Постанова Дніпровський апеляційний суд № 220/8/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1419/25 Справа № 220/8/25 Суддя у 1-й інстанції - Волчек Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відомості відсутні, громадянина України, пенсіонера, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в розмірі 605,50 грн., - ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року встановлено, що 23 грудня 2024 року о 11 годині 55 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем марки CHEVROLET Lacetti номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та від проходження тесту на Драгер 6810 у встановлено законом порядку відмовився, чим порушив п. 2,5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги: В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову суду 1-ї інстанції відносно нього скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржену постанову суду першої інстанції вважає незаконною. Зазначає, що судом було порушено його право на захист. Не враховано його заяви про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та для подальшого укладення з захисником договору на представлення його інтересів. Судом не забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи про адміністративне правопорушення. Судом не досліджено дії поліцейського при зупиненні транспортного засобу, яким він керував. Вважає, що працівниками поліції було здійснено незаконну зупинку транспортного засобу під його керування, а тому і складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення є незаконним. Позиції сторін в суді : Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні просив його апеляційну скаргу задовольнити з підстав, наведених в ній. Висновки суду: Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з оскарженої постанови суду 1-ї інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні участь не приймав. Судом 1-ї інстанції зазначено, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про день та час розгляду адміністративного матеріалу був завчасно повідомлений через смс повідомлення за телефоном, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідкою про доставку SMS. Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада. Проте, згідно вимог ст. 268 КУпАП, у разі відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише при наявності двох умов: коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи особи, що притягається до адмінвідповідальності, та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, в ній наявна копія судової повістки, сформованої в системі документообігу суду «Д-3» від 13.02.2025 року та повідомлення ОСОБА_1 засобами смс-повідомлення на вказаний ним номер мобільного телефону. Проте, матеріали даної справи містять заяву ОСОБА_1 від 28.03.2025 року, адресовану суду першої інстанції з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи для залучення захисника. Як вбачається із матеріалів даної справи, з матеріалами справи ОСОБА_1 був ознайомлений 03.04.2025 року, тобто після розгляду даної справи по суті (а.с. 22). З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 особисто чи через свого захисника був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом ст. 268 КУпАП права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування постанови суду. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіряючи доводи апелянта щодо відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного. Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом під час апеляційного розгляду доказами, а саме: -в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що його було зупинено працівниками поліції підчас керування транспортним засобом. Перед цим від вживав горілку. Йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру або у медичному закладі. Від проходження огляду він відмовився, оскільки був передбачуваний результат. Не заперечує, що на той момент був у стані сп`яніння. Але просив не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки користування автомобілем вкрай необхідно для потреб його родини; - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 316608 від 23 грудня 2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та складеного уповноваженою на те особою, в якому відображено обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та направленням на огляд водія транспортного засобу від 23 грудня 2024 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не проходив огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку; - копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАБ № 859125 від 23 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510 грн.; - відеозаписом з нагрудної боді-камери поліцейського, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичній установі; повідомлення самого ОСОБА_1 про вживання в день, коли відбулися події, великої кількості алкогольних напоїв, близько 300 гр горілки. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису подій, що мали місце 23 грудня 2024 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та доведено наявними в матеріалах справи доказами те, що 23 грудня 2024 року о 11 годині 55 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем марки CHEVROLET Lacetti номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та від проходження тесту на Драгер 6810 у встановлено законом порядку відмовився, чим порушив п. 2,5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, що відеозапис не містить фіксування повідомлення працівником поліції про причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Проте такий факт не може свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки підставою для вимоги працівника поліцій на проходження огляду на стан сп`яніння є виявлення у водія ознак сп`яніння, що прямо передбачено законом. Апеляційний суд звертає увагу, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом та причин такої зупинки транспортного засобу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. В матеріалах даної справи міститься копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАБ № 859125 від 23 грудня 2024 року, складеної відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що 23.12.2024 року о 11-55 год. ОСОБА_1 керував автомобілем марки CHEVROLET Lacetti номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3в ПДР. Будь-яких доказів оскарження дій співробітників поліції відносно ОСОБА_1 при складанні адміністративного матеріалу за вчинення ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано не було. На відеозаписі ОСОБА_1 претензій співробітникам поліції, а також усних чи письмових зауважень до протоколу не надавав. В установленому порядку водій ОСОБА_1 дії працівників поліції не оскаржував. Під час апеляційного розгляду апелянтом доказів на підтвердження оскарження дій чи рішень працівників поліції за вказаних вище обставин також не надано. Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.5 ПДР не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Враховуючи особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, стан здоров`я, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, що свідчить про нехтування ним вказаних норм ПДР, суд вважає за доцільне, з метою попередження вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, в межах санкції статті, яке, на думку суду, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, яка вчинила вказане правопорушення в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень. Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити частково. Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2025року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову. Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин