Постанова 4854 № 420/840/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/840/25 Категорія:111030000 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 27.03.2025 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Сомик Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, податкового повідомлення-рішення, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДПС в Одеській області про: - визнання протиправними дії ГУ ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 44069166, щодо надсилання 22 жовтня 2024 року платнику податку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2024 року №0751393-2410-1517- UA5110035000087099; - визнання протиправним податкове повідомлення-рішення №0751393-2410-1517- UA5110035000087099 від 31 травня 2024 року, прийняте ГУ ДПС в Одеській області, щодо визначення фізичній особі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податкового зобов`язання з сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 566,15 грн.; - зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 44069166, утриматися від надсилання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податкової вимоги щодо обов`язку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у розмірі 566,15 грн., та від вжиття заходів, спрямованих на погашення (стягнення) відповідного податкового боргу. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що дії ГУ ДПС в Одеській області щодо відправки повідомлення-рішення №0660988-2410-1517-UA5110035000087099 щодо визначення фізичній особі ОСОБА_1 , податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 566,15 грн. є протиправними та, відповідно, податкове повідомлення-рішення таким, що не може підлягати виконанню. Позивач вважав, що після 01 липня 2024 року контролюючий орган втратив право на надсилання наведеного податкового повідомлення-рішення власнику житлового приміщення. Оскільки відповідач не мав права після 01 липня 2024 року для надсилання податкового повідомлення-рішення №0660988-2410-1517-UA5110035000087099 від 31 травня 2024 року ОСОБА_1 , відповідно позивач вважає, що наявні підстави для зобов`язання відповідача утриматися від надсилання позивачу податкової вимоги та від вжиття заходів, спрямованих на погашення (стягнення) відповідного податкового боргу. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що згідно інформаційно комунікаційної системи "Податковий блок" за фізичною особою ОСОБА_1 станом на дату формування податкового повідомлення рішення за податковий період 2023 року, на праві власності перебуває об`єкт нерухомого майна: квартира загальною площею 76,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 ПК України, даних інформаційнокомунікаційних систем ДПС, ГУ ДПС в Одеській області в автоматичному порядку сформовано податкове повідомлення-рішення по податку на нерухомість від 31 травня 2024 року №0660988-2410-1517-UA51100350000087099. Податкове повідомлення-рішення направлено платнику податку на податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно ст. 42 ПК України. Посилаючись на Постанови Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі №804/4231/16 та від 24 грудня 2020 року у справі №820/5357/17, в яких було сформульовано висновок, згідно якого пропуск податковим органом встановленого строку (до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком)) нарахування та надсилання податкового повідомлення-рішення не спростовує наявність у позивача податкового обов`язку здійснити сплату відповідних грошових зобов`язань, відповідач зазначає, що пропуск податковим органом встановленого п.266.7.2 ст. 266 ПК України строку надсилання податкового повідомлення-рішення до 01 липня року базового (звітного періоду) (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов`язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, податкового повідомлення-рішення, зобов`язання утриматися та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - оскаржуване податкове повідомлення-рішення в порушення обумовленої норми було надіслано платнику податків 22 жовтня 2024 року, тобто понад межами допустимого строку відведеного для надсилання рішення, таким чином дії відповідача щодо відправлення податкового повідомлення-рішення були вчинені з порушенням спеціального закону ПК України; - апелянт наголосив про те, що після 01 липня 2024 року контролюючий орган втратив право на надсилання наведеного податкового повідомлення-рішення власнику житлового приміщення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ОСОБА_1 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 14 листопада 2024 року є власником об`єкта нерухомого майна: квартири загальною площею 76,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС в Одеській області сформовано податкове повідомлення-рішення по податку на нерухомість від 31 травня 2024 року №0660988-2410-1517-UA51100350000087099, яким визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , у розмірі 566,15 гривень. Позивач направив скаргу до контролюючого органу вищого рівня ДПС України, яка рішенням про результати розгляду скарги №196/6/99-00-06-01-02-06 від 03 січня 2025 року залишила без змін податкове повідомлення-рішення, скаргу без задоволення. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов`язку платника податку з вказаного податку. Строк надсилання податкового повідомлення-рішення, не є строком, що зумовлює припинення податкового обов`язку або звільнення від його виконання. Будь-яких інших аргументів щодо наявності порушень з боку податкового органу позивачем не наведено. Вимоги щодо визнання протиправними дій ГУ ДПС в Одеській області щодо надсилання 22 жовтня 2024 року платнику податку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2024 року №0751393-2410-1517- НОМЕР_2 ; зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області, утриматися від надсилання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податкової вимоги щодо обов`язку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у розмірі 566,15 грн., та від вжиття заходів, спрямованих на погашення (стягнення) відповідного податкового боргу не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 10, п.12.3 ст. 12, пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.3.2 п.266.3, п.п.266.7.1 п.266.7 ст. 266, абз.1 пп.267.6.2 п.267.6 ст. 267 ПК України. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно ст. 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком. Пунктом 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначені ст. 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Сільські, селищні, міські ради надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень (пп.12.3.1, 12.3.2, 12.3.3 п.12.2 ст. 12 ПК України). Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст.266 ПК України. Відповідно пп.266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. За положеннями пп.266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст. 266 ПК України). Нормами пп.266.3.2 п.266.3 ст. 266 ПК України передбачено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Порядок обчислення суми податку встановлений п.266.7 ст. 266 ПК України. Так, згідно п.п.266.7.1 п.266.7 ст. 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пп.266.4.1 п.266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до пп."а" або "б" пп.266.4.1 п.266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до пп."в" п.266.4.1 п.266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням пп.пп."б", "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Підпунктом 266.7.2 п.266.7 ст. 266 ПК України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп.266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Згідно п.п.266.7.4 п.266.7 ст. 266 ПК України, органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення відповідачем спірного повідомлення-рішення стали відомості з інформаційних баз даних ГУ ДПС відносно належності позивачу на праві власності об`єкту нерухомого майна квартири загальною площею 76,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач не заперечує про наявність об`єктів оподаткування податком не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, однак вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним з огляду на порушення податковим органом строків його направлення платнику податків. Колегія суддів погоджується з позивачем щодо пропуску податковим органом строків направлення платнику податків оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, разом з тим не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне. Так, у постанові від 20 червня 2022 року по справі №826/15940/18 колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розглядала питання щодо порушення податковим органом строків прийняття і надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, встановленого пп.267.6.2 п.267.6 ст. 267 ПК України та правових наслідків для платника податків. Так, за результатами судового розгляду Верховний Суд вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №825/1903/17 з огляду на наступне. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №825/1903/17 висловив правову позицію, відповідно до якої контролюючий орган зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Податкове повідомлення-рішення, прийняте або направлене з порушенням цього строку, є неправомірним, оскільки воно прийнято поза межами строку, встановленого у абз.1 пп.267.6.2 п.267.6 ст. 267 ПК України. Водночас з аналізу наведених вище положень ст.ст. 54 та 267 ПК України випливає, що контролюючий орган дійсно зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Невиконання контролюючим органом такого обов`язку звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов`язання (аналогічно до приписів пп.266.10.2 ст. 266, пп.287.9 ст. 287 ПК України), проте не звільняє від обов`язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав. Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що пропуск податковим органом встановленого пп.267.6.2 п.267.6 ст. 267 ПК України строку надсилання податкового повідомлення-рішення до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов`язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов`язку платника податку. Строк надсилання податкового повідомлення-рішення, встановлений пп.267.6.2 п.267.6 ст. 267 ПК України, не є строком, що зумовлює припинення податкового обов`язку або звільнення від його виконання. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0751393-2410-1517- UA5110035000087099 від 31 травня 2024 року, прийняте ГУ ДПС в Одеській області, щодо визначення фізичній особі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податкового зобов`язання з сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 566,15 грн. Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 17 червня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.