Ухвала КЦС ВС № 359/8894/19

УХВАЛА 19 червня 2025 року м. Київ справа № 359/8894/19 провадження № 61-6848ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ткачук Тамілою Андріївною, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання об`єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю подружжя, визнання договору дарування в частині об`єкту житлової нерухомості незавершеного будівництва недійсним та визнання права власності на частину незавершеного будівництва та земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: визнати об`єкт незавершеного будівництва (незавершений будівництвом житловий будинок, зазначений в плані літерою «А-Ін/з» з мансардою житловою «А-Ім» загальною площею 258,6 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - спільною сумісною власністю подружжя; визнати договір дарування об`єкта незавершеного будівництва від 11 квітня 2017 року в частині незавершеного будівництва (об`єкта житлової нерухомості), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (серія та номер: 268, виданий 11 квітня 2017 року), видавник: приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Л. Є.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - недійсним; визнати за ОСОБА_2 право власності на частини об`єкту житлової нерухомості - незавершеного будівництва, загальною площею 258,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на частини земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:11:004:0032 за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року, у задоволенні позову було відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 частину понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 частину понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень. 29 травня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - Ткачук Т. А. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року, повний тест якої складено 13 березня 2025 року. Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови складено 13 березня 2025 року, тому вперше касаційна скарга подана 13 квітня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з невиконання вимог ухвали від 06 травня 2025 року про надання строку для усунення недоліків. Вказує, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Однак, наведені представником заявниці причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року складено 13 березня 2025 року, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови є 12 квітня 2025 року (субо523/2772/23та). 13 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук Т. А. вперше звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткачук Т. А. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно надати докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна. Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткачук Т. А. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно сплатити судовий збір в частині майнових вимог у розмірі 15 368 грн та 1 229, 44 грн за немайнову вимогу. Ухвалою Верховного Суду від 22травня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки представник заявника не виконала повністю вимоги ухвали Верховного Суду від 06 травня 2025 року в частині сплати судового збору за подання касаційної скарги щодо немайнової вимоги у розмірі 1 229, 44 грн. Однак, невиконання вимог ухвали Верховного Суду про надання строку для усунення недоліків, що призвело до повернення касаційної скарги, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку. Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від заявника, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку поважними, відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23). У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, касаційна скарга сформована в системі «Електронний суд», проте в порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано доказів надсилання до електронного кабінету учасникам справи або надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення копій цієї скарги учасникам справи. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Отже, заявнику необхідно надати докази надсилання касаційної скарги та доданих до неї матеріалів до електронного кабінету учасникам справи або надсилання листом з описом вкладення цим учасникам справи копії касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ткачук Тамілою Андріївною, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська