Постанова Одеський апеляційний суд № 495/5143/24

Номер провадження: 22-ц/813/2987/25 Справа № 495/5143/24 Головуючий у першій інстанції Волкової Ю.Ф. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.06.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Комлевої О.С., розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог. 04 червня 2024 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду в порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як 3% річних, яка станом на 23.02.2022, становить 2 140, 87 доларів США. Позовні вимоги вмотивовано, що 21 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», надалі за текстом - «Кредитор» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 2007/671-Ф03.9-30. Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 26 900,00 дол. США. Рішенням №5/2019 AT «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року. 12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа- Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30 листопада 2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінене найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Відповідно до договору, відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сум:, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту. Відповідно до рішення суду від 07.11.2022 року, справа № 495/7761/17, на користь АТ «Альфа-Банк» було стягнуто з Відповідача заборгованість за кредитним договором № 2007/671-Ф03.9-30 від 21.08.2007 року, в розмірі 15 504,29 дол. США. На підставі частини другої статті 625 ЦК позивач за період із 19.07.2017 по 23.02.2022 просить стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми, яка становить 2 140, 87 доларів США. Позиція відповідача у суді першої інстанції. Представник відповідача надав до суду заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позову АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розрахованої на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період із 19.07.2017 по 31.05.2021 у зв`язку із пропуском позовної давності. Заява мотивована тим, що 21 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «АльфаБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2007/671-003.3.9-30, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 26 900 доларів США зі сплатою визначених договором процентів за користування кредитом. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 07.11.2022, ухваленим у цивільній справі № 495/7761/17, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АльфаБанк» заборгованість за Кредитним договором у сумі 11 032,63 долларів США, за процентами- 4471,66 доларів США. Зазначене рішення було виконане боржником 18.09.2023. Спірний період у даній справі становить з 19.07.2017 по 01.02.2022. Позов подано до суду 04.06.2024 року. Відтак, трирічний строк позовної давності має застосовуватись до позовних вимог у період часу з 19.07.2017 року по 04.06.2021. Позовні вимоги у сумі 341,50 доларів США за період із 01.06.2021 по 01.02.2022 відповідач визнав. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 жовтня 2024 року позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за невиконання грошового зобов`язання у сумі 341,50 доларів США. У задоволенні решти позову - відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі 485,50 грн. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк» просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо застосування позовної давності, не врахувавши, що позовна давність на період дії карантину і воєнного стану продовжувалось згідно із Перехідних положень ЦК України. Порядок розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно із частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. З врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 13, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлене 20 червня 2025 року. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Фактичні обставини справи. На підставі матеріалів справи встановлено, що 21.08.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», надалі за текстом - «Кредитор» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 2007/671-Ф03.9-30, копія кредитного договору наявна в матеріалах справи. Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 26 900,00 дол. США. Рішенням №5/2019 AT «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року. 12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа- Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінене найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Відповідно до договору, відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сум:, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту. Відповідно до рішення суду від 07.11.2022 у справі № 495/7761/17, на користь АТ «Альфа-Банк» було стягнуто з Відповідача заборгованість за кредитним договором № 2007/671-Ф03.9-30 від 21.08.2007 у сумі 15 504,29 дол. США. Зазначене рішення було виконане боржником 18.09.2023, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2023, копія зазначеної постанови наявна в матеріалах справи. Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 заборгованості за невиконання грошового зобов`язання за період з 19.07.2017 по 01.02.2022, нарахована сума 3 % річних на суму заборгованості згідно рішення суду, яка становить 2140,37 долларів США. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції послався на те, що щодо заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за невиконання грошового зобов`язання у період з 19.07.2017 по 23.02.2022 застосовується строк позовної давності, а тому стягнути 3% річних необхідно виключно за період 01.06.2021 по 01.02.2022. Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на таке. Відповідно до ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки. Відповідно до статті 1049 ЦК України, яка в силу частини другої статті 1054 ЦК України застосовується до правовідносин у сфері кредитування, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У відповідності до частини другої статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в статті 530ЦК вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін). Позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253255 ЦК України та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (стаття 256, частина перша статті 260, частина третя статті 267 ЦК України). Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю в три роки. Порядок відліку позовної давності наведено в статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року в справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), на яку посилається заявниця в касаційній скарзі та яку правильно врахували суди попередніх інстанцій. Щодо продовження строків давності на строк дії карантину, необхідно зазначити таке. Із 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30 червня 2023 року (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»). Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року). Однак суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України). Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (Закон України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19»). Отже, на період дії карантину законодавець звільнив позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення платежів за кредитами (позиками), однак не звільнив від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, тому до спірних правовідносин застосовні положення про позовну давність та щодо її продовження на строк дії карантину. Тобто, строки давності щодо вимог про стягнення сум за статтею 625 ЦК України, які не спливли на момент набрання чинності Законом № 540-ІХ (02 квітня 2020 року), продовжуються на строк дії такого карантину. Такі висновки щодо застосування Закону №540-ІХ викладені в пункті 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/18489/20 (провадження № 12-46гс22), а також в постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року в справі №679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), від 16 листопада 2023 року в справі №487/1342/21 (провадження №61-4298св23), від 20 квітня 2023 року в справі №728/1765/21 (провадження №61-6640св22), на які посилається заявниця в касаційній скарзі та які не враховані судами попередніх інстанцій. Як правильно встановлено судом першої інстанції, прострочення ОСОБА_1 існує, визнається сторонами, а тому є триваючим правопорушенням, тому в позивача право на позов про стягнення 3 % річних виникло за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Отже, на момент набрання чинності Законом №540-ІХ (02 квітня 2020 року) прострочені з 19 липня 2017 року платежі за кредитом перебувають у межах продовженої Законом №540-ІХ позовної давності. Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2120-ІХ), що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Закон № 2120-ІХ виключив можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року, однак не змінив положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ щодо продовження строку давності, зокрема за вимогами про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, нарахованих до 24 лютого 2022 року, на період дії карантину. Карантин на території України скасований з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, тому позивач, звернувшись до суду в червні 2023 року, в частині вимог про стягнення 3% річних за період з 17 липня 2017 року до 23 лютого 2022 року дотримався строків давності, які продовжувалися відповідно до Закону № 540-ІХ. Апеляційний суд, перевіряючи розмір 3% річних, які необхідно стягнути з ОСОБА_1 , застосовує таку формулу: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році]. Таким чином, розмір 3% річних, які необхідно стягнути з відповідача, становить 2140,87 дол. США. Період розрахунку: з 19.07.2017 по 31.12.2017 - 166 днів 15 504,29 дол. США ? 3% / 100% ? 166 / 365 = 211,54 дол. США. Період розрахунку: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 365 днів 15 504,29 дол. США ? 3% / 100% ? 365 / 365 = 465,13 дол. США. Період розрахунку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 365 днів 15 504,29 дол. США ? 3% / 100% ? 365 / 365 = 465,13 дол. США Період розрахунку: з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 366 днів 15 504,29 дол. США ? 3% / 100% ? 366 / 366 = 465,13 дол. США Період розрахунку: з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 365 днів 15 504,29 дол. США ? 3% / 100% ? 365 / 365 = 465,13 дол. США Період розрахунку: з 01.01.2022 по 23.02.2022 - 54 дні 15 504,29 дол. США ? 3 % / 100% ? 54 / 365 = 68,81 дол. США Враховуючи зазначене, колегія суддів доходить висновку, що позовну заяву АТ «Сенс Банк» необхідно задовольнити повністю, так як позовні вимоги є законними та обґрунтованими. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового судового рішення по суті спору про задоволення позову. Розподіл судових витрат. Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви АТ «Сенс Банк» мав би сплатити 2422,40 гривень, а за подання апеляційної скарги 3633,60, враховуючи положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». У задоволенні позову відмовлено, а отже за подачу позовної заяви та апеляційної скарги необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судовий збір:за подання позовної заяви - 2422,40 гривень; за подання апеляційної скарги 3633,60 гривень. Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції. Відповідно ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 жовтня 2024 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 003150, вулиця Велика Васильківська, 100, місто Київ) заборгованість за невиконання грошового зобов`язання у сумі 2140,87 доларів США. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 003150, вулиця Велика Васильківська, 100, місто Київ): - за подання позовної заяви - 2422,40 гривень; - за подання апеляційної скарги 3633,60 гривень. Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 20 червня 2025 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: О.С. Комлева М.М. Драгомерецький