Ухвала КЦС ВС № 359/8894/19

УХВАЛА 17 квітня 2025 року м. Київ справа № 359/8894/19 провадження № 61-4822ск25 Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання об`єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю подружжя, визнання договору дарування в частині об`єкту житлової нерухомості незавершеного будівництва недійсним та визнання права власності на частину незавершеного будівництва та земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: 13 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук Т. А. через підсистему «Електронний суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке. У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Заявник у касаційній скарзі не зазначає ціну позову (вартість незавершеного будівництва та земельної ділянки), однак не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна. З огляду на обмеження касаційного оскарження передбачене пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд звертає увагу заявника на необхідність наявності в розпорядженні суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження інформації про ціну позову. За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко