Постанова Миколаївський апеляційний суд № 485/832/25

23.06.25 33/812/258/25 Справа № 485/832/25 Провадження № 33/812/258/25 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 23 червня 2025 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Базовкіної Т.М., із секретарем судового засідання Коростієнко Н.С., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бойченка Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Бойченка Геннадія Анатолійовича, на постанову, яку ухвалив суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Квєтка І.А. у приміщенні цього ж суду 23 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, у с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№311710 від 25 квітня 2025 р. водій ОСОБА_1 25 квітня 2025 р. о 16 год. 50 хв. м.Снігурівка Баштанського району Миколаївської області по вул. Центральна, 158, керував транспортним засобом мотоциклом Мустанг, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в медичному закладі у лікаря-нарколога ву встановленому законом порядку.Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП Снігурівського МЛ. Номер висновку 2 від 25 квітня 2025 р. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9-А Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Вказаний протокол разом з іншими документами був скерований органами поліції на розгляд до Снігурівського районного суду Миколаївської області. В судовому засідання ОСОБА_1 вину не визнав. Суду пояснив, що працював на городі у селі, від чого у нього піднявся тиск. У зв`язку з цим не міг керувати мотоциклом й не керував ним, а котив додому. Під час цього до нього під`їхали працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що погодився. З результатами огляду не згоден, оскільки алкогольні напої не вживав. Захисник Бойченко Г.А. в судовому засіданні провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП просив закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази вини ОСОБА_2 . Так, факт керування ним транспортним засобом не підтверджений. Відеозапис, доданий до протоколу, не є безперервним й не відтворює всіх обставин подій. Так, у протоколі зазначений час керування водієм транспортним засобом 16:50, тоді як відеозапис розпочинається об 16:55. Отже, час вчинення правопорушення не встановлений. ОСОБА_3 поліцейськими не були належним чином роз`яснені його права. Факт алкогольного сп`яніння на місці зупинки встановлено не було, оскільки огляд проводився за допомогою засобу DRAGER ALCOTEST 6820, результат якого склав 0,24 % проміле алкоголю, що є на рівні технічної похибки. Висновок медичного огляду ОСОБА_1 містить недійсні результати, оскільки огляд проводився з використанням приладу DRAGER ALCOTEST 6810, який не сертифікований та не має законних підстав використовуватися на території України, у зв`язку з чим може давати похибки, що суттєво можуть перевищувати нормативні, й крім того проведений лікарем, який не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою, тобто неуповноваженою особою. Постановою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2025 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Також стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 грн. 60 коп. Не погоджуючись із постановою суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 Бойченко Г.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова винесена без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин події, яку визнано правопорушенням. Так, зібранні матеріали не мають беззаперечних доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки поліцейськими, а його знаходження поблизу мотоциклу з вимкненим двигуном, який знаходиться в нерухомому стані, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи поряд зі своїм транспортним засобом не доводить факт керування таким транспортним засобом. Долучений до справи відеозапис з нагрудних камер поліцейських не містить беззаперечних даних про виконання ОСОБА_1 функції водія під час керування мотоциклом. Крім цього, захисник звертає увагу суду, що долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом події містить дані про внесення до нього змін о 22 год. 43 хв. 30 квітня 2025 р. та має фрагментарний характер, тобто є лише відеозапис з відеореєстратора, де зафіксовано процес огляду ОСОБА_1 поліцейськими та медичним працівником, та поряд і цим не містить фіксацію подій, що передували цьому, що є відповідним порушенням відомчої інструкції поліцейським та свідчить про те, що долучений відеозапис неповним. Також, ОСОБА_4 вказує, що пояснення ОСОБА_1 , що містяться на відеозаписах і нагрудних реєстраторах поліцейських, не є належним та допустимим доказом, оскільки поліцейськими перед початком спілкування з ОСОБА_1 не роз`яснили останньому його право зберігати мовчання. Крім того, захисник зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1№311710 від 25 квітня 2025 р. складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП та інших відомчих інструкцій, зокрема, ОСОБА_1 не були роз`яснені його права. Проте, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що ОСОБА_1 поставив свій підпис у протоколі на підтвердження роз`яснення його прав, зокрема, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та не подавав заперечень щодо роз`яснення йому прав. На думку заявника при огляді ОСОБА_1 не було встановлено факт його алкогольного сп`яніння. Так, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським для встановлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 був використаний газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихаємому повітрі «Alcotest 6820», заводський номер ARJPJ-0489», виробництва «Drager Safety Co KgaA» Німеччина, що підтверджується, зокрема, роздруківкою тесту №375 від 25 квітня 2025 р., результат якого становить 0,24 проміле. З наданої на адвокатський запит офіційним дестрибютером «Drager Safety Co KgaA» в Україні відповіді про технічні характеристики законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки «Drager Alcotest 6820», заводський номер ARPJ-0489», а також інструкції на вказаний прилад, що знаходиться у загальному доступі вбачається, що технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря, зокрема: при температурі від мінус 5 до +50 градусів Цельсія у діапазоні вимірювання від 0 до 0,84 % (проміле). Реальне значення з урахуванням похибки приладу може знаходитися у межах +/- 0,042 % (проміле), тобто у межах від 0.178 до 0.242 % (проміле). Тобто прилад Drager Alcotest 6820 має допустиму похибку ± 0.042 проміле, отже результат тесту, з урахуванням похибки є в межах від 0.178 до 0,242 проміле. За такого в організмі ОСОБА_1 із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest» 6820 виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу, що в межах допустимих норм. Крім того, на думку захисника, висновок медичного огляду ОСОБА_1 містить недійсні результати, оскільки використано засіб вимірювальної техніки, який не відповідає вимогам нормативних актів, а сам огляд проводився не уповноваженою особою. Також ОСОБА_4 вказує, що не мав правових інструментів оскаржити у судовому порядку висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 . Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника Бойченка Г.А., які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону. Відповідно до пункту «б» частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій транспортного засобу зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008року N1103 (далі Порядок), Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452/735). Згідно частин 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до пунктів 2, 4 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підтверджений сукупністю проаналізованих судом першої інстанції зібраних органом поліції доказів, які є взаємопов`язаними та узгоджуються між собою: - змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№311710 від 25 квітня 2025 р. водій ОСОБА_1 25 квітня 2025 р. о 16 год. 50 хв. м.Снігурівка Баштанського району Миколаївської області по вул. Центральна, 158, керував транспортним засобом мотоциклом Мустанг, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП Снігурівського МЛ. Номер висновку 2 від 25 квітня 2025 р. Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень та застережень; - роздруківкою результату проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, що проведений поліцейським за допомого алкотеста Drager Alcotest 6820, результат якого показав 0,24‰; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, де зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та результат огляду, що становив 0,24‰; - актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 , проведеного лікарем-наркологом КНП Снігурівського МЛ від 25 квітня 2025 р. №2, де зафіксовано результат такого огляду, який становив 0,31 проміле; - висновком КНП Снігурівського МЛ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 квітня 2025 р. №2, підписаним лікарем ОСОБА_5 , де зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння; - змістом відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на якому зафіксовано як поліцейські пропонують громадянину, яким виявився ОСОБА_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що водій каже, «не пив, тільки приїхав з села». Далі поліцейський проводить огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водія ОСОБА_1 результат огляду становив 0,24 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 не погодився, сказав, що нічого не пив. Поліцейськими було запропоновано проїхати до медичного закладу, на що водій спочатку відмовився, вказавши, що «буде те саме», а потім погодився, знову зазначивши, що нічого не пив, тільки воду «Дюшес». Після чого ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу, у якому він був оглянутий лікарем, втомутічилі було використані спеціальний технічний пристрій - алкотест, результат якого становив 0,31 проміле. Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Істотних порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено. Під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими та в медичному закладі застосовано технічні засоби відеозапису, що відповідає вимогам частини 2 ст. 266 КУпАП. В сукупності перелічені докази свідчать, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком лікаря, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, проаналізованими та належним чином оціненими в їх сукупності та взаємозв`язку судом першої інстанції доказами підтверджено, що ОСОБА_1 було порушено п. 2.9 «а» Правил, тобто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються апеляційним судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а також, поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року). Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, які є аналогічними запереченням сторони захисту в суді першої інстанції, яким суд першої інстанції дав оцінку як безпідставним, з чим погоджується апеляційний суд. Щодо відсутності доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з наступними змінами, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№311710 від 25 квітня 2025 р. долучено жорсткий диск з відеозаписом подій 25 квітня 2025 р., який здійснений на нагрудну камеру поліцейського. Так, з початку відеозапису вбачається, що поліцейські пропонують громадянину, яким виявився ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Далі на відеозапису поліцейські звертаються до ОСОБА_1 як до водія, на що він не заперечує, як і не заперечує факту керування ним транспортним засобом та на вимогу поліцейського надає документи, що посвідчують особу, тобто вчиняє дії, які притаманні особі, яка керує транспортом та несе за це відповідальність. ОСОБА_1 не вказував поліцейським, що за кермом мотоцикла під час його зупинки була інша особа, навпаки пояснив, що «тільки приїхав з села». Апеляційний суд зауважує, що відеозйомка факту керування транспортним засобом особою безпосередньо перед зупинкою та вимогою працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння не є обов`язковим, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності. Отже, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність наявними у справі доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом - мотоциклом Мустанг, державний номерний знак НОМЕР_1 , 25 квітня 2025 року за обставин, зазначених у протоколі серії ЕПР1№311710. Посилання у скарзі на те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, спростовується вищеназваними доказами, а тому є непереконливим, і сприймається судом як намагання уникнути відповідальність. До того ж, підписавши протокол про адміністративне правопорушення, він заперечень щодо факту керування транспортним засобом не виклав. Той факт, що відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_6 , розпочато об 16:55, а час вчинення правопорушення зазначений у протоколі 16:50, не свідчить про недійсність протоколу та не спростовує факту керування транспортним засобом об 16:50, оскільки такий факт не заперечувався самим водієм на місці зупинки транспортного засобу. Щодо факту роз`яснення ОСОБА_1 його прав, то таке підтверджено наявними у справі доказами. Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №311710 від 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 були роз`яснені його права, зокрема, передбачені ст. 63 Конституції, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 256 КУпАП. Підписавшись на підтвердження роз`яснень прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, ОСОБА_1 заперечень та зауважень щодо роз`яснення йому прав не надав. Тому такі заперечення в суді є безпідставними. Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №311710 від 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 були роз`яснені його права передбачені ст. 268КУпАП, ст. 63 Конституції. Підписавшись на підтвердження роз`яснень прав та обов`язків, ОСОБА_1 заперечень та зауважень щодо роз`яснення йому прав не надав. Тому такі заперечення в суді є безпідставними. Щодо неврахування судом допустимої згідно технічних характеристик приладу вимірювання - газоаналізатору ALCOTEST 6820, за допомогою якого поліцейський проводив огляд ОСОБА_1 , похибки, то апеляційний суд також не приймає такий аргумент. Згідно із ч. 3 ст. 266 КУпАП, пункту 7 Розділу І Інструкція №1452/735, пункту 6 Порядку у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до наведених положень законодавчих актів водій самостійно вирішує, чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду щодо стану сп`яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу, або не погоджується з отриманим результатом. У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, то огляд на стан сп`яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 , скориставшись наданим йому правом, не погодився з результатом огляду на стан сп`яніння, який був проведений поліцейським, та після чого огляд був проведений лікарем у закладі охорони здоров`я, тому перебування його у стані алкогольного сп`яніння був встановлений саме на підставі висновку лікаря-нарколога,тому показники приладу вимірювання - газоаналізатору ALCOTEST 6820, не мають остаточного значення для притягнення його до відповідальності а ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо аргументів апелянта про порушення при проведенні огляду у закладі охорони здоров`я. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, датованим 25 квітня 2025 року, виданого КНП «Снігурівська міська лікарня», огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було проведено лікарем-наркологом ОСОБА_5 , результат огляду - перебування у стані алкогольного сп`яніння. Огляд було здійснено за використанням приладу Alcotest 6810, результат якого становив 0,31% проміле. Згідно із пунктом 10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням. Відповідно до пункт 1, 3 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, встановлено, що засобами вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 цього ж Закону передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, що пов`язано з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року. Таким чином газоаналізатори виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, до яких відносить і прилад Drager Alcotest 6810, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік. Останнє калібрування спеціального технічного засобу, з використанням якого проводився огляд ОСОБА_1 , було проведено 23 липня 2024 року, що підтверджується наданою стороною захисту копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/3231 (а.с. 40). Аргументи апеляційної скарги про те, що вказаний використаний лікарем-наркологом прилад вимірювання був завезений в Україну неофіційно та не проходив технічного обслуговування є припущенням, не підтверджений відомостями уповноважених державних органів, а також зазначеним вище свідоцтвом про повірку цього приладу. Отже, огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 25 квітня 2025 року було проведено за допомогою сертифікованого приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810. Стосовно проведення огляду неповноважною особою. Згідно відповіді КНП «Снігурівська міська лікарня» Снігурівської міської ради від 12.05.2025 №478/0605 відсутній чинний сертифікат щодо проходження лікарем ОСОБА_5 тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавстом (а.с. 66). Згідно із абзацем другим пункту 3 Порядку огляд водія на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно абзацу другого пункту 6 Розділу 1 Інструкції № 1452/735 визначено, що огляд водіїв з метою встановлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктом 3 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. На території України з 24 лютого 2022 року запровадженій і діє на день розгляду справи воєнний стан. На початку дії воєнного стану атестацію лікарів було зупинено наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі МОЗ) від 07 березня 2022 №

426. Пізніше МОЗ видало новий наказ від 04 серпня 2022 року № 1415, яким зупиняло проведення атестації на період дії воєнного стану не лише для лікарів, а й для провізорів, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров`я, молодшим спеціалістам з медичною освітою та фармацевтам. Згідно з обома наказами дія посвідчень про наявні кваліфікаційні категорії, строк яких сплинув під час воєнного стану, повинна була продовжитися на один рік наказом керівника закладу охорони здоров`я (ЗОЗ). Але вже 17 листопада 2023 року набув чинності наказ МОЗ від 31 серпня 2023 року № 1555 (далі Наказ МОЗ № 1555). Саме він наразі встановлює продовження строку дії посвідчень про кваліфікаційні категорії, строк яких сплинув під час війни, на весь період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його закінчення або скасування. Зокрема, Наказом МОЗ № 1555 пункт 11 наказу МОЗ від 22 лютого 2019 року № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2019 року за № 293/33264, викласти в такій редакції: «11. Установити, що 1) термін дії посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів лікаря-спеціаліста, який сплив у період дії воєнного стану, подовжується на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування». Отже відсутність у лікаря-нарколога ОСОБА_5 на день проведення огляду ОСОБА_1 чинного сертифікату щодо проходження тематичного удосконалення не свідчить про те, що огляд проведено неуповноваженою особою, оскільки на період дії воєнного стану проходження такого навчання для медичних працівників не є обов`язковим. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Тобто належними та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№311710 від 25 квітня 2025 р. Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Між тим, у справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджений правомірно проведеним оглядом на стан сп`яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять. Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Бойченка Геннадія Анатолійовича залишити без задоволення, а постанову судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна