Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/7541/24

Головуючий І інстанції: С.В. Воловик ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2025 р. Справа № 480/7541/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2025, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/7541/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 третя особа: Гарнізонна військово-лікарська комісія Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військово-клінічний госпіталь» про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гарнізонна військово-лікарська комісія Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військово-клінічний госпіталь», у якій з урахуванням уточнень просив суд: - визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу довідки за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, оформлену листом № 1299 від 18.08.2024; - зобов`язати відповідача надати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що на підтвердження позовних вимог щодо отримання травми внаслідок дій противника, він посилався на медичні документи, які достовірні та є належними та допустимими доказами. Тобто висновок суду, що позивач до 29.03.2024 не звертався з приводу отриманої травми, спростовуються наявними у справі доказами лікування у медичних закладах, про що командир в/ч НОМЕР_2 в силу положень Інструкції №332 був обізнаний. Також зазначив, що відповідно до пункту 4 Розділу II «Розслідування та облік нещасних випадків» Інструкції №332 «заклад охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв`язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку, яке наведене у додатку 1 до цієї Інструкції з посиланням на нещасний випадок командиру військової частини, де проходить службу потерпілий», тому командир військової частини НОМЕР_1 в силу положень Інструкції №332 був обізнаний про отриману ОСОБА_1 травму ще задовго до рапорту від 29.03.2024 та повинен був призначити службове розслідування, а не зволікати до часу звернення позивача з адміністративним позовом. Військова частина НОМЕР_1 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказала, що за результатами проведеного службового розслідування факт отримання ОСОБА_1 травми 17.08.2023 згідно обставин зазначених в його рапорті на бойовій позиції 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 з умовним позначенням " ІНФОРМАЦІЯ_1 " поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 не доведений, тому відсутні підстави видавати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдатом ОСОБА_1 яка ніби то мала місце 17.08.2023 згідно обставин, зазначених в рапорті ОСОБА_1 . Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №480/7541/24 - без змін. Третя особа не скористалась правом надання відзиву на апеляційну скаргу. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" 25.02.2022 був мобілізований до Збройних Сил України та відповідно до наказу від 25.02.2022 №25 проходив військову службу на посаді кулеметника Військової частини НОМЕР_3 . В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що 16.08.2023 близько 18 год. 00 хв. він був направлений на бойове чергування на спостережному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в 5 км від с. Ямполівка, Лиманської територіальної громади, Краматорського району, Донецької області, а 17.08.2023 після 12 год 00 хв під час мінометного обстрілу з боку Російської Федерації в районі ведення бойових дій отримав мінно-вибухову травму, забій поперекового відділу хребта, про що доповів командиру 1 роти майору ОСОБА_2 . У період з 26.09.2023 по 19.10.2023 позивач перебував на лікуванні та обстеженні в ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. професора М.І. Ситенка НАМН» м. Харків, у період з 28.12.2023 по 14.01.2024 перебував на лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 4» м. Дніпро, з 15.01.2024 по 19.01.2024 перебував на лікуванні в КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка», а розпорядженням т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 № 291 від 17.02.2024 був направлений на проходження ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби. 21.05.2024 Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України затверджене свідоцтво про хворобу №8676с гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру Головний військово-клінічний госпіталь, відповідно до якого на підставі статті 64-а графи II Розкладу хвороб позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, захворювання. Відповідно до зазначеного вище свідоцтва про хворобу довідка про обставини травми не надана. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 06.06.2024 №64-ДС позивач 10.06.2024 звільнений із Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 . З метою встановлення причин отримання травми 17.08.2023 та встановлення причинного зв`язку її отримання із військовою службою чи захистом Батьківщини, ОСОБА_1 28.03.2024 та 29.03.2024 звертався до командира 1 роти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 з рапортами про призначення службового розслідування та надання довідки про обставини отримання травми за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Відповідно до Акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 23.07.2024, який складено на підставі статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2023 №407 Про призначення службового розслідування начальником групи психологічного супроводу та відновлення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_4 проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов травмування старшого солдата ОСОБА_1 , кулеметника і стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , під час перебування на позиції підрозділу, в районі АДРЕСА_1 , яке мало місце 17 серпня 2023 року. Вказано, що приводом та підставою для службового розслідування став рапорт кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_1 17.04.2024 року вх. №2626 про травмування, під час виконання бойового завдання 17.08.2023, а саме про те, що внаслідок мінометного обстрілу противником він отримав травму. В описовій частині вказано, що про подію травмування старшого солдата ОСОБА_1 вбачається з його рапорту від 17.04.2024 року вх. №2626, в якому військовослужбовець зазначає свідками події свого травмування солдата ОСОБА_5 та молодшого сержанта ОСОБА_6 . Разом з тим, згідно Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (зареєстрований у діловодстві за №3/дск від 06.02.2023), записи щодо травмування старшого солдата ОСОБА_1 за 17.08.2023 року - відсутні. Згідно облікових Листів бойового чергування 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_1 17.08.2023 не був задіяний на позиціях підрозділу, а 18.08.2023 року, заступив на позицію з умовним позначенням ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому не міг одночасно нести військову службу із зазначеними у рапорті солдатом ОСОБА_5 та молодшим сержантом ОСОБА_6 , так як дані військовослужбовці 16.08.2023 року були задіяні на позиції Ліля, про що свідчить лист бойового чергування за 16.08.2023. Військовослужбовці на позиції заступали на дві доби, тобто в листі бойового чергування зазначений перший день несення бойового чергування. З пояснення командира 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 вбачається, що 17.08.2023 старший солдат ОСОБА_1 не перебував на жодній позиції підрозділу в районі населеного пункту Ямполівка, Краматорського району Донецької області, а знаходився на відпочинку, бойового чергування не ніс. Молодший сержант ОСОБА_6 та солдат ОСОБА_5 не могли бути свідками події, оскільки з 16.08.2023 по 17.08.2023 виконували бойове завдання на позиції ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі населеного пункту Ямполівка Краматорського району Донецької області. Згідно графіку бойового чергування старший солдат ОСОБА_1 на позиції Ліля не перебував, а з 18.08.2023 по 19.08.2023 заступив на бойове чергування на позицію ОСОБА_7 . Інформація про травмування старшого солдата ОСОБА_1 не надходила. З пояснення солдата ОСОБА_5 вбачається те, що з 16.08.2023 по 17.08.2024 він ніс бойове чергування на позиції з умовним позначенням ІНФОРМАЦІЯ_1 біля населеного пункту Ямполівка, Краматорського району, Донецької області. Старший солдат ОСОБА_1 в зазначений період часу разом з ним на позиції Ліля чергування не ніс. Інформацією про нібито травмування ОСОБА_1 він не володіє, обставин повідомити не може. З пояснення начальника медичної служби-начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , капітана ОСОБА_8 відомо, що старший солдат ОСОБА_1 неодноразово звертався за медичною допомогою до медичного пункту з приводу остеохондрозу поперекового відділу хребта, компресійного перелому хребця, який отримав у 1992 році. У червні-вересні 2023 року болі в поперековому відділі хребта почали турбувати частіше. 04.10.2023 був направлений на операцію в ДУ «Інститут патології хребта ім. Ситенка», де було проведено оперативне втручання. Травм, поранень під час проходження військової служби у старшого солдата ОСОБА_1 не було. Не етапах евакуації не перебував. Форма №100 не виписувалась. Після операції старший солдат ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров`я згідно рішення ВЛК. Згідно висновків за результатом службового розслідування факт отримання старшим солдатом ОСОБА_1 травми 17.08.2023, згідно обставин, зазначених в його рапорті, на бойовій позиції 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 з умовним позначенням ІНФОРМАЦІЯ_1 , поблизу населеного пункту Ямполівка, Краматорського району, Донецької області, не доведений. Захворювання старшого солдата ОСОБА_1 , НІ, не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, НІ, не пов`язано з захистом Батьківщини під час дії воєнного стану в Україні. Листом від 18.08.2024 №1299 на звернення ОСОБА_1 про негайне надсилання йому оригіналу довідки про обставини травми (Додаток 5) військова частина НОМЕР_1 повідомила, що після ретельної перевірки викладених позивачем обставин травмування, командування військової частини НОМЕР_1 дійшло висновку про відсутність підстав для видачі довідки за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (а.с. 32). На переконання ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що травма була отримана ним під час бойового чергування на спостережному пункті ІНФОРМАЦІЯ_1 у зоні проведення бойових дій та відповідач зобов`язаний був видати довідку про обставини отримання травми за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, тому звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність оскаржуваної відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про обставини отримання травми критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про необґрунтованість позовних вимог. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут). Згідно ч.ч.1-5 ст. 260 Статуту на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора). У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до військового закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, пунктом 21.7 глави 21 розділу ІІ якого визначено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України). Додатком 5 до Положення №402 визначено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та зі змісту якої слідує, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом видається така довідка. Отже, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є первинним документом, який засвідчує факт травми та фіксує обставини за яких вона була отримана. Встановлені в довідці обставини є підставою для подальшого отримання особою спеціальних соціальних статусів, встановлення зв`язку між отриманою травмою та захистом Батьківщини та призначення соціальних виплат. Обов`язок надати військовослужбовцю довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за встановленою формою виникає у командира після проведення розслідування та видання наказу, на підставі якого складається довідка за формою наведеною у додатку 5 до Положення №

402. Тобто, фактичною підставою для складання спірної довідки відповідний наказ. Судовим розглядом встановлено, що у зв`язку з отриманням рапорту ОСОБА_1 від 29.03.2024, у якому повідомлялось про отримання ним поранення (травми) під час бойового чергування на позиції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » біля населеного пункту Ямполівка, Краматорського району, Донецької області 17.08.2023, наказом № 192 від 19.04.2024 було призначено службове розслідування. За результатами службового розслідування, 23.07.2024 складено акт за висновками якого обставини отримання поранення (травми) позивачем не підтвердились, підстави для видачі довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) не встановлені. Колегія суддів враховує ту обставину, що підставою для видачі довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункт 1.9 глави 1 розділу II) є наказ командира (начальника) військової частини. Однак, як убачається з висновків проведеного службового розслідування, який затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 обставини отримання поранення (травми) позивачем не підтвердились, підстави для видачі довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) не встановлені. Крім того, відповідно до витягу з журналу бойових дій (зареєстрований у діловодстві №3/дск від 06.02.2023) доповіді щодо травмування старшого солдата ОСОБА_1 за 17.08.2023 відсутні (а.с. 68). Відповідно до пояснень командира 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 старший солдат ОСОБА_1 не перебував на жодній позиції підрозділу в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , а знаходився на відпочинку, бойового чергування не ніс (а.с. 73). Згідно пояснення начальника медичної служби-начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , капітана ОСОБА_8 старший солдат ОСОБА_1 неодноразово звертався за медичною допомогою до медичного пункту з приводу остеохондрозу поперекового відділу хребта, компресійного перелому хребця, який отримав у 1992 році. У червні-вересні 2023 року болі в поперековому відділі хребта почали турбувати частіше. 04.10.2023 був направлений на операцію в ДУ «Інститут патології хребта ім. Ситенка», де було проведено оперативне втручання. Травм, поранень під час проходження військової служби у старшого солдата ОСОБА_1 не було. На етапах евакуації не перебував. Форма №100 не виписувалась. Після операції старший солдат ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров`я згідно рішення ВЛК (а.с. 74). Відповідно до графіку чергування 1 стрілецької роти за 18.08.2023 та 19.08.2022 ОСОБА_1 заступив на позицію з умовним позначенням ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 71-72). Отже, наявними доказами не підтверджується факт отримання позивачем травми 17.08.2023 згідно обставин зазначених в його рапорті на бойовій позиції 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 з умовним позначенням " ІНФОРМАЦІЯ_1 " поблизу населеного пункту Ямполівка, Краматорського району, Донецької області. Колегія суддів враховує, що надана позивачем заява ОСОБА_9 не є беззаперечним доказом отримання позивачем 17.08.2023 поранення (травми) під час виконання бойових завдань. Щодо доводів апелянта про те, що на підтвердження позовних вимог щодо отримання травми внаслідок дій противника, він надав медичні документи, колегія суддів вказує наступне. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 480/7541/24 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий