Постанова 4820 № 686/10337/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/10337/24 Провадження № 22-ц/820/1331/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., секретар судового засідання Демчук В. М., з участю представника Державної казначейської служби України Ястремської А. Р. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року (суддя Палінчак О. М., повне судове рішення складено 28.04.2025) про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Заслухавши доповідача, пояснення представника Державної казначейської служби України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У березні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаною заявою, зазначав, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі № 686/10337/24, яке набрало законної сили, не виконано. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який 19 грудня 2024 року набрав законної сили, внесено зміни до ЦПК України. Тому заявник просив здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання боржника Держави Україна подати у строк 5 робочих днів звіт про виконання судового рішення та на підставі частини 1 статті 148 ЦПК України накладення штрафу на керівника боржника Президента України Зеленського В. О. у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму, який стягнути в дохід державного бюджету. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено. ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати. Посилається на незаконність ухвали суду. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення. Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд. У відзиві Державна казначейська служба України просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Вказує на те, що частиною 1 статті 453-1 ЦПК України не передбачено звернення стягувача із заявою про встановлення судового контролю у такій категорії справ. Державна казначейська служба не є органом примусового виконання судових рішень, стороною виконавчого провадження (боржником). У засіданні апеляційного суду представник Державної казначейської служби України апеляційну скаргу не визнала. ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини1 статті 255 ЦПК України). Установлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 червня 2024 року про виправлення описки позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 14 грн 3% річних та 97,21 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 300 грн, а всього 111,21 грн. Рішення суду набрало законної сили та на його виконання заявнику 30 вересня 2024 року видано виконавчий лист. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Статтею 447 ЦПК України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом. Відповідно до частин 1-4 статті 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: 1) що виникають із трудових правовідносин; 2) що виникають із сімейних правовідносин; 3) щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 4) щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; 5) щодо відшкодування моральної шкоди; 6) щодо захисту прав споживачів; 7) щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; 8) в інших спорах немайнового характеру. Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження. Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору. За наслідками розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 453-2 ЦПК України). Отже, вказаною нормою ЦПК України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в окремих цивільних справах, зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від встановлених обставин у справі, які підтверджені належними та допустимими доказами. Справа про стягнення інфляційних втрат і 3% річних не входить до переліку категорій справ, визначених частиною 1 статті 453-1 ЦПК України, в яких суд за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців. Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Рішення суду у справі не виконується в примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 з послідуючими змінами. Пунктом 3 Порядку передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Установлено, що виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду у справі № 686/10337/24, з 10.10.2024 обліковується у Державній казначейській службі України за бюджетною програмою за КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» за третьою чергою погашення заборгованості. Виконання судових рішень за бюджетною програмою здійснюється в межах бюджетних призначень, передбачених законом про державний бюджет України на відповідний рік. За змістом норм ЦПК України одним із засобів юридичного захисту прав сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах. У справі № 686/10337/24 ОСОБА_1 не наділений правом звернення до суду із заявою про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував і помилково прийняв заяву до розгляду. З урахуванням вимог статті 453-1 ЦПК України заява про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення саме у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З огляду на викладене ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та закрити провадження у справі за заявою про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Керуючись статтями 374, 377, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року скасувати. Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення закрити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19 червня 2025 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта