Постанова Кропивницький апеляційний суд № 398/4667/24

ПОСТАНОВА Іменем України 05 березня 2025 року м. Кропивницький справа № 398/4667/24 провадження № 22-ц/4809/406/25 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І., за участю секретаря судового засідання Бойко В. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко Володимир Юрійович, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Петренко С. Ю.) від 13.11.2024, ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст позовних вимог 12.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Хоменка Володимира Юрійовича в якому просив суд про таке: - припинити обтяження нерухомого майна: в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, номер запису про обтяження: 15256, дата державної реєстрації: 19.02.2007, державний реєстратор: Літвін Едуард Янович, реєстраційна служба Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер 329, виданий 19.02.2007, видавник: Хоменко В. Ю. приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу, ЗАТ КБ «ПриватБанк», підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51194 від 16.01.2013, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/ право якої обтяжується Шульман Р. Ф., особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ЗАТ КБ «ПриватБанк», причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, Дніпропетровська область, вулиця Набережна Перемоги, 51, запис перенесено: назва реєстру Єдиний реєстр заборон відчуження об`єкт нерухомого майна :1084035103 об`єкт нерухомого майна: житловий будинок з надвірними будівлями, адреса: АДРЕСА_1 . - припинити іпотеку шляхом вилучення запису в Державному реєстрі іпотек, номер запису про іпотеку: 15263, дата та час державної реєстрації: 19.02.2007 19:48:18, документи подані для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер за реєстром №329, ПН ОСОБА_2 , виданий 19.02.2007, укладений між Приватбанк і ОСОБА_1 , підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51194 від 16.01.2013 17:27:43, Літвін Едуард Янович, реєстраційна служба Олександрійського міського управління юстиції в Кіровоградській області, відомості про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання 18.02.2024, розмір основного зобов`язання: 40920,00 долара США, відомості про суб`єктів: Іпотекодержатель: акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк, код ЄДРПОУ:14360570, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Київ вулиця Грушевського будинок 1-д, додаткові відомості: попередні найменування юридичної особи: Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (ЗАТ КБ ПриватБанк), Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (ПАТ КБ «ПриватБанк»), Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (АТ КБ «ПриватБанк»), іпотекодавець: ОСОБА_1 , відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 4519718, 19.02.2007 19:48:18, відомості про заставну відсутні. Вимоги позивача обґрунтовано тим, що 19.02.2007 ЗАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № KGALGK01582004 строком до 18.02.2024. Цього ж дня в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним договором позичальник і банк уклали договір іпотеки №KGALGK01582004 про передачу в іпотеку будинку, який належить позивачу на праві приватної власності, загальною площею 173,1 м2 за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про іпотеку та заборону відчуження предмета іпотеки були внесені нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: реєстраційний номер іпотеки: 4519718 від 19.02.2007 року; номер запису про обтяження: 15256 від 19.02.2007, реєстратор Олександрійський міський нотаріальний округ приватний нотаріус Хоменко В.Ю. Позивач вказує, що в п. 7.1 кредитного договору зазначений кінцевий термін кредиту - 18.02.2024 року, а в п. 30 договору іпотеки те, що термін дії цього договору до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього. Позивач вважає, що п. 30 договору іпотеки фактично не містить умови про строк дії цього договору, а тому, зважаючи на похідний характер іпотеки від основного зобов`язання, строк дії договору іпотеки закінчився одночасно з строком дії договору кредиту, тобто 18.02.2024. У зв`язку із цим та відповідно до ст. 3 та ст. 17 Закону «Про іпотеку» іпотека припинилася. За таких обставин позивач звернувся до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Хоменка В. Ю. з повідомленням щодо припинення договору іпотеки № KGALGK01582004 від 19.02.2007 та просив його припинити іпотеку в Державному реєстрі іпотек та припинити обтяження нерухомого майна. 08.04.2024 відповідач відмовив у знятті заборони на відчуження предмету іпотеки через те, що позивач не надав доказів виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання, а строк дії договору іпотеки не припинився. Позивач вважає, що відмова приватного нотаріуса Хоменка В. Ю. у вчиненні нотаріальної дії є незаконною, суперечить нормі ст. 74 Закону України «Про нотаріат», п. 5.2 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому на підставі ст. 50 вказаного Закону він просить суд задовольнити його вимоги. 2.Короткий зміст рішення суду Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області рішенням від 13.11.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Хоменка Володимира Юрійовича про припинення обтяження нерухомого майна та припинення іпотеки відмовив повністю. Рішення суду мотивоване тим, що у справі про припинення іпотеки та припинення обтяження нерухомого майна приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко В. Ю. є неналежним відповідачем так, як спір виник між іпотекодержателем та іпотекодавцем (АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 ). 3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Позивач у справі ОСОБА_1 звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.11.2024 й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Апелянт вказав, що рішення суду ним оскаржується з таких підстав: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. У скарзі він повторив усі підстави позову, зокрема норми матеріального права, наведені у позовній заяві. Крім того, вказав, що суд припустився неточного цитування в мотивувальній частині рішення норми ст. 74 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час виникнення спору з відповідачем. Він не погоджується з висновком суду про те, що приватний нотаріус Хоменко В. Ю. є неналежним відповідачем у цій справі з огляду на те, що позивач вважає відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії необгрунтованою, яка згідно зі ст. 50 Закону України «Про нотаріат» підлягає оскарженню до суду. Також апелянт вказав на те, що він був позбавлений можливості надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву так, як відзив він не отримав. 4.Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від відповідача у справі не надійшов. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. 5.Короткий зміст позицій сторін у судовому засіданні 05.03.2025 Апелянт ОСОБА_1 повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0601112771364, згідно з яким судову повістку-повідомлення йому вручено 17.02.2025 особисто (а. с. 106). У призначений час він у судове засідання не з`явився по причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідач у справі - приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко Володимир Юрійович у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнав, просив суд залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів апеляційного суду постановила ухвалу без оформлення окремого документу про розгляд справи за відсутності позивача ОСОБА_1 . 6.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини: 19.02.2007 АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № KGALGK01582004 за умовами якого позичальник отримав грошові кошти в сумі 35000,00 доларів США на термін до 18.02.2024 й зобов`язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором. Крім того, 19.02.2007 між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки № KGALGK01582004, предметом якого є надання в іпотеку будинку загальною площею 173,1 АДРЕСА_2 , як забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №KGALGK01582004 від 19.02.2007. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.03.2020 у справі №398/2899/19 відмовлено в задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також відмовлено в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки, вилучення запису про іпотеку та припинення заборони на нерухоме майно. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.11.2020 року, на нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 173,1 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 822,1 кв. м., власником яких є ОСОБА_1 , а Іпотекодержателем - АТ КБ ПриватБанк встановлено іпотеку та накладено заборону. 26.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Хоменка Володимира Юрійовича із заявою про припинення договору іпотеки №KGALGK01582004. 08.04.2024 приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко В. Ю. надав позивачу у справі відповідь про те, що зняття заборони відчуження предмету іпотеки нотаріусом є нотаріальна дія, і для її зняття нотаріусу необхідно надати документи, повідомлення «Приватбанк» про погашення позивачем кредитного договору і припинення, у зв`язку з погашенням кредиту. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надав документів, то заборону відчуження на вказаний предмет іпотеки у нотаріуса немає підстав. 7.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скаргиза наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а томувимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню. 8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України). У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, позивач звернувся з позовом до нотаріуса про припинення обтяження нерухомого майна та припинення іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що іпотека, яка виникла на підставі договору іпотеки від 19.02.2007 № KGALGK01582004, укладеного між позивачем і ЗАТ КБ «ПриватБанк», припинилася згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку» за закінченням строку дії іпотечного договору, проте нотаріус, на думку позивача, необґрунтовано відмовив у вчиненні нотаріальної дії зняття заборони на відчуження нерухомого майна. Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (абз. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», далі Закон № 3425-ХІІ). Згідно з п. 9 ст. 34 Закону № 3425-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) нотаріуси накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості, що підлягають державній. За змістом ст. 74 Закону № 3425-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, […] нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. За змістом п.п. 3.2 п. 3, п.п. 4.1 п. 4, п.п. 5.3 п. 5 та п.п. 6.1 п. 6 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна за договором іпотеки здійснюється нотаріусом шляхом: 1)вчинення посвідчувального напису на примірниках договору та реєструється у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; 2)реєстрації у Реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття заборон та арештів; 3)вчинення запису в Алфавітній книзі обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття заборон та арештів. Відповідно до ст. 34 ст. 34 Закону № 3425-ХІІ зняття нотаріусом заборони щодо відчуження нерухомого майна нотаріальна дія. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (ч. 3, ч. 4 ст. 49 Закону № 3425-ХІІ). Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (ст. 50 Закону № 3425-ХІІ). Водночас, нотаріальна діяльність в якості свого предмета має безспірні справи щодо реалізації цивільних прав. Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 411/1875/21. Таким чином, звертаючись до нотаріуса особа реалізує свої безспірні цивільні права, а також захищає їх в нотаріальному. Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. У такому випадку судове процедура оскарження має на меті забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц зазначено, що закріплене у ст. 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може привести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб. У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин. У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, позивач визначив: предмет позову - припинення іпотеки та припинення обтяження шляхом вилучення записів у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; підстави позову - припинення іпотеки за закінченням дії іпотечного договору та неправомірність відмови нотаріуса задовольнити його аналогічні вимоги; правові підстави норми ст. ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 50, 74 Закону України «Про нотаріат». Вимог про визнання неправомірною відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання зняти заборону на відчуження нерухомого майна позивач не завив. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку» закінчення строку дії іпотечного договору одна з підстав припинення іпотеки, однак укладений між позивачем і ЗАТ КБ «ПриватБанк» договір іпотеки від 19.02.2007 № KGALGK01582004 не містить конкретної дати закінчення строку його дії. Крім того, з відзиву відповідача на позовну заяву та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що у березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про припинення іпотеки та припинення обтяження шляхом вилучення записів у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Свої вимоги він мотивував тим, що у зв`язку із пред`явленням банком до нього вимоги від 15.06.2012 про дострокове повернення заборгованості кредитний договір та договір іпотеки припинилися. Рішенням Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області від 08.08.2024 у справі № 398/1335/24, яке набрало законної сили 17.09.2024, у задоволені позову відмовлено. Таким чином, у березні 2024 року ОСОБА_1 майже одночасно, але окремо звернувся в нотаріальному порядку до приватного нотаріуса Хоменка В. Ю., а також до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» з однаковими вимогами (див. а. с. 27 - 29, 52 54), що вказує на не безспірність прав, стосовно яких заявник (іпотекодавець) звернувся до нотаріуса, що суперечить змісту безспірності нотаріального процесу. Крім того, упостанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (також - позичальник), Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Міняйло І. П. про визнання зобов`язань припиненими, зобов`язання зняти заборону відчуження земельної ділянки, повернути оригінал правовстановлюючого документа та про відшкодування моральної шкодизроблено висновок, що суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження земельної ділянкита виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (а. с. 52 54). Таким чином, вимоги про припинення іпотеки та зняття заборони на відчуження нерухомого майна з виключенням відомостей з відповідних реєстрів вирішуються у справі, в якій вирішується матеріально-правовий спір між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а не у справі за позовом до нотаріуса. Лише за відсутності спору між іпотекодавцем та іпотекодержателем та у зв`язку із нотаріальною помилкою у суді підлягає вирішенню спір між іпотекодавцем та нотаріусом. З огляду на обставини цієї справи, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним висновок місцевого суду, що нотаріус ОСОБА_2 є неналежним відповідачем. Натомість з огляду на певні відмінності в обґрунтуванні підстав припинення договору іпотеки у цій справі та у справі № 398/1335/24, належним відповідачем у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, мав бути АТ КБ «ПриватБанк». Суд правильно враховував характер спірних правовідносин, норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес учасників справи у її вирішенні. Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено ст. 51 ЦПК України. Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Встановивши, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до нотаріуса Хоменка В. Ю. з вказаним позовом у той час, як щодо цього предмету існує спір між позивачем і АТ КБ «ПриватБанк», а позивач не вчинив дій щодо заміни неналежного відповідача, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Щодо стверджуваного позивачем порушення норм процесуального права, а саме не направлення йому відзиву та пов`язану з цим неможливість подання до суду відповіді на відзив на позовну, колегія суддів звертає увагу, що згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Процесуальне порушення, на яке вказує апелянт, не мало наслідком неправильне вирішення справи. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач не навів аргументів на спростування доводів відзиву відповідача та не надав відповідних доказів. Стосовно інших аргументів апеляційної скарги, то суд апеляційної інстанції враховує практику ЄСПЛ, згідно з якою п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (дин., наприклад, рішення ЄСПЛ «Бюрг та інші проти Франції», «Гору проти Греції № 2»). 9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги позивача містять посилання на обставини, що були предметом дослідження й оцінки судом, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до незгоди заявника з відповідними висновками суду. Місцевий суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. 10.Про судові витрати Одним із принципів цивільного судочинства, закріплених у п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстав для зміни розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді першої інстанції, а також присудження позивачу компенсації його витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги (а. с. 81) немає. Відповідач заяву про розподіл його судових витрат у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції до суду не подав. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд

УХВАЛИВ: Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.11.2024 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст цієї постанови складено 18.04.2025. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України. Головуючий О. Л. Карпенко Судді: С. І. Мурашко О. І. Чельник