Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/17029/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/17029/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Київської міської державної адміністрації до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" про визнання протиправним та скасування рішення та дозволів, ВСТАНОВИЛА Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, в якому просив визнати протиправним та скасування рішення від 07.02.2023 №17/15 "Про оформлення ТОВ "Піар-Лайн" дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Ірпінь" і виданих на його підставі дозволів. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду. Не погодившись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався з моменту оприлюднення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 у справі №320/4275/21 - 12.02.2024 і саме з цієї дати розпочався перебіг строку звернення до суду з даним позовом. Третя особа подала до суду письмові пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки ще з квітня 2023 року позивач був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення. Відповідач також надав свої пояснення, в яких вказав, що видані на підставі оскаржуваного рішення дозволи були припинені рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 17.12.2024, що свідчить про відсутність предмету спору. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов висновку, що позивач був обізнаний про існування спірного у даній справі рішення і обставин його прийняття у жовтні 2023 року та будь-яких пояснень щодо обставин, які об`єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, суду не надано. За наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Згідно з ч.3, 4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, процесуальними нормами закріплено обов`язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог. Разом з тим, згідно з ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Отже, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку, або у разі відхилення наведених у такій заяві обґрунтувань внаслідок їх безпідставності, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних причин для його поновлення. Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. З матеріалів справи вбачається, що встановивши факт недотримання позивачем строків звернення до суду, ухвалою від 20.08.2024 суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху і надав позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви. В мотивувальній частині вказаної ухвали судом зазначено, що в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів. На виконання вимог вказаної ухвали суду 26.08.2024 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому зазначено, що факт обізнаності про наявність оскаржуваного рішення та момент встановлення порушення таким рішенням прав є відмінними поняттями та в результаті вчинення дій щодо встановлення територіальної дії оскаржуваного рішення, зокрема позивач звернувся із листом від 17.10.2023 №005-825, в якому намагався з`ясувати на якій території відповідач надав дозволи ТОВ "Піар-Лайн", згідно оскаржуваного рішення, щоб дізнатись чи порушене право територіальної громади міста Києва прийняттям оскаржуваного рішення, 23.10.2023 ним було отримано листа №01-15/4084, який не містив чіткої відповіді на поставлені запитання. Після проведення аналізу наданих відповідачем викопіювань з основного креслення генерального плану смт. Коцюбинське Київської області, встановлено, що вони не відносяться до земельної ділянки із кадастровим номером №3210900000:01:200:0001, оскільки остання перебуває на території міста Ірпінь, а не смт. Коцюбинське. Після повторного звернення від 06.12.2023 №005-930, відповідач у листі від 05.01.2024 №01-17/91 повідомив, що ним вже були надані аргументовані відповіді з посиланням на нормативно-правові акти та жодних помилкових суджень про межі повноважень не використовувались. Лише після оприлюднення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 у справі 320/4275/21 (12.02.2024) було поставлено позивачем під категорію "об`єктивно аргументованого сумніву його існування". Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. В силу п.5 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень. Згідно з п.3 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18, від 17 червня 2021 року у справі №570/4516/19, від 18 лютого 2022 року у справі №380/893/20 та від 29 березня 2023 року у справі №380/10073/20 Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/8650/22. Суд звертає увагу, що в рамках даної справи спір виник між двома суб`єктами владних повноважень щодо наявності у відповідача компетенції на прийняття спірного рішення, тому, в силу ч.2 ст.122 КАС України, процесуальним законодавством встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав на пред`явлення визначених законом вимог. В рамках даної справи спірним є рішення відповідача від 07.02.2023 №17/15 "Про оформлення ТОВ "Піар-Лайн" дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Ірпінь", на підставі якого ТОВ "Піар-Лайн" видано дозволи №№ 1253, 1254, 1255, 1256, 1257, 1258, 1259, 1260, 1261, 1262, 1263, 1264, 1265, 1266, 1267, 1268, 1269, 1270, 1271, 1272. Судом першої встановлено, що вказане рішення було оприлюднено відповідачем на офіційному веб-порталі Ірпінської міської ради та наразі воно розміщено за посиланням https://drive.google.com/file/d/1wK1iNbyoLTAM1Z9O8KR051nyEEAy_Xch/view. Крім того, суд першої інстанції також зазначив, що під час розгляду справи №320/4275/21 за позовом ТОВ «Піар-Лайн» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Сарафан», Київська обласна державна адміністрація, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити дії, судом досліджувались обставини видачі ТОВ "Піар-Лайн" дозволів №№ 1253, 1254, 1255, 1256, 1257, 1258, 1259, 1260, 1261, 1262, 1263, 1264, 1265, 1266, 1267, 1268, 1269, 1270, 1271, 1272 на підставі рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 07.02.2023 №17/15 "Про оформлення ТОВ "Піар-Лайн" дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Ірпінь", що відображено в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023, яке було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.08.2023. Отже, відповідний структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був учасником справи №320/4275/21 в якості відповідача, внаслідок чого, Київська міська державна адміністрація була обізнана про наявність відповідного рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 07.02.2023 №17/15 "Про оформлення ТОВ "Піар-Лайн" дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Ірпінь" під час розгляду судом справи №320/4275/21. Крім того, суперечність щодо місця розташування земельної ділянки стосовно якої спірним рішенням було надано ТОВ "Піар-Лайн" дозволи на розміщення об`єктів зовнішньої реклами була встановлена позивачем ще при отриманні листа від 23.10.2023 №01-15/4084 внаслідок аналізу основного креслення генерального плану смт.Коцюбинське Київської області та відомостей про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:200:0001, що мало місце в листопаді 2023 року, про що позивач самостійно зазначає у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду (а.с.4 т.3). Судом першої інстанції також встановлено, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №320/35525/23 за позовом ТОВ "Піар-Лайн" до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж рекламних засобів, від 21.08.2023 року № 992, в частині демонтажу таких рекламних засобів згідно із додатком; визнання протиправними дії КП "Київреклама" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо виконання наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж рекламних засобів, від 21.08.2023 року № 992 в частині демонтажу таких рекламних засобів згідно із додатком. Відповідно до наявних в матеріалах справи копій позову ТОВ "Піар-Лайн" в рамках справи №320/35525/23 (зареєстрований судом 10.10.2023) та відзиву на нього від Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (зареєстрованим судом 27.10.2023) відповідний структурний підрозділ Київської міської державної адміністрації був достеменно обізнаний про зміст та суть рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 07.02.2023 №17/15 та вже сформував висновок про надання спірним рішенням відповідних дозволів в межах території автомобільної дороги Р-30, яка проходить як через територію міста Києва, так і через територію м.Ірпінь (а.с.75-134 т.3). В той же час, початок перебігу строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень не пов`язаний із моментом, коли він дізнався про порушення своїх прав, або усвідомив наявність факту такого порушення, а пов`язаний саме із днем виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про наявність оскаржуваного рішення відповідача та його зміст Київська міська державна адміністрація була достеменно обізнана з жовтня 2023 року, зокрема з 27.10.2023, під час подання до Київського окружного адміністративного суду відзиву на позовну заяву у справі №320/35525/23, а тому, звертаючись із даним позовом до суду 15.04.2024 позивач пропустив встановлений ч.2 ст.122 КАС України тримісячний строк звернення до суду. Свідома бездіяльність позивача, його незацікавленість у вирішенні спірного питання в межах встановленого законодавством строку на судове оскарження, не реалізації ним можливості бути обізнаним про зміст оскаржуваного рішення не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами. Позивач мав реальну можливість встановити момент, з якого в нього виникли підстави для пред`явлення визначених позовних вимог, однак належних та достатніх дій з метою дотримання встановленого процесуальним законодавством тримісячного строку, ним вжито не було. З огляду на викладене, суд критично оцінює відповідні обґрунтування апеляційної скарги, як такі, що не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами. У поданій до суду першої інстанції заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не вказав жодних належних поважних причин та не надав суду доказів щодо обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій з метою звернення до суду з даним позовом. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву, надав належну оцінку кожному аргументу позивача щодо пропуску строку звернення до суду. З огляду на викладені обставини, за наслідком розгляду апеляційної скарги, враховуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, щодо оскільки наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду обставини не є поважними, а з матеріалів справи не вбачається поважних причин пропуску такого строку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність залишення без розгляду позовної заяви відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 17 червня 2025 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма