Постанова 4809 № 390/825/25

ПОСТАНОВА іменем України 18 червня 2025 року м. Кропивницький справа № 390/825/25 провадження № 22-ц/4809/1066/25 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І. за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В., учасники справи: скаржник ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко Олександра Андріївна, розглянувши у відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко Олександри Андріївнина ухвалу Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2025 року у складі судді Квітки О.О., ВСТАНОВИВ: У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко Олександри Андріївни. В обґрунтування скарги вказала, що вона звернулась до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Фермерське господарство «Агро Нива 2017», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива 2010», про визнання спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя. Ухвалою суду від 20.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №390/570/25. Разом з позовною заявою нею було подано заяву про забезпечення позову. 20 березня 2025 року суддею Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Квіткою О.О. заяву про забезпечення позову задоволено частково. Вирішено забезпечити позов шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 та іншим фізичним та юридичним особам, у тому числі органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії щодо предмету спору, а саме: продаж, обмін, передача у заставу чи іншим шляхом розпоряджатися майном, яке належить ОСОБА_2 . У вказаній ухвалі встановлено спосіб виконання ухвали, а саме копію ухвали направити до Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, б.2), для виконання. Крім того, ОСОБА_1 самостійно звернулась до Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса), написала заяву та надала до виконання копію ухвали 20 березня 2025 року. 06 квітня 2025 через ОСОБА_1 отримала поштове повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке підписане державним виконавцем Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко Олександрою Андріївною. Підставою повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання зазначено п.9 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Вказала, що з такими діями державного виконавця не згодна та вважає їх незаконними, оскільки ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Зазначала, що протиправні дії державного виконавця Копотієнко О.А. призвели до того, що ОСОБА_2 встиг відчужити частину майна, що є предметом спору по справі №390/570/25 за її позовом до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя. ОСОБА_2 відчужено: частку у статутному капіталі ОСОБА_2 у Фермерському господарстві «АГРО НИВА 2017; частку у статутному капіталі ОСОБА_2 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «НИВА-2010»; частину земельних ділянок. Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко Олександри Андріївни в частині невідкриття виконавчого провадження на виконання ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2025 року по справі №390/570/25; зобов`язати державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко Олександру Андріївну відкрити виконавче провадження щодо виконання ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2025 року по справі №390/570/25. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила її задовольнити. ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності скаржника на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні скарги. Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що впровадженні Кропивницького районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа №390/570/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Фермерське господарство «Агро Нива 2017», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива 2010», про визнання спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя. Ухвалою суду від 20.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Разом з позовною заявою стороною позивача подана заява про забезпечення позову. Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2025 року по справі №390/570/25 заяву про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_2 та іншим фізичним та юридичним особам, у тому числі органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії щодо предмету спору, а саме продаж, обмін, передачу у заставу чи іншим шляхом розпоряджатися майном, яке належить ОСОБА_2 . У вказаній ухвалі зазначено, що копію ухвали слід направити до Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для виконання (а.с.9-17). Відповідно до повідомлення державного виконавця Кропивницького відділу ДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко О.А. від 28 березня 2025 року №7774/30.7-26/5, державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.9 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно з Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року за №20/5, виконавчий документ не підлягає виконанню органами ДВС. Повідомлення отримано ОСОБА_1 06 квітня 2025 року (а.с.20-21,19). Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Згідно з частинами 2, 3 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Статтею першою Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: - обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості: -заборона відчуження та/або користування; -арешт; іпотека; -вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; -податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; -обтяження гарантійної частки будівництва об`єкта нерухомого майна (далі - гарантійна частка) відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; -обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості, спеціальне майнове право на який зареєстровано за особою, яка сплатила частково ціну такого об`єкта, на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; -обтяження спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва відповідно до частини другої статті 272 цього Закону; -обтяження права власності на об`єкт нерухомого майна на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 273 цього Закону; -інші обтяження відповідно до закону. Статтею 10 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець може накладати арешти: Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Стаття 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказує на особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, а саме державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення. Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору. Крім того, відповідно до п.9 ст.34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси наділені правом накладати та знімати заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації. Накладення заборони щодо відчуження майна реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів. Отже, провадження із вчинення досліджуваної нотаріальної дії умовно розділяють на дві стадії: (1) власне вчинення нотаріальної дії, та (2) внесення відомостей про вчинену нотаріальну дію до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна чи Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Разом з тим, правового регулювання порядку її вчинення, слід зауважити, що такий термін, як «накладання заборони відчуження нерухомого майна», вживається, зокрема, у назвах глави 10 Закону України «Про нотаріат» та розділу 26 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Згідно зі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус чи посадова особа органу місцевого самоврядування за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження. Враховуючи зазначене вище колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції не враховано положення п. 9 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» та ст.10, 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про те, що правом накладати та знімати заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації наділені нотаріуси; громадяни України, які мають вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; державний/приватний виконавець, але лише у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. Поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що державний виконавець може накладати/знімати арешти, а не заборону на нерухоме майно відповідно до вимог ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Частиною 3 статті 451 ЦПК Українивизначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко Олександри Андріївни. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко Олександри Андріївни задовольнити. Ухвалу Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2025 року скасувати. У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бабіна Карина Олегівна, про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копотієнко Олександри Андріївни відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20 червня 2025 року. Головуючий суддя О.І. Чельник Судді О.Л. Карпенко С.І. Мурашко