацьований час, відпустки, лікарняні та інші відхилення від нормального робочого графіка фіксуються у табелі обліку робочого часу. Із табеля обліку робочого часу за листопад 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 у вказаному місяці відпрацював 19 робочих днів. Перебував на лікарняном 3 (три) дні - 28, 29, 30 листопада 2018 року. Із табеля за грудень 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 відпрацював 8 робочих днів. Перебував на лікарняному з 03 по 12 грудня 2018 року (а.с. 245, 245 зворот том 1, а.с.224 том 2). Нарядом на відрядну оплату праціза листопад 2018 року, оформленим стосовно працівника ОСОБА_1 (таб.№37050), підтверджується, що токарем ОСОБА_1 виконано (здано) вироб ШСН 00.24 ригель 668, прийнято 668, з розцінкою 6-00, розрахунок 4008,00 грн. Наряд містить підписи нормувальника та робітника. Дата складання (закриття наряду) 30 листопада 2018 року (а.с. 204 том 1). Із наряду на відрядну оплату праціза грудень 2018 року вбачається, що токарем ОСОБА_1 виконано (здано) вироб ШЕН -100.24 - 110, з розцінкою 6-00, розрахунок 660,00 грн; гайка №18 - 3590, з розцінкою 0,35, розрахунок 1256,50 грн, а всього за грудень місяць 1916,50 грн. Наряд містить підписи нормувальника та робітника. Дата складання (закриття наряду) 31 грудня 2018 року (а.с. 203 том 1). Відповідно до довідки КВЦ «Спецточмеханіка»працівникові ОСОБА_1 за відпрацьовані у листопаді 2018 року - 19 робочих днів нарахована заробітна плата у розмірі 4008,00 грн, за грудень 2018 року за віпрацьовані 8 робочих днів нараховано 1916,50 грн (а.с. 89 том 1). Заробітна плата за вказані місяці виплачена позивачеві, що не заперечується останнім, та роботодавцем дотримано гарантований мінімум оплати оплати праці, яка з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року становила 3723,00 грн на місяць, з урахуванням відпрацьованих позивачем робочих дній у листопаді-грудні 2018 року. Доводи позивача про те, що в.о. директора ВГСП КВЦ «Спецточмеханіка» ОСОБА_3 в односторонньому порядку зменшив розцінку на 3 грн і без його підпису оформлював наряд, зменшивши його зарплату в листопаді 2018рокуна суму 2004 (дві тисячі чотири) гривні, у грудні 2018 року на суму 330 грн не знайшли свого підтвердження. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що розцінки на виготовлення детелей встановлює роботодавець, виходячи з умов замовлення і економічних можливостей підприємства, як суб`єкта господарської діяльності. Наряд на відрядну оплату праці, що використовується на підприємстві ВГСП ПрАТ «Київський радіозавод» КВЦ «Спецточмеханіка» для обліку виробітку працівників, щомісячно закриває керівник підрозділу КВЦ «Спецточмеханіка», який приймає роботу та здійснює розрахунок із розцінки на виготовлення детелей, що встановлена роботодавцем. Аргумент позивача про те, що він не підписував зданий до бухгалтерії 30 листопада 2018 року наряд за листопад 2018року зводиться до припущень заявника та в силу вимог частини 6 статті 81 ЦПК України (доказування не може ґрунтуватися на припущеннях) відхиляються колегією суддів апеляційного суду. При цьому, під час судового розгляду справи позивач не заперечував, що ним у листопаді 2018 року виконано (здано) виріб ШСН 00.24 ригель 668, що прийняті у нього у зазначеній кількості. А сам факт перебування позивача 30 листопада 2018 року на лікарняному, тобто, на дату закриття наряду за листопад 2018 року, не вказує на фальшивість документу (наряду за листопад 2018року) в частині визначення розміру заробітної плати, оскільки саме на керівника підрозділу, а не на працівника, покладено обов`язок закриття нарядів на відрядну оплату праціта передачу їх до бухгалтерії для нарахування заробітної плати. Враховуючи викладене, підстав для донарахування і виплати позивачу заробітної плати за листопад 2018 року в сумі 2004 грн, загрудень 2018 в сумі 330 грн немає. Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником. При недотриманні роботодавцем вимог статті 116 КЗпП України, для роботодавця настають наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України. Роботодавець не несе відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, у разі відсутності його вини. Відсутність своєї вини повинен довести роботодавець (див постанову Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 635/3473/20 (провадження № 61-12426св21)). Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що належних та допустимих доказів щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі не надано, при цьому, відповідач виконав свій процесуальний обов`язок з доказування й подав докази виплати заробітної плати, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Вимоги позову позивача в частині пунктів 5) вважати заробітну плату в листопаді 2018 року - 6012 грн, в грудні 2018року -2246,50 грн; 9) зобов`язання АТ «Київський радіозавод» остаточний розрахунок при звільненні провести по фактичній середній заробітній платі 4129,25 грн, суд першої інстанції правильно вважав похідними від вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати за листопад-грудень 2018 року, в задоволенні якої відмовлено, тому обґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог. Надаючи оцінку позовній вимозі позивача в частині зобов`язання АТ «Київський радіозавод» повернути майно позивачу, судом першої інстанції правильно встановлено, що на договірних основах позивач на зберігання відповідачеві своє майно не передавав. Обставини, якими обгрунтовував позивач вимоги в цій частині, а саме те, що 14 січня 2019 року (день звільнення з роботи) ОСОБА_3 заборонив йому користуватись тумбочкою з інструментом, у якій знаходились: мерительний і інші інструменти, не знайшли свого підтвердження. Із наданих учасниками справи та досліджених судом доказів встановлено, що 06 листопада 2019 року, майже через 10 місяців після звільнення з роботи, ОСОБА_1 зайшов на токарну дільницю, де колись працював, і з власної ініціативи почав відкривати шафи та інструментальні тумби і забирати все, що вважав за потрібне, посилаючись на те, що він їх купив, без пред`явлення документів (а.с. 134-135 том 1). 26 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 письмово звернувся до АТ «Київський радіозавод» із заявою про надання нормативного обгрунтування щодо зберігання особистих речей на робочому місці, на яку головою правління ПрАТ «Київський радіозавод» Сторожуком М.К. надано відповідь від 12 грудня 2019 року № 765/1778, з якої вбачається, зокрема, що ретельно дослідивши обставини, у тому числі пояснення в.о. директора КВЦ «Спецточмеханіка» ОСОБА_3 , не встановлено ніяких порушень прав та особистих інтересів ОСОБА_1 . Одночасно ОСОБА_1 повідомлено, що особисті речі, як то: особистий посуд, змінне взуття чи одяг (якщо такі залишились на підприємстві) він може отримати в будь-який час. Інші особисті речі також він може отримати, пред`явивши відповідні документи на ці речі (а.с. 137 том 1). Під час розгляду справипредставник відповідача також наголошував на тому, що у разі залишення позивачем своїх особистих речей після звільнення він може їх забратиі вказані обставини не заперечуються позивачем. При цьому, документальних підтверджень належності йому майна за переліком, що зазначений у позові, і яке знаходиться на підприємстві КВЦ «Спецточмеханіка», позивач під час судового розгляду не надав. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)). Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами притримання (неповернення) відповідачем майна (речей), що належать позивачеві, а відтак, відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги позивача в частині зобов`язання АТ «Київський радіозавод» повернути майно позивачу. Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди У статті 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Із наданих та досліджених судом доказів вбачається, що під час судового розгляду справи не знайшов підтвердження факт порушення трудових прав ОСОБА_1 , а відтак відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов?язку по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди. Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції на підставі належної правової оцінки обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з АТ «Київський радіозавод» навмисно невиплаченої заробітної плати за листопад 2018 року в сумі 2004 грн, за грудень 2018 в сумі 330 грн, яку слід вважати улистопаді 2018 року - 6012 грн, в грудні 2018 року - 2246,50 грн; про стягнення з АТ «Київський радіозавод» 50 000 грн - моральної шкоди; зобов`язання АТ «Київський радіозавод» повернути відчужене майно позивачу; зобов`язання АТ «Київський радіозавод» остаточний розрахунок при звільненні провести по фактичній середній заробітній платі 4129,25 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині вирішення вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський радіозавод» містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для справи, і з якими погоджується суд апеляційної інстанції. А наведені в апеляційній скарзі доводи позивача цих висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судове рішення в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог щодо: 1) скасування розпорядження-1 від 01.11.2018 по КВЦ «Спецточмеханіка»; 2) скасування наказу № 20-к від 14.01.2019 року по АТ «Київський радіозавод»; 3) поновлення позивача на роботі токарем у ВГСП КВЦ «Спецточмеханіка» АТ «Київський радіозавод»; 6) стягнення з АТ «Київський радіозавод» сумарну з урахуванням інфляції і 3 % річних заробітну плату за період вимушеного прогулу за 1133 робочих дні з 14.01.2019 по 28.07.2023 в сумі 400 674,94 грн учасниками справи не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції, відповідно до принципу диспозитивності, не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення. Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 слід відмовити, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Головуючий Судді: