Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/3915/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/3915/25 Провадження № 22-ц/820/978/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Ковальова А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2025 року про залишення позову без розгляду, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі Держказначейство) про відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі №686/10337/24 стягнуто з Державного бюджету України на його користь 14 грн 3% річних та 97 грн 21 коп. інфляційних втрат від простроченого зобов`язання у розмірі 300 грн, а всього 111 грн 21 коп. Це рішення суду залишається невиконаним до теперішнього часу, внаслідок чого позивачеві завдано моральної шкоди порушенням його права на судовий захист. У зв`язку з тривалим невиконанням рішення суду він зазнав душевних страждань, вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. Відсутність у позивача можливості домогтися виконання рішення суду робить неможливим ефективний захист порушеного права. За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави Україна на свою користь 1 000 000 грн моральної шкоди, завданої порушенням його права на судовий захист внаслідок тривалого невиконання рішення суду у справі №686/10337/24. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до держави Україна (представник: Державна казначейська служба України) про відшкодування шкоди залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України). Суд керувався тим, що у провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області є справа №686/44/25 із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому позов у справі №686/3915/25 слід залишити без розгляду. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що правовідносини між сторонами є триваючими до повного виконання судового рішення та припинення порушення права позивача на справедливий суд. У свою чергу суд свавільно трактує діюче законодавство в частині предмету і підстав позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу Держказначейство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на її законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2025 року відкрито провадження у справі №686/3915/25 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Держказначейства про відшкодування моральної шкоди. Водночас у провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області знаходиться справа №686/44/25 за аналогічним позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Держказначейства про відшкодування моральної шкоди (а.с. 35-40). Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи. Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципу диспозитивності, згідно якого звернення особи розглядається судом у межах заявлених вимог. Право на звернення до суду гарантується законом і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є наявність у провадженні цього чи іншого суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року (справа №761/7978/15-ц) зазначено про неприпустимість розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. За правовим визначенням: сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава; предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення; підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересом (докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не є підставою позову). Визначаючи підставу позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі №757/39474/19-ц). У провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області знаходиться справа №686/44/25 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Держказначейства про відшкодування 1 000 000 грн моральної шкоди. ОСОБА_1 обґрунтував цей позов тим, що внаслідок тривалого невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі №686/10337/24 йому завдано моральну шкоду порушенням його права на судовий захист. У справі №686/3915/25, що переглядається в апеляційному порядку, ОСОБА_1 пред`явив до держави Україна в особі Держказначейства вимоги про стягнення 1 000 000 грн моральної шкоди, завданої йому внаслідок тривалого невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі №686/10337/24, що призвело до порушення його права на справедливий суд. І в тій, і в іншій справі сторонами є ОСОБА_1 як позивач і держава Україна в особі Держказначейства як відповідач. Предметом позовів у цих справах є вимоги ОСОБА_1 про стягнення з держави Україна 1 000 000 грн моральної шкоди. Підставою заявлених позовів є невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі №686/10337/24, чим порушено права позивача на судовий захист. Оскільки справи №686/44/25 і №686/3915/25 виникли із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення без розгляду позову в останній справі. Доводи ОСОБА_1 про порушення судом норм процесуального права при вирішенні питання про залишення позову без розгляду не ґрунтуються на законі.

3. Висновки суду апеляційної інстанції Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2025 року про залишення позову без розгляду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 червня 2025 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Павловська А.А. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 30