Постанова 4811 № 448/1172/24

Справа № 448/1172/24 Головуючий у 1 інстанції: Кічак Ю. В. Провадження № 33/811/681/25 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 24 квітня 2025 року, встановив: цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судового збору. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 21.06.2024 о 11 год 00 хв на вул. Грушевського, 51Б в м. Мостиська Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN CRAFTER», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Окрім цього, ОСОБА_1 21.06.2024 о 12 год 07 хв на вул. Галицька, 54 в м. Мостиська Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN CRAFTER», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Також просить розгляд справи проводити у його відсутності, оскільки перебуває за кордоном. В обгрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Звертає увагу на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також інспекторами грубо порушено процедуру проведення огляду його як водія на стан сп`яніння, передбачену Інструкцією №1452/735, Інструкцією №1395 та Порядку №1103, оскільки: в порушення п.5 р.ІІ Інструкції №1452/735, на місці зупинки в обох випадках інспектори не надали йому на його вимогу сертифікати відповідності та свідоцтва про повірку приладів Драгер, на яких пропонували йому пройти тест. В матеріалах судової справи також відсутні сертифікати відповідності та свідоцтва про повірку пристроїв, що свідчить про проведення огляду з порушенням встановленого законом порядку; інспектори грубо порушили процедуру огляду - при його незгоді в обох випадках з результатами огляду на місці, не роз`яснили і не запропонували пройти огляд в медичному закладі, а тому в силу приписів такий огляд вважається недійсний; при незгоді в обох випадках з результатом на приладі Драгер, на місці події не оголошувалось і йому не вручалось жодних направлень для огляду в медичному закладі. Це свідчить про те, що в обох випадках його не направляли у встановленому порядку на огляд в медичний заклад і направлення не виписували. А наявні в справі направлення є сфальсифікованими документами, які не оголошувалися і не вручалися на місці події; в порушення передбаченої процедури поліцейські після складення протоколів в обох випадках не відсторонювали його від керування автомобілем та автомобіль шляхом блокування чи евакуації тимчасово не затримували. Після оголошення протоколів в обох випадках вони повідомляли про можливість продовження руху. А він їхав далі по маршруту, що свідчить про те, що жодних ознак алкогольного сп`яніння у нього не було. Наголошує, що він висловив незгоду з результатами огляду на місці, оскільки не вживав жодних алкогольних напоїв і вперше в житті стикнувся з процедурою огляду і не був обізнаний про право огляду в медичному закладі, але інспектори не запропонували та не роз`яснили йому право пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. У судове засідання апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не прибув, натомість подав клопотання, у якому зазначив, що апеляційну скаргу просить розглядати у його відсутності. Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, перевіривши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Апеляційний суд погоджується із висновком судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, яким надано належну правову оцінку. Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД № 751063 від 21.06.2024(а.с.6); серії ААД № 751129 від 21.06.2024(а.с.25), в яких викладені обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушень; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (результат огляду 1,07 проміле) (а.с.7); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (результат огляду 0,88 проміле) (а.с.26); роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6810» результат тесту 1,07 ‰ (а.с.5); роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820» результат тесту 0,88 ‰ (а.с.24); направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.06.2024(а.с.8,27); відеозаписами події (а.с.10,29) та іншими доказами, які наявні в матеріалах справи. Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає. Апеляційний суд приходить до переконання, що докази вчинення правопорушень ОСОБА_1 , які покладені суддею в основу постанови, були отримані з дотриманням вимог законодавства і суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявні у справі протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Твердження в апеляційній скарзі про те, що його не було відсторонено від керування транспортного засобу не впливає на доведеність його вини у вчиненні цього правопорушення, оскільки підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції та апеляційним судом доказів. Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32). Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Наведеними доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно правил ст. 33 КУпАП. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 24 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук